Пи́саний Ка́мінь - вражаючі і незбагненні таємниці забутих предків

Перейти до Перлини Прикарпаття

Легенди про Писаний Камінь

Дуже давно навколишні гори заселяли племена карпів, які дали назву Карпатам. Це були люди-гіганти, як міфічні титани, наділені надзвичайною силою. Так-от, вони прикотили сюди ці камені, щоб увіковічнити пам'ять про перебування тут, закопали свої скарби і накрили їх каменями. Відтоді і ходять сюди люди, щоб поклонитися могутньому духові своїх предків.

Леґенд про Писаний Камінь існує чимало.

Один із переказів занотував майже сто років тому відомий польський етнограф Станіслав Вінценз. Колись, може, тоді, як Карпати тільки-но почали рости, чи із землі, чи з води вийшли велети — ясноволосі синьоокі титани з племені карпів, від яких і пішла назва «Карпати». І невдовзі рід той став чисельним і могутнім. 

Якось навесні заграв їхній ватажок на трембіті — зібрав усіх і сказав їм важливе слово. Узялися вони після того готуватися до далеких мандрів і пустилися підкоряти далекі країни: здобували царства, закладали держави. Не було їм рівних. Урешті вони стали правити всюди. І хоча почали говорити різними мовами, прадавнього краю не забували. Таємно мали у Верховині над собою короля-віщуна, який із небесного світу голоси чув, накази отримував і всім передавав. 

І от навесні знову почули титани далекий поклик трембіти й зібралися в Карпатах. Великий володар прощався із життям і з братами. Перед смертю заповів їм у битвах голів не рубати, людської крові не проливати. І берегти таємницю свого походження. Винесли велети померлого короля на гору, домовину його кам’яну ближче до неба поклали (ця брила, очевидно, і є Писаним Каменем). Сокирами вирубали на ній обереги. Стражниками до неї поставили тутешніх старців. І розійшлися. Кажуть, дотепер десь у Чорногорі сидить у глибокій печері сивий дідо-велетень і вичитує з книги правіку те, що було й що буде далі. Читає провидець і чекає, доки комусь відкриється хід у те місце, щоби прийшов обранець і змінив його коло роботи. 

Сліди Довбуша

Народна пам’ять так опрацювала біографію Олекси Довбуша, що кожен більший камінь у Карпатах уже має сліди леґендарного опришка. А скільки таємних схованок із довбушевими скарбами порозкидано горами — не злічити. Що й роблять окремі галицькі краєзнавці. «Не раз бував на Писаному Камені Олекса Довбуш, — пише Михайло Городенко в книжці «Чарівний край Черемоша й Прута». — Розказують, що якось він закопав тут величезні скарби. Щоб ніхто, крім нього, до них не добувся, відколов він у Чорногорі на Попі Івані величезну брилу, на плечах приніс її й привалив нею золото, срібло та самоцвіти. Та й хто би ще, крім Довбуша, міг таку брилу принести, як її навіть і тисяча чоловік із місця не зрушать? Тим більше, що з Чорногори треба цілий день іти. 

Щоб не втратив камінь первісної краси, обтесав його гладко Довбуш своєю громовою барткою, а під ним викопав собі печеру-зимарку, де перебув не одну зимову нічку. А як сходили з гір сніги, подавався ватажок на сусідню гору Ігрець, де збиралися на полонині лісові легіні».

Язичницьке капище

Висловлюються також припущення, що на вершині Писаного Каменя було давнє святилище. Ознаками язичницького капища вважають дев’ять круглих виїмок-чаш, вирубаних у камені (такі ж є на Сокільських скелях у Косівському районі). На внутрішніх стінках окремих заглибин збереглися виразні сліди видовбування якимось гострим предметом. За повір’ям, у сиву давнину тут палав священний вогонь. І, подейкують, на цьому місці проходять сильні енерґетичні потоки… 

Гора Писаний Камінь: особливості і загадкові таємниці 

Але найцікавіше, що робить Писаний Камінь привабливим туристичним пунктом для шанувальників вражень – це загадкова атмосфера містичності та явищ, які неможливо пояснити звичайною логікою людського розуму. Незбагненні легенди про Писаний Камінь свідчать про те, що відвідування його скель робить гостя багатим та щасливим, везучим на життєві блага та благополуччя в усіх справах.

