Інтерв`ю з Андрієм Сторожуком кандидатом у народні депутати України

Андрій Сторожук: «Я ніколи не був у політиці – і це моя перевага»

По 83 виборчому округу, куди входить місто Івано-Франківськ, балотується кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» Андрій Сторожук. Він є фаховим юристом, адвокатом, досі ніколи не був при владі. І це вважає своєю перевагою.

Пане Андрію, Ви ніколи не були у політиці. Чому цього разу вирішили балотуватися до Верховної Ради? Адже це нелегка справа.

-Так, дійсно, я абсолютно нова людина у політиці. Але вважаю, що зараз настав час саме для мене – український політикум хоче молодих, амбітних людей. Я себе вважаю такою людиною і твердо вирішив – я йду у Верховну Раду. Добре знаю, як формуються закони, якими вони повинні бути і в якому напрямі рухатись задля розвитку держави. Тому максимально спрямовуватиму свої знання і вміння під час законотворення і захисту прав людей.

-Ви йдете від партії Президента України «Слуга народу». Партія абсолютно нова і політика Глави держави теж нова…

-І це дуже добре, адже в партію ідуть абсолютно нові люди. З новим прогресивним поглядом на життя і реальними діями. Поділяю політику партії «Слуга народу», працюватиму у тому ж напрямі задля створення країни мрії. Тут впроваджують фундаментально нові принципи і підходи до роботи. Те, що я йду від партії Президента – вважаю величезною перевагою. Адже матиму можливість лобіювати інтереси свого міста на найвищому рівні. Будьмо відверті, представник опозиційної партії не зможе ефективно працювати на своєму окрузі. Я бачив, як останні кілька років робота опозиційних народних депутатів навмисно блокувалась. Кабінет Міністрів в недостатній мірі виділяв кошти на відбудову доріг та іншої інфраструктури. Усе відбувалось лише по залишковому принципу. Так не повинно бути. Бюджет України має рівномірно розподілятися на місцях.

-Що плануєте зробити першочергово, в разі обрання Вас народним депутатом?

-Перш за все з командою однодумців працюватиму над тим, щоб перезавантажити правоохоронні органи. Серед працівників поліції, прокуратури, СБУ не повинно бути представників із сумнівною репутацією, корупційним минулим, некомпетентністю. Також хочемо усунути можливість силових структур тиснути на бізнес. Чиновники повинні відповідати за незаконне збагачення, тож я добиватимусь відновлення кримінальної відповідальності за такі дії,яка була фактично скасована Конституційним Судом України. Видатки на оборону повинні складати не менше 5% ВВП, а оборонні держзакупівлі мають бути демонополізовані. Разом з партією «Слуга народу» ми триматимемо такий курс. Також надважливим завданням буде залучення інвесторів – потрібно дещо видозмінити закони, щоб привабити і утримати потенційних інвесторів в Україні. Адже зараз у нас така політика, що ми, скоріше, блокуємось від вливання іноземних грошей в Україну.

-А як плануєте розвивати Івано-Франківськ, який представлятимете у Верховній Раді?

-Почну з того, що я добре знаю основні проблеми іванофранківців. Працюючи юристом, я щоденно допомагав вирішити юридичні проблеми у житлово-комунальній, соціальній, культурній чи будівничій сферах міста. Але, головна проблема в тому, що Івано-Франківськ не отримує достатньо коштів із державного бюджету. А лише місцевим бюджетом неможливо забезпечити усі потреби міста. Українські міста беруть участь у вирівнюванні бюджетів. Тобто, ті населені пункти, які мають більшу платоспроможність, віддають частину коштів біднішим регіонам. У 2019 році Івано-Франківськ в порядку фінансового вирівнювання повинен віддати 73 мільйони гривень. Однак, Київ – єдине місто, яке цього не робить. Такий «подарунок» зробили столиці кілька років тому. Враховуючи те, що там зареєстрована найбільша кількість юридичних осіб, велика кількість працюючого населення, які сплачують податки, Київ міг би віддавати у вигляді реверсної дотації близько 400 мільйонів гривень на рік, але цього не робить. Тому своїм завданням бачу встановити справедливість на місцях. Коли я стану народним депутатом від міста Івано-Франківська, в першу чергу захищатиму місцеві кошти і лобіюватиму виділення додаткових із держбюджету. Маю для цього готові законодавчі правки до бюджетного кодексу. З командою однодумців у парламенті реалізувати ці законодавчі ініціативи досить реально.

