Нова школа, стара реальність. Батьки першокласників і другокласників обурені збором коштів у навчальних закладах

Хоча на вулиці літо, у батьківських чатах гаряче не від спеки. Не вщухають обговорення щодо купівлі зошитів для дітей, котрі йтимуть у перший чи другий класи. І йдеться не про традиційні “в клітинку” чи “в лінійку”, а спеціальні, ціни на які часом дорівнюють вартості підручників.

Журналісти зібрали інформацію від батьків — ціна на зошити стартує від 100 гривень, а інколи сягає 400. У середньому, майже кожній мамі чи татові учнів, що підуть у вересні до 1-го та 2-го класів, доведеться викласти з гаманця лише на зошити приблизно 400 гривень!

І тільки двоє з пів сотні батьків сказали, що не здають кошти на зошити, бо педагог навчає з підручників і самостійно роздруковує додатковий матеріал.

“Ми купили два зошити з математики, прописи з англійської мови, зошит для читання (!), два зошити з письма і розвитку мовлення, два альбоми з мистецтва, один із трудового, дві частини “Я досліджую світ”.

Загалом, 11 позицій, — каже Тетяна Романова, мама майбутньої першокласниці. — Здавали по 400 гривень. І це ще дешево, бо купували все гуртом на 22-х учнів”.

“А в нас за зошити хочуть 600 гривень”, — обурюється Анастасія Теслюк-Абрам.

Батьки нарікають: на впровадження Нової української школи в бюджеті заклали мільярди гривень, проте про навчальні зошити не подумали.

Хоча дітям цікавіше вчитись за цими кольоровими посібниками, з якісною поліграфією та малюнками, втім — хто за них таки має платити?

“Не розумію, чому не можна це узгодити на рівні міністерства? — каже Роман Власов, батько, що здав на робочі зошити для 1-го класу 450 гривень.

Виходить, що держава друкує підручники, але їх не треба! А батьки в цей час збирають гроші на робочі зошити, які часто дублюють інформацію з підручника. Може, краще відразу централізовано друкувати робочі зошити для всіх?”

Тим часом у Міносвіти запевняють: від батьків ніхто не може вимагати купувати додаткові зошити.

“Друковані робочі зошити не обов’язкові, тож батьки не зобов’язані здавати на них гроші, — запевняє Іванна Коберник, радниця міністра освіти і науки України. — Це має залежати від бажання самих батьків”.

Та зошити — це ще не все, за що батьки змушені платити.

“Дитина йде в перший клас, — розповідає Юліанна Сімха. — По 670 гривень з кожного треба здати на шафки, ремонт та видалення грибка з кутової стіни, а ще на прогумований килимок для куточку відпочинку. Я в шоці! А казали, що на НУШ нічого здавати не треба!

Хочу перевести негайно дитину в інший клас — там тільки 300 гривень на зошити і телевізор збирали”.

Тож поки в МОН звітують про успіхи Нової української школи, на місцях батьки, зітхаючи, дістають із гаманців сотні гривень — аби дитина в школі мала як та з чого вчитися.