Один з популярних переказів, який передається тут з уст в уста, розповідає що в далекому минулому ця земля була священною. Ще за старої ери – до християнських часів – тут відбувалися жертвоприношення за древніми язичницькими церемоніями, які дозволяли людині спілкуватися з духами і запалювати вогонь. Стихія теж вважалася святинею. Крім того, є думка, щ в цих закутках жили велетні – істоти величезного зросту та неймовірної сили, які й дали назву горам Карпат на Україні. А найбільш вражає той факт, що стежки на Писаний Камінь, де гуляють таємничі духи, досі бережуть скарби, сховані за скелями. 

Висічені на горі загадкові зображення і знаки, схожі на ієрогліфи, стали причиною унікального імені споруди. За доказами науковців, найдавніший малюнок був створений ще за часів Київської Русі і до сьогодення використовується у відомих гуцульських орнаментах. 

Підкорений маршрут до Писаного Каменю дасть вам змогу: 

  • побачити і торкнутися масивних монолітів;
  • відпочити і помилуватися неперевершеною навколишньою природою;
  • прийняти корисні для здоров’я сонячно-повітряні ванни;
  • зарядитися унікальною енергетикою та поклонитися могутньому духові своїх мудрих предків;
  • скуштувати ексклюзивні страви та натуральні продукти природного походження;
  • позбутися негативу великого міста, відчути прилив фізичних та психологічних сил, натхнення та бадьорості. 

А ще його величність «Писаний» здатен виконати будь-яке бажання – достатньо лише доторкнутись до нього головою та руками. Вірити в це або не вірити – особиста думка кожного. Але побувати тут хоч раз у житті однозначно варто! 

Одне з найдавніших святилищ

Найкраще це вдається відчути на місцях сили, де вирують види енергії, співзвучні вібраціям енергетичних центрів людини. Саме таким є Писаний Камінь (1221 м над рівнем моря), що неподалік від Буковецького перевалу на Верховинщині. Сотні паломників щороку відвідують його, аби доторкнутися до величезної брили, протяжність якої близько 80 м й висота – понад 20 м. Маршрут до Писаного Каменя не є складним, займає приблизно 5-6 годин. 

Символи минулого

Не дивно, що тут можна побачити автографи класиків української літератури, істориків, астрологів та інших відомих людей. Проте найцікавішими є, безперечно, петрогліфи. Давні космогонічні символи, рукотворні рисунки, якими схематично зображали тварин і людей. Деякі з них дослідники датують ще VIII-IX ст., коли тут активно проводили язичницькі обряди та ритуали. Походження назви “писаний” трактуємо від того, що його в буквальному значенні розписали.  Викарбувати своє ім’я на цьому камені – подолати час і вкотре довести, що існує лише фізична смерть.  

Ритуальні чаші 

Особливими властивостями також наділені ритуальні чаші, що є на самій вершині Каменя. Їх ще називають слідами “лелетів”. Це невеличкі заглибини, які на своїх стінках мають залишки священного вогню. Очевидно, тут приносили жертву богові Сонцю – Дажбогу. Воду, що міститься в цих заглибинах, не можна каламутити, адже це порушення спокою богів, які можуть покарати тих, хто зневажає їхню волю. 

Які бажання тут заборонені? 

Це місце сили дає людині здоров’я та достаток. Також кажуть, що тут можна зняти депресію і змусити негативні емоції покинути тіло. Не коректним вважається просити в Каменя грошей, адже просто заради збагачення ніхто їх не дасть. 

Тут приходить усвідомлення: немає кінця дороги до себе. У місцях сили ми зміцнюємо нашу віру, яка відчиняє двері, щоб увійти всюди. Примножуємо волю, що дає силу й бажання йти. Отримуємо знання, котрі дають уміння рухатися в правильному напрямку. Тут хочеться просто подякувати за найцінніший дар – життя – і відчувати радість буття кожною клітиною свого тіла. 

Сакральність скелі Писаний Камінь

Кам’яні пам’ятки Українських Карпат досліджувало багато українських вчених, серед яких особливе місце займає відомий діяч “Руської трійці” Іван Вагилевич. Ще 170 років тому він виявив і зафіксував на карпатських скелях рунічні написи і солярні знаки. Відомий український історик Іван Крип’якевич також торкався проблеми загадкових скельних пам’яток.

