Туризм по-новому: що забезпечить прорив Прикарпаття

Готується Державна програма розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 роки – до кінця вересня Мінрегіон планує подати проект на затвердження уряду.

Саме зараз кожна з гірських областей аналізує свої слабкі і сильні сторони та збирає пропозиції до програми. Серед іншого, в ній пропишуть розбудову рекреаційного, туристичного потенціалу регіону. КУРС дізнався у місцевих експертів, що гальмує розвиток туризму на Івано-Франківщині та що може бути його драйвером – що забезпечить прорив Прикарпаттю у наступні роки, пише Курс.

Інструменти для розвитку гірських територій

Програма, про яку йде мова, – один з інструментів, що наблизить Карпатський регіон України і Івано-Франківщину зокрема до ЄС.

Програмі передувала Концепція розвитку гірських територій українських Карпат, схвалена урядом у квітні цього року. «У розробці цього документа ми використовували кращий європейський досвід – Австрії, Словенії, Франції, Швеції, Італії, Іспанії. На більшості напрацювань і ґрунтуватиметься майбутня державна програма», – повідомив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода під час круглого столу з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат у Франківську.

Він пояснив, що президентський Указ “Про розвиток регіону українських Карпат”, який вийшов у червні, передбачає реалізацію Концепції – і саме для цього створюється державна програма на 2020-2022 роки. Вона передбачає стимулювання соціально-економічного розвитку, підвищення інвестиційної привабливості, розбудови рекреаційного, туристичного та етнокультурного потенціалу регіону українських Карпат і поширюється на Івано-Франківську, Львівську, Закарпатську та Чернівецьку області.

Національну програму укладають впродовж двох місяців – вже до кінця вересня поект має надійти до Кабміну. Ще місяць дали на затвердження. Така швидкість потрібна, щоби підвести під Програму фінансування на наступний рік.

Відтак від кожної області до Програми подають пропозиції – по напрямках. Що стосується туризму, то кінцево групує ідеї, відбирає ї і подає проекти відповідне управління Івано-Франківської ОДА.

«Програма розвитку гірських територій – це один з інструментів регіонального розвитку, – пояснює радник Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за програмою «U-LEAD з Європою», Ігор Мельничук. – Оскільки гірські території мають обмеженість в доступності, то для них створюються додаткові інструменти стимулювання до розвитку. Аналогічно з того боку кордону. Наприклад, є Дунайська транснаціональна стратегія. Є Альпійська концепція. Під них є окремі бюджетні програми ЄС та ЄБРР. Тут така ж ідея – створити національну бюджетну програму для розвитку гірських територій за прикладом Євросоюзу. Ця модель для України вже є проривом, бо в перспективі забезпечить доступ до структурних фондів ЄС».

Простіше кажучи, дасть змогу реалізовувати спільні карпатські ініціативи з країнами Євросоюзу.

«ЄС вибудовує розвиток своїх територій на принципах стратегічного планування – всі регіони ЄС мають свої Стратегії розвитку, – додає Ігор Мельничук. – В даний час Євросоюз створює наступну «семірку» – планує розвиток на 2020-2027 роки, і так синхронно будуть плануватися всі регіони в ЄС. Під регіональні стратегії будуть робити свої плани структурні фонди, які виділяють кошти на реалізацію проектів. Маючи національну програму з розвитку гірських територій, Україні можна брати участь у створенні макростратегії розвитку Карпат. Минулого року в травні відбувся Карпатський форум регіонального розвитку. На ньому прийняли дуже важливий документ – Резолюцію. Всі країни погодилися, що потрібна міжнаціональна макростратегія розвитку Карпат. Україні час приєднатися до міжнародного руху і розвитку».

Марамароський масив – “Гуцульські Альпи”. Фото – Ігор Меліка

Проблеми на місцевості, або що гальмує прикарпатський туризм

Всі четверо експертів, до яких ми зверталися, досліджуючи туризм на Івано-Франківщині, одностайні в тому, що його розвиток гальмує недостатня інфраструктурна доступність. «До нас не їздять в достатній кількості поїзди, не літають літаки. У нас погані, розбиті дороги», – коротко визначив Ігор Мельничук.

