Мер Коломиї пояснив, навіщо у місті розмістили бігборди проти «кінця світу»

Останнім  часом все частіше в розмовах зі знайомими чую запитання на кшталт «як проведеш, а то й як відсвяткуєш кінець світу?»,  з таким самим настроєм відноситься до кінця світу частина коломиян, але також є багато людей, які по-іншому ставляться до цієї події.

На щастя, більшість жителів нашого міста спокійно відносяться до маніпуляцій навколо надуманої події — чергового “Кінця Світу”. Хочу висловити власну думку з приводу того, чому ця тема набула такого поширення в ЗМІ. Не стану розписувати те, що відомі календарі Майя пізніших “редакцій” містять набагато більше часу для втілення в життя найкращих людських сподівань. Не буду докладно розписувати також популярне в інтернеті “звернення лами з під гори Кайлас до NASA” (привезене доморощеними “дослідниками ” з Росії), що являє собою збірну солянку різноманітних “пророцтв”. У нас в державі, нажаль, стало традицією піднімати ціни на всі товари напередодні свят. Але попитом, як правило, користуються тільки продукти до святкового столу та подарунки. Тому привід “Кінця світу” є дуже дієвим для збуту споживачу товарів першої необхідності по “передсвятковим” цінам. ЗМІ вселяють нам думку майбутнього «Кінця Світу», в той же час вкрадливим голосом пропонують вихід: «віддай нам свої гроші — і врятуєшся». Фобії не існувало до того, як нас стали лякати наслідками. На жаль, створення такого страху давно стало технологією соціальної влади. Традиційний маркетинг вказує: ”... потрібно показати ймовірні негативні наслідки та будувати маркетигову стратегію на бажанні потенційного покупця уникнути їх”. Погодьтесь, подача потенційному покупцю можливості уникнути майбутнього катаклізму, котрий ніби то ось-ось настане, має набагато більшу силу примусу ніж уникнення звичайної неприємноті. Під цим приводом вигідно продавати товари від свічок до місць у підземних бункерах. Під цим же приводом вигідно не тільки продавати. “Кінець Світу” може бути й своєрідним методом для того, щоб відвернути увагу людей від важливих для них речей. Використовуючи ту ж емоцію страху, людину легше зосередити на проблемі фізичного виживання, та вивести за межі людської уваги питання гідного життя, свободи, бажання навчатися та об’єктивно мислити. Людина опанована страхом, очевидно, не зможе творити щось нове, така людина наврядчи звертатиме увагу на несправедливість, тим більше не стане з нею боротись. Тому правлячі круги навчились ефективно використовувати одне із самих сильних засобів маніпуляції свідомістю — страх. Основне завдання — створити масовий психоз, прикрившись яким можна спокійно «прокручувати свої темні справи». Зрештою, страх закінчується там, де починається неминуче. Тоді страх не має сенсу. –  Ігор Слюзар.