Українознавче експе­диційне дослідження скельних пам’яток Гу­цульського регіону Украї­ни присвячено горі Писаний Камінь (1221 м н. р. м.), на вершині якої височить однойменна скеля, що складається із двох величезних кам’яних брил із ямненського пісковика (довжиною до 80 м, шириною до 10 м і висотою до 20 м) та кількох інших великих каменів. Гора Писаний Камінь знаходиться на Буковецькому хребті у Покутських Карпатах. Навколо гори і скелі Писаний Камінь розміщені села Верховинського і Косівського районів Івано-Франківської області: Буковець, Черетів, Яворів, Пасічна, Верхній Ясенів, Рівня, Устєріки, Барвінково, Хороцево, Білоберезка, Великий Рожин. На південно-західних схилах Буковецького хребта беруть свій початок гірські потоки Млинський (ясенівський), Росішний і Млинський (білоберезький), що впадають у річку Чорний Черемош. Поблизу Писаного Каменя знаходиться також підземне водне джерело-теплиця, воду якого гуцули вважають цілющою.

На скелі Писаний Камінь збереглись загадкові напівсферичні ями-чаші й викарбувані в дуже давні часи петрогліфи та велика кількість різних написів, зроблених численними туристами впродовж двох минулих століть. Більшість дослідників вважають, що схематичні зображення людських постатей з піднесеними над головою руками можна віднести до VІІІ-ІХ ст. У цей час Писаний Камінь мабуть був місцем проведення язичницьких обрядів. На жаль, в багатьох місцях Писаного Каменя на давніх викарбуваних сакральних знаках зроблено нові сучасні написи і зображення. В такий спосіб багато давніх петрогліфів назавжди пошкоджено несвідомими туристами, які за допомогою сучасних електротехнічних інструментів “увіковічнюють” свої імена “глибокими шрамами” на славетному Писаному Камені.

Основною особливістю кам’яної скелі Писаний Камінь є її великі розміри, наявність на ній глибоких ям та великої кількості давніх рукотворних рисунків, знаків і написів. Щоб розкрити глибокі загадки цих ям, рисунків, знаків і написів, потрібно провести їх системне комплексне дослідження.

Тривалий час збирали на Гуцульщині різні фольклорно-етнографічні матеріали щодо гори і скелі Писаний Камінь. Влітку 2006 року, весною 2007 року, восени 2008 року і влітку 2009 року науковці Філії “Гуцульщина” ННДІУ провели чотири наукові українознавчі експедиції з дослідження цієї унікальної скелі. До складу цих експедицій входили керівники Національного науково-дослідного інституту українознавства МОН України: академік Петро Кононенко, доцент Тарас Кононенко; директор Філії “Гуцульщина” ННДІУ Петро Шкрібляк, наукові співробітники цієї установи Ярослав Зеленчук і Оксана Рибарук. Всі вони є повноправними співавторими першого етапу нашого експедиційного дослідження Писаного Каменя.

Спираючись на відомі нам наукові роботи про язичницькі скельні святилища Карпат, згаданих вище відомих українських вчених та власні експедиційні українознавчі матеріали, ми зійшли висновку, що, цілком ймовірно, в глибоку давнину скеля Писаний Камінь була великим дохристиянським святилищем природно-рукотворного походження у Карпатських горах, в якому наші далекі предки-сонцепоклонники молилися і приносили жертви язичницьким богам і в першу чергу – богу Сонця. Для підтвердження цього припущення можна навести три артефактні сліди, які може виявити кожен сучасний дослідник цього загадкового об’єкта. Першим доказом сакрального призначення Писаного Каменя є наявність на верхній грані скелі шістьох великих жертовних ям, у яких поступово збирається і тривалий час зберігається дощова вода, яка вважалася давніми слов’янами-язичниками святою. Другим доказом є наявність схематичних наскельних рисунків людей і тварин: рівностороннього ільчастого хреста, людини зі списом – воїна чи мисливця; коней як символу народження чи вмирання сонця; павука як символу центру світу і його засновника. Третім доказом є наявність на верхній і передній гранях скелі великої кількості простих геометричних фігур-оберегів, які ми знаходимо в різному поєднанні на гуцульських писанках, в геометричних орнаментах гуцульських вишивок та різьбі по дереву.