«Івано-Франківщина розташована в стороні від магістральних автомобільних та залізничних шляхів. Аеропорт, попри те, що має статус міжнародного, майже не використовується. До того ж, ми – єдиний прикордонний регіон України, що не має свого пункту пропуску через державний кордон, і Туристична Асоціація Івано-Франківщини акцентує на цій потребі вже 10 років», – зазначає голова ТАІФ Оксана Федорович.

«В останні роки активно ремонтуються автошляхи, але цього недостатньо. Насамперед, є необхідність реанімувати автосполучення на Бойківщині у Долинському районі і на Верховинщині. Вкрай потрібен сучасний аеропорт, тому що залізниця не може забезпечити сезонний попит», – доповнює начальник управління туризму ОДА Віталій Передерко.

«Потрібні проїзні місцеві дороги до головних атракцій області і до тих, які мають потенціал стати головними та будуть включені у національну програму розвитку гірських територій. Одночасно треба було би прописувати фінансувння проектів і будівництво доріг, – окреслює проблему і одразу пропонує вирішення заступник начальника відділу з питань міжнародних зв’язків, інвестицій та проектної діяльності Івано-Франківської облради Наталія Гасюк. –  На прикладі ключової туристичної атракції Прикарпаття – Дністровського каньйону, – ми бачимо велику проблему з інфраструктурою і логістикою. Туристу немає, де зупинитися на ніч. Немає кемпінгів, немає облаштованих місць для причалювання та відпочинку туристів під час сплавів. Немає інформації та вказівників для туристів. Так само у Вигоді – якщо їхати з Франківська, то вказівник до «Карпатського трамваю» та «Центру спадщини Вигодскої вузькоколійки» зустрінете не на роздоріжжі в Долині, де треба повернути, а геть далі на виїзді з міста. Відчутний брак візуальної туристичної інформації на Коломийському, Верховинському, Косівському та на «Дністровському» напрямках».

Передерко додає, що дається взнаки диспропорція у розвитку рекреаційних територій Прикарпаття. Тільки Яремчанська туристична агломерація має розвинуту мережу готелів та ресторанів, інші райони відчутно програють. Сьогодні з 2,2 млн туристів, які за рік відвідують Івано-Франківщину, приблизно 1,7 млн. – обирають Яремчанський напрямок, Поляницю і Буковель. Івано-Франківськ і Коломия задіяні переважно як міста, через які туристи проїжджають – тут треба думати, чим затримати туристів. Інші території – Верховинщина, Долинщина, Покуття, що мають надзвичайно великий потенціал, залишаються мало відвідувані.

Гальмує розвиток туризму, вважає Оксана Федорович, і те, що туристичний бізнес регіону практично позбавлений доступу до фінансових ресурсів, які б забезпечували його подальший розвиток – йдеться передовсім про кредитування під прийнятні відсотки.

Бюджетні програми наразі неефективні, зазначає Ігор Мельничук. «Основним недоліком всіх бюджетних програм є те, що головний показник їх ефективності – це відсотки освоєних коштів. І ефективність від цього освоєння не передбачена. У більшості державних програм немає пов’язаності процесів – тут ми вкладаємо в дорогу, значить будемо мати віддачу в туризмі, значить розробляємо продукт і пропонуємо інвесторам. Завдання бюджету, тобто наших податків, створювати умови, на які прийде бізнес. От який ефект від ремонту фасаду сільського клубу? А якщо ця будівля – пам’ятка архітектури? А якщо вона знаходиться дорогою до відомої атракції? А якщо в цьому клубі туристів буде зустрічати унікальна бабця, що дає майстер-класи? От тоді в клубі буде кафе чи ресторан з місцевою їжею, крамничка з сувенірами, велосипеди на прокат. В програмі «U-LEAD з Європою» ми працюємо з ОТГ і навчаємо саме так підходити до бюджетних програм і видатків».

Кожні 10 туристів дають роботу 2 працівникам в туризмі, продовжує Мельничук. Кожне робоче місце в туризмі – це 4 місця в суміжних галузях. Один долар, вкладений в туризм, за прибутковістю дорівнює 7 доларам інвестицій у суміжних галузях, наводить він аргументи за те, що ОТГ слід «штовхати» саме туризм.

Прикарпатський туризм поки що розрахований виключно на внутрішнього споживача. Це визначає відсутність достатньої кількості «туристичних магнітів», атракцій, які затримують туристів на локаціях. Плюс вже згадана недосконалість існуючих продуктів і сервісів. «Ми ще не готові до повноцінного іноземного туриста. То вищий рівень сервісу та інфраструктури. У нас поки не така ситуація», – каже начальник управління туризму ОДА.