-У чинному законодавстві передбачений великий перелік гарантій для громадян. У тому числі і пільги на житло, освіту, транспортне перевезення. Але, на жаль, в більшості ці гарантії не реалізовуються. Чи реально змінити ситуацію?

-Ми сплачуємо податки для того, щоб отримати певні соціальні гарантії. Але таке враження, що вони прописані лише на папері. До прикладу, безкоштовне транспортне перевезення людей пільгових категорій. За це мала б відповідати держава. Однак, тепер це проблема органів місцевого самоврядування. А ті, в свою чергу, не можуть забезпечити повне виконання цих гарантій. У результаті – пільговик часто залишається ні з чим. Слід прописати певні правки до законів. Щодо пільг на житло – ситуація подібна. Законодавством про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що забудовник сплачує пайовий внесок на підтримку інфраструктури міста. Але, чесно кажучи, ці кошти не йдуть за призначенням. Вони туди просто не доходять. Відсоток, який повинен сплатити забудовник, варіюється відповідно до вимог органів місцевого самоврядування. Але, залежно від відносин між забудовником і чиновником, сплата може відстрочуватись, розтерміновуватись і таке інше. А це вже корупційна складова. Словом, цей механізм не працює. Щоб він все-таки запрацював, потрібно пайовий внесок замінити із відсоткової ставки на кількість квартир. Які в подальшому виділятимуть соціально вразливим категоріям населення, що перебувають на черзі на житло. До речі, ці черги не рухаються роками. Якщо говорити про Івано-Франківськ, то один чоловік чекає своєї черги на отримання житла ще з 1979 року. За всі ці роки він не просунувся ні на одну позицію. Здається, дивно, адже в місті колосально швидко з’являються багатоквартирні будинки, а місто Івано-Франківськ впевнено перебуває на 2 позиції в Україні по кількості забудов. Більше скажу, квартири таки отримують, але ті люди, які певним чином наближені до впливових чиновників, судової, правоохоронної та інших структур. Тому це достеменно потрібно змінювати на законодавчому рівні.

-Ви торкнулися правоохоронних органів та судової гілки влади. Як налагодити механізм правосуддя?

-Слід нарешті завершити судову реформу. Але не таким чином, як це робила попередня влада. Указом попереднього Президента, суди були оптимізовані і укрупнені. А це означає, що подекуди відстань до суду в окремих регіонах може складати ледь не до 200 кілометрів. Це, звичайно, не дає змоги людині реалізувати повноцінне право на доступ до правосуддя. Суддів теж не вистачає. Зокрема, якщо говорити про Івано-Франківськ, три-чотири роки тому через так звані кадрові питання склалася ситуація, що перерва між судовими засіданнями тривала кілька місяців, а справи тягнулися роками. А ще значно підняли ставки на судовий збір. Пояснень було багато, мовляв, таким чином можна буде відсіяти «вічних скаржників». Але проблем стало ще більше, ніж було. На мою думку, реформу можна здійснити набагато простіше і ефективніше – треба збільшити кількість суддівських кадрів, таким чином зменшиться навантаження на суддів і покращиться якість судових рішень. В подальшому не підвищувати судовий збір, адже це все впливає на доступ до правосуддя. А також провести очищення Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, рад доброчесності, тощо. Необхідно впровадити якісну модель мирових суддів та суду присяжних, адже існуюча модель є фактично радянською і потребує видозміни відповідно до нинішніх умов.

-Крім змін на законодавчому рівні, які ще проблеми варто вирішити у місті?

-Я буду лобіювати виділення коштів на відбудову інфраструктури, ремонт та будівництво нових освітніх, культурних, спортивних та інших закладів міста. У Івано-Франківську немає Палацу спорту. Але він такий необхідний. Хоча б треба зробити реконструкцію стадіону «Рух». Також особливу увагу слід приділити екології. Вважаю своїм обов’язком домогтися будівництва дамб та берегоукріплення річок Бистриці Солотвинської та Бистриці Надвірнянської. У місті не вистачає транспортних мостів. Їх також треба будувати. Івано-Франківськ – це край, де я виріс, здобув освіту та працюю. Готовий максимально спрямовувати свої знання та навики на благо нашої держави. Я впевнений, що Україна має величезний потенціал стати однією з передових країн Європи. 
Ми зробимо її такою разом!