Крім цих артефактних доказів того, що скеля Писаний Камінь була язичницьким святилищем наших далеких предків, можна навести ряд інших аргументів стосовно феномену збереженості віри в магічну силу цієї кам’яної скелі, яка встановлює зв’язок людини з Богом, притаманних синкретичному світоглядові гуцулів, що поєднує в собі залишки язичництво із новочасним християнством. В гуцулів збереглося давнє повір’я, що якщо доторкнутися до скелі Писаного Каменя руками та чолом і загадати життєво важливе позитивне бажання, то воно швидше здійсниться. Існує також легенда про те, що між двома кам’яними плитами Писаного Каменя ватажок гуцульських опришків Олекса Довбуш заховав найцінніші скарби Гуцульщини: трембіту, бартку і кріс . Важливим є також дивна живучість гуцульської народної традиції, за якою протягом останніх кількох сотень років до цієї скелі на вершині гори Писаний Камінь щороку, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, донедавна ще приходили гуцули-християни із навколишніх сіл (ніби на щорічну прощу до християнського монастиря чи лаври).

Слід звернути увагу на важливий історичний факт, що кілька сотень років тому через Чорногірський хребет проходили транскарпатські торгові шляхи із України в Румунію і Угорщину. Тому тогочасні карпатські племена мали можливість культурного спілкування зі своїми східними і західними сусідами.

Крім Писаного Каменя, який чудом зберігся від руйнування, відоме також на Гуцульщині скельно-печерне святилище Довбушанка (Церкви) на горі Синиці та язичницьке святилище на вершині гори Піп-Іван (Чорногора), що було повністю зруйноване 1936 року польськими властями при будівництві на його місці Астрономо-метеорологічної обсерваторії.

Ще одним аргументом виняткової важливості Писаного Каменя із уцілілими на ньому наскельними петрогліфічними зображеннями для історії духовної культури України є відвідання його цілою когортою видатних діячів української культури: Іваном Франком, Михайлом Грушевським, Михайлом Коцюбинським, Юрієм Федьковичем, Гнатом Хоткевичем, Василем Стефаником, Ольгою Кобилянською, Станіславом Вінцензом, Осипом Маковеєм, Лукою Гарматієм, Петром Шекериком-Дониковим та багатьма ін. Всі вони на глибокому інтуїтивно-творчому рівні відзначили благотворність енергетики цієї скелі та можливе її давнє культове призначення. Побувавши на Писаному Камені, Іван Франко сказав: “Писаний Камінь вернув мені сили й здоров’я”. А на синкретичність світогляду гуцулів особливо звернув увагу письменник Михайло Коцюбинський у своїй повісті “Тіні забутих предків”.

На Писаному Камені гостро відчуваєш, що ти стоїш перед величчю гірського світу, який, за словами Івана Вагилевича, поступово духовно облагороджує людину: “Ніде поезія природи не проявляється з такою силою, як у горах, де земля немов піднімається до неба, нагадуючи рай, а небо, небо – ніби сповнене живих почуттів. Людина в горах облагороднюється, збагачується духовно; з’єднуючись з природою, вона ніби відчуває биття її серця, осягає велич життя і єдність усього живого на світі – від хробачка, що повзе у траві, до орла, що ширяє в піднебессі, купаючись в сонячному промінні. Не випадково люди гір сповнені великої моральної сили”.

Саме Іван Вагилевич у 1843 році, досліджуючи загадкові скелі Урича, першим із українських учених висловив думку про збереженість у Карпатах дохристиянських святилищ: “Не буде навіть суперечністю припустити, що в глибині за входом до печери, зокрема у північному берді, донині існує святиня богів з постатями людей і звірят, де ще довго після прийняття християнства прихильники старих богів разом з своїми жерцями приходили тут віддавати їм честь. І народ згадує про предвічні золоті престоли, чаші, птиці і коні, і що там ходили чорнокнижники”.

Яків Головацький також доводить, що споконвіків в Україні існували гірські та лісові святилища. Одним із таких скельних святилищ на Гуцульщині, мабуть, був і Писаний Камінь: “Верхів’я гір, скелі і камені вважалися помешканням божества, і тому вшановувались як священні місця богослужінь, на них знаходились кам’яні жертовники, сліди яких до цього часу в багатьох краях знаходимо. Ліси, гаї, дерева також вважалися житлом богів. В лісах, дібровах, заповітних гаях чи біля окремих дерев, особливо старих, поклонялись божеству”.