Фото – Ігор Меліка

Також всі четверо експертів вказують на ще одне «гальмо» місцевого  туризму – людський фактор. Щоправда, кожен з експертів бачить його по-своєму.

Для Ігора Мельничука проблема – у розвитку людського потенціалу і готовності до бізнесу. А ще в дефіциті проектного менеджменту. «Люди хочуть робити, але не знають, як. Ми вчимо зараз цьому громади», – каже він.

Для Віталія Передерка це – кадровий голод. Бізнес, особливо у сезон, відчуває нестачу кваліфікованих гідів, адміністраторів, обслуговуючого персоналу – особливо зі знанням англійської та інших іноземних мов.

Для Оксани Федорович перешкодою для розвитку туризму є відсутність національної маркетингової організації – державного агентства або інституції публічно-приватного партнерства, яка б просувала Україну на цільових споживчих ринках за кордоном як дестинацію (мету туристичних подорожей). А також забезпечувала би необхідну ринкову інформацію для прийняття якісних рішень – і бізнесом, і місцевою владою щодо розвитку туризму на конкретних територіях.

«Промоцією треба займатися професійно, різновекторно і перманентно. Наше управління досить активно працює, робимо спільні проекти з туристичним бізнесом, але області не вистачає вищого рівня розвитку державно-приватної  співпраці. Для області треба створити класичну DMO (Destination Marketing Organization). Для цього потрібно спочатку переконати бізнес, що варто бути партнерами, а не конкурентами. І що через спільну промоцію області на різних заходах вигідно рекламувати себе і свої туристичні продукти. Ми бачимо цю організацію як об’єднання туристичного бізнесу, що має займатися промоцією області, а влада мала би брати участь як партнер і співфінансувати окремі проекти», – ділиться Передерко.

Наталія Гасюк вказує на ставлення місцевих мешканців Франківщини до пам’яток історії і архітектури та до навколишнього середовища загалом. «Люди не відчувають себе частиною довкілля. Тому спокійно дають упасти стінам трьохсотлітнього костелу, засмічують та забруднюють природу. Не розуміють, що така поведінка позначається не лише на якомусь там умовному туризмі, а насамперед на їхній заможності, дається взнаки здоров’ю та здоров’ю їхніх дітей», – каже Гасюк, яка є засновницею громадської ініціативи «ЕкоВарта Дністра». Вона демонструє фото величезних смітників у селах вздовж Дністровського каньйону, які прибирала ЕкоВарта. На одному зі знімків – дохле порося у мішку, який викинули на звалище вздовж ріки у селі Копачинці Тлумацького району. Потік дощової води мав його «забрати», пояснювали люди, – змити у Дністер. Нічого, що ріка напуває міста і нею сплавляються туристи.

Який такий турист: хто їде на Прикарпаття?

Про кількість туристів, які відвідують Івано-Франівщину, говорить з одного боку туристичний збір, це офіційна статистика. З іншого – дані мобільних операторів, це статистика неофіційна. Віталій Передерко каже, що за три роки співставлень і досліджень в ОДА навчились виокремлювати із загального масиву відвідувачів-абонентів туристів і екскурсантів.

Тут треба пояснити, що туристи затримуються в області на три-чотири  дні, екскурсанти перебувають не більше доби. Співвідношення на прикладі коломийського музею «Писанка» та готелю «Писанка» таке: 140 тис. квитків на рік продає музей, а ночувати залишаються в середньому 12 тис.

За офіційною статистикою, в 2014 році Прикарпаття відідали 1,6 млн. туристів, в 2016 році – 2,1, у 2018 році – 2,2 млн. (туристи плюс екскурсанти) За неофіційною, в 2016 р. – 3,9 млн (з них 1,7 млн одноденних відвідувачів), 2018 р. – 4.1 млн (1,8 млн одноденних відвідувачів).  Найбільша кількість туристів минулоріч приїздила із Львівської (25.48%), Чернівецької (17,80%), Тернопільської (17.20%) областей та з Києва (10.42%).

