Наближаємося до Європи: в Україні з'явилися нові вимоги до якості молочної продукції

12 липня в Україні набрав чинності наказ Міністерства агарної політики і продовольства, згідно з яким затверджуються нові вимоги до безпеки і якості молока і молочних продуктів.

Цей документ повинен уніфікувати вказані українські та європейські вимоги, врегулювати значення основних мікробіологічних показників, адаптувати технологічні вимоги до сучасних реалій і скасувати застарілі норми в цій сфері.

Нові вимоги стосуватимуться всіх операторів ринку молока і молочних продуктів незалежно від форми власності, крім первинного виробництва молока і молозива, призначених для власного споживання, та приготування, обробки і зберігання в домашніх умовах молочних продуктів для власного споживання.

Новий стандарт ДСТУ 3662:2015 передбачає три сорти молока: екстра-клас, вищий і перший. Це означатиме, що молоко другого ґатунку не зможе надходити на переробні підприємства. Також за новим стандартом молоко має бути охолодженим і профільтрованим, отриманим від здорових корів, не містити слідів «антибіотиків, ветеринарних препаратів, мийно-дезінфікуючих засобів, формаліну, консервантів, перекису».

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію та Всеохоплюючої стратегії СФЗ Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004, що встановлює спеціальні гігієнічні правила для гігієни харчових продуктів, в тому числі сирого молока, молочних продуктів.

У країнах-членах ЄС до переробки допускається лише молочна сировина з показниками бактеріальної забрудненості, які відповідають українському ґатунку екстра (тобто з мінімальним рівнем бактеріальної забрудненості). Також до країн ЄС дозволено імпортувати тільки молоко класу екстра. Близько 30% усього молока, що йде на переробку зараз в Україні, – це молоко другого ґатунку. Причому в основному молоко другого ґатунку постачається від господарств населення.

Щоб виробники молока могли адаптуватися до нових вимог, до 2022 року встановлено перехідний період. Держава сприяє створенню відповідної інфраструктури для обслуговування господарств населення і надає допомогу с/г кооперативам для придбання необхідного обладнання. Самі селяни також виграють, адже отримають вищі закупівельні ціни на молоко та більше можливостей для свого бізнесу.

Читайте також:На що найбільше витрачають гроші франківські сім'ї (інфоргафіка)