Можливо, саме відгомін давнього язичницького культу Сонця ще довго зберігався на Верховинщині у вигляді традиції сходження на гору Писаний Камінь на християнське свято Успіння Пресвятої Богородиці. Зауважимо також, що не далеко від Писаного Каменя, на протилежній стороні Буковецького перевалу, знаходиться висока гірська вершина із загадковою назвою Ігрець. Назва цієї гори – Ігрець – зберегла нам згадку про давні ігрища далеких предків. Про давні язичницькі ігрища слов’ян також пише Іван Крип’якевич: “Життя, близьке до природи, давало людині гармонійний, радісний погляд на світ. Труди і праці будня чергувалися з радощами і розвагами свята”. “Сходилися на ігрища, на танки і на всякі бісівські пісні” – оповідає якийсь проповідник про давні народні ігри. “Ігрища втолочені, і людей велика сила, що починають пхати один одного”. Українська “вулиця” веде свою назву ще із слов’янських часів. Особливо пісня супроводила наших предків на кожному місці і в кожному часі – при щоденній праці і на родинних святах, при релігійних святах і громадських виступах, у війнах, походах, перемогах”.

Дослідник-краєзнавець Гуцульщини Василь Костинюк також займався вивченням написів на Писаному Камені і в своїй книзі “Громова бартка” наводить першу письмову згадку про ці загадкові скелі, зроблену 1760 року: “В старих актах давньої Польщі, що переховуються в Державнім Архіві у Львові, знаходимо вже назву “Писаного Каменя”. Та назва по-латині виразно зазначена кілька разів як: “Ляпідемкве магнум діктум пісани”. Що більше: акти ті списані дня 2 червня 1760 року згадують, що знаки, які там находяться, дуже давні, бо покладені “від віку”. Василь Костинюк наводить також схематичні зарисовки шістнадцяти знаків, які він виявив на кам’яних скелях у 1937 році, і висловлює цілком вірогідне припущення, що назва “Писаний Камінь” походить від гуцульського слова “писанка”, тому що збережені давні петрогліфи подібні до окремих знаків на гуцульських писанках.

У сучасному “Словнику символів культури України” подано розшифрування символів хреста, коня, павука і гадюки, сліди яких збереглись на скелі Писаний Камінь.

  • “Хрест – символ Дерева Життя; “світової осі”; поєднання двох протилежностей. Віддавна хрест був язичницьким символом, який носили на грудях єгиптяни, ассірійці, етруски, індійці, народи Африки, Океанії. Як християнська емблема, причому узаконена церквою, він утвердився лише у ІV ст. н. е.”.
  • “Кінь – символ сонця і водночас потустороннього світу; циклічного розвитку світу; нестримних пристрастей та інстинктів; чоловічого начала; інтуїтивного пізнання; у слов’ян-язичників –
    символ смерті й воскресіння сонячного божества; багатства, могутності; степу, швидкості; волі; символ вірності, відданості».
  • “Павук – символ центру світу, його засновника».
  • “Гадюка (змія) – символ енергії життя; воскресіння і водночас смерті; кругообігу явищ; інтуїції; глибокої мудрості; прихованих знань; духовних скарбів”.

Багато дослідників Гуцульщини звертають увагу, що окремі знаки на Писаному Камені подібні до орнаментів на гуцульських писанках. Зокрема відомий львівський етногеограф Марія Лаврук в монографії “Гуцули Українських Карпат” наводить сучасні розшифрування основних орнаментів гуцульських писанок: “Щодо орнаментів гуцульських писанок, то вони глибоко космогонічні. Наприклад, солярна орнаментація, для якої властиві давні сонячні знаки – хрест (символ Всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року), свастика, яку гуцули називають “вітрячком” (знак святого вогню і сонця), триквер (символ вогню, безсмертя, чоловічої і материнської сили), – символічно відтворювали основи світобудови і людського буття, а з прийняттям християнства стали символами євангельської віри”.

На Писаному Камені збереглися до наших днів окремі давні знаки, які залишаються загадковими для нас, але вони будять нашу свідомість, породжують відчуття зв’язку із духовною культурою наших далеких предків. На таку ідеалістичну дію символів звертає увагу Валерій Сніжко:

“…культурні символи викликають і викликатимуть великий емоційний резонанс у багатьох людей. Проте дія символів є ідеалістичного значення. Вона “працює”, головним чином, на підсвідомому рівні. За найдавніших часів значення символів було відоме виключно для утаємничених, наділених божим провидінням так званих адептів”.

На Писаному Камені добре збереглося зображення вершника на коні зі списом і шаблею в руках. Український письменник Павло Мовчан у книзі “Витоки” звертає увагу на те, що на Збручанському Світовидові зображено і Велеса, і Перуна в сусідстві із конем і мечем: “Еволюційний шлях богозмінювання відбитий у всесвітньовідомому Збручанському світовидові, якого тривалий час називали Ідолом, де Велесу відводиться найнижчий ярус, у той час, як богу війни Перуну відводиться вище місце, з відповідним сусідством коня і меча”.

Багато загадок приховують знахідки різних дослідників Гуцульщини про виявлені ними на Писаному Камені рисунки: ільчасті рівносторонні хрести, миски, чаші, слід вовчої лапи, голова гадюки із висуненим жалом, людина із піднятими руками, людина зі списом і шаблею, людина на коні, півмісяць і дві зірки, підпис Олекси Довбуша, тризуб, пластова лілія, пластове гасло «Скоб» та багато іншого. Проведене українознавче експедиційне дослідження Писаного Каменя поставило багато нових запитань, на які ще потрібно шукати відповіді.

Окремо варто розглянути легенди і перекази про Писаний Камінь як Гробницю Велета – володаря гуцульського племені, котрого поховали тут разом із Священним Топором у кам’яному саркофазі. Легенда про те, що Олекса Довбуш на плечах приніс із Чорногори на Писаний Камінь величезний камінь і закрив ними золоті скарби всіх опришків. Та легенда про те, що опришки Олекси Довбуша зимували у печерах-зимарках на Писаному Камені і стальними бартками писали на камені свої імена.

На першому етапі дослідження Писаного Каменя було проведено чотири українознавчі експедиції, які показали, що даний цінний об’єкт природи, історії і культури України потребує глибокого системного наукового дослідження. В результаті проведених українознавчих експедицій ми зробили ряд документальних фотознімків різних наскельних ям, знаків, рисунків і написів та зняли відеофільм третьої експедиції (проведеної 14 жовтня 2008 року), що зберігається в Архівному фонді Філії “Гуцульщина” ННДІУ.

На основі наведених вище літературних джерел та власних експедиційних досліджень ми підтверджуємо наукове припущення Івана Вагилевича, Степана Пушика та інших українських дослідників Гуцульщини, що Писаний Камінь був у далекому минулому одним із слов’янських скельних святилищ у Покутських Карпатах, на якому молились до сонця і приносили жертви наші далекі предки.

Писаний Камінь є дуже цінною пам’яткою природи, історії та культури Гуцульщини і України, яку потрібно системно дослідити і що цей унікальний природний і сакральний об’єкт обов’язково повинен одержати Національний статус заповідності. На закінчення висловлюємо надію, що з часом до найдавніших скарбів України буде віднесено і загадковий Писаний Камінь, на котрому ще чудом збереглась викарбувана в камені важлива сторінка стародавньої історії і духовної культури українського народу.

Маршрут на Писаний Камінь: як правильно планувати подорож? 

с. Буковець — г. Писаний Камінь 

Незважаючи на те, що питання, як добратись на гору Писаний Камінь, на перший погляд здається складним, на практиці це більш ніж просто, тому що не потребує спеціальної попередньої підготовки чи професійних умінь. Все, що знадобиться – щире бажання та кілька годин вільного часу. Туристичний маршрут на Писаний Камінь, як правило, починається з села Білоберізка. Потрапити до головної точки призначення можна як власними силами (пішки за участю гіда або географічної карти), так і за допомогою авто, якщо відстань здасться занадто протяжною. В другому випадку прийдеться пройти маршрут лише в півкілометра. 

Любителі вражень та мальовничих краєвидів гідно проведуть час, вибравши колоритну мандрівку на конях. Такий маршрут напевно запам’ятається незабутнім відчуттям єдності з природою, позитивним спілкуванням з тваринами та відсутністю фізичної втоми від надмірних навантажень на тіло. 

Перейти до Перлини Прикарпаття

прикарпаття писаний камінь місце сили перлини Прикарпаття івано-франківщина туристичні маршрути туризм місце сили туристичне Прикарпаття
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
9.33 дуже добре
Автор
10
(1 оцінка)
Актуальність
10
(1 оцінка)
Викладення
8
(1 оцінка)
2208 переглядів у вересні
Я рекомендую
1 людина рекомендує

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Кожні 3,5 хвилин в Україні стається дорожньо-транспортна пригода, а кожні 3 години – в аварії на дорогах гине людина.  В Івано-Франківській області за даними на 1 серпня з початку року відбулось 1817 ДТП, в них загинуло 79 людина та травмовано 575. Згідно даним Патрульної служби, щодня в Івано-Франківській області відбувається майже 9 аварії, в яких кожного дня отримує травми принаймні 2 людини. Всього в Україні з початку року відбулось вже майже 100 тис Д...
Суспільство
Перегони організував і провів Івано-Франківський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», йдеться на офіційному сайті Івано-Франківська. Переможці та призери змагань:  Серед дівчат (молодша вікова група):  І місце – Ожгевич Люба (обласний НРЦ);  ІІ місце – Синчак Вікторія (обласний НРЦ); ІІІ місце – Сем’янник Анна (міський НРЦ).  Серед дівчат (старша вікова група):  І місце – Цапей Тетяна (МЦ «Дивосвіт»);  ІІ місце – Завадська Анна...
Культура
15 вересня у місті Снятин відбулися святкові урочистості з нагоди VІ районного фольклорно-етнографічний фестивалю «Покутське яблуко».  Голова райдержадміністрації Богдан Свіщовський та голова районної ради Іван Угрин, які привітали гостей, творчі колективи та громади сіл із величною подією – фестивальним святом барвистої і самобутньої культури покутня.  На фестиваль завітали гості – керівник апарату облдержадміністрації Роман Маланій, перший заступник голо...
Суспільство
Минулого року Василя Стефурака, фермера-вівчаря з одного з сіл Печеніженської об’єднаної громади, що на Прикарпатті, запросили працювати в Туреччину. Пропонували великі гроші, найкращі умови роботи. Але він відмовився і залишився в Карпатах, бо мав план, як врятувати українське вівчарство і дати можливість рідному краю розвиватися.  Пану Василю 42 роки, він має 200 голів породистих вівців, часто носить традиційне гуцульське вбрання, хвацько грає на дримбі,...
Суспільство
Про це повідомляє Богородчанська селищна рада.  У неділю, 22 вересня розпочнеться святкування з 11.00 Відкритого Кубока Богородчан зі стрітболу (майданчик по вул. Шевченка, 74) Стадіон. Подальші святкування:  12.00 – Ярмарок смаків, Дитячі розваги  18.00 – Концерт молодих артистів Богородчанщини  19.00 -Легенда української естради Тарас Петриненко  20.00 – Рок-гурт Kozak System  21.00 – Дискотека БогоЛайф open air.
Суспільство
В. о. начальника головного управління статистики в Івано-Франківській області Юлія Макар повідомила, що на Прикарпатті здійснюється комплекс підготовчих робіт до проведення перепису населення. Зокрема, під час перепису-2020 передбачено використання інноваційних методів опитування населення за двома етапами:  1) інтернет-раунд – шляхом отримання відповідей респондентів на запитання Програми перепису населення онлайн з використанням електронних цифрових підп...
Дизайн та виготовлення меблів
ДІМ- найважливіше місце в нашому житті, де ми відпочиваємо від роботи, спілкуємось з рідними і друзями, мріємо, виховуємо дітей... Тому дуже важливі такі якості інтер’єру, як функціональність і комфортабельність, що створюють умиротворення і розслаблення. Все в домі (квартирі) має відповідати внутрішньому стану його господарів, їх характеру і темпераменту! Важливу роль в створенні Вашого інтер’єру також відіграють меблі: кухні , шафи-купе, вітальні, дитячі...
Влада
Першим заступником буде Марія Савка, повідомляє "Фіртка".  Дмитро Романюк куруватиме економіку; Світлана Онищук (реформи децентралізації); Василь Івасик (ЖКГ, архітектуру, дороги); Віталій Федорів (охорона здоров'я, спорт) та Роман Маланій (апарат ОДА, взаємодія з РДА).  Цікаво, що із шести заступників троє працювали в команді попереднього голови ОДА — Савка, Федорів і Маланій.   Дмитро Романюк, Світлана Онищук, Василь Івасик, Віталій Федорів Марія Савка,...
Кримінал
Івано-Франківською місцевою прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 3 ст. 368 («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою») КК України, за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди головним архітектором Болехівської міської ради.   Про це повідомляє пресслужба прокуратури області.  Встановлено, що посадовець у липні 2019 року вимагав та в подальшому оде...