Традиційно найчастіше Івано-Франківщину відвідують влітку – 1,3 млн осіб, взимку область відвідав майже мільйон туристів. Основними дестинаціями кінцевою метою) туристів, які перебували на Франківщині від 2 до 7 днів були  територія Яремчанської міської ради – понад 400 тис. осіб, міста Івано-Франківськ – майже 200 тис. осіб і Яремче – майже 130 тис. осіб, Косівський район – понад 100 тис. осіб.

На замовлення Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА вперше за останні 10 років Навчально-науковий центр соціологічних досліджень Прикарпатського регіону ПНУ провів комплексне дослідження соціально-демографічного профілю одноденних відвідувачів (екскурсантів) та туристів Івано-Франківської області. Під час дослідження з’ясували хто приїжджає, чому, куди саме, як відпочиває, скільки грошей витрачає тощо.

Прикарпатський турист це на 88% українець. Найбільше гостей було з Києва, Львівської та Дніпропетровської областей. 49% – молодь (у віці 18-35 років), 55% подорожували парою, причому 63% – одружені пари. 43% – наймані працівники, 29% підприємці або власники бізнесу. 82% – мешканці міст. 64% приїхали не вперше.

Івано-Франківська область, на думку гостей, є територією відпочинкового туризму. Найчастіше серед видів туризму респонденти зазначали культурно-пізнавальний (39%), гірськолижний та гірський туризм (34%).

Переважно на Франківщині туристи відпочивають 3-4 дні. Середньодобові витрати українського туриста складають 1300 грн., іноземного – 2300 гривень.

«Коли говоримо про розвиток туризму, не ставимо за мету збільшити цифри відвідуваності. Розуміємо, що треб закріпити ті позиції, які маємо – щоби приймати понад 2 млн. туристів щороку. Розуміємо, що для цього треба подбати про безпеку туристів, різноманітні і якісні туристичної пропозиції, – говорить Віталій Передерко. – Вважаємо, що наше завдання – це подолання диспропорції розвитку рекреаційних територій. Саме тому багато уваги приділяємо в останні роки підтримці проектів у межах Дністровського каньйону, на Покутті тощо. Намагаємось розподіляти ресурси обласної програми розвитку туризму таким чином, щоби піднімати рівень туризму у менш розвинених локаціях».

Плюс робота з цільовими групами туристів – маркетингові заходи, просування в соціальних мережах тощо. «Наразі ми доробляємо новий туристичний сайт області і розпочали проект «52 вікенди на Івано-Франківщині», щоб запропонувати нашим гостям готові туристичні тури на цілий рік», – анонсує Передерко. Їх зможуть використовувати як осібні туристи, так і туристичні фірми.

Також в ОДА пішли шляхом підтримки комплексних тур продуктів, які передбачають поєднання різних атракцій в межах однієї території. Як от створення НПП "Гуцульщина" нового маршруту «Чотири дороги» на Косівщині. Він включатиме вже існуючі стежки – «Попід Каменистий», «На Клифу» та дві нові – «На Зіняків верх» та «До Шешорських гуків», приведе до Маєтку святого Миколая, виведе на гору Клифа, покаже каскад водоспадів «Шешорські гуки» та найстарішу церкву Гуцульщини, храм Успіння Пресвятої Богородиці в Пістині. Продукт схвалила  комісія із знакування туристичних маршрутів при управлінні міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА і профінансувала 15 тис. грн. коштом Регіональної програмі розвитку туризму на 2016-2020 роки.

В останні роки за підтримки донорів, додає Віталій Передерко, успішно втілені такі проекти як Екотуристичний візит-центр в Яремче, Центр спадщини Вигодської вузькоколійки у Вигоді, візит-центри в Галичі та Ільцях. Зараз увага обласної влади зосереджена на таких великих ініціативах, як будівництво Центру карпатської культури в Косові, створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді у Микуличині, відроджені традиційних культур праці  – проект «52 способи життя в Карпатах».

Франківську слід думати, як зупинити транзитний потік туристів

Прорив у туризмі: умови, напрямки, проекти, ініціативи

Зважаючи на специфіку гірських територій, туризм залишиться пріоритетним напрямком регіонального розвитку, впевнені експерти. І саме так мав би бути відображений у держпрограмі. Щоправда, мав би бути відображений по-новому – з урахуванням децентралізації і створення ОТГ, з акцентом на інтегровані та комплексі продукти, в контексті досвіду спільних проектів з ЄС та з передбаченням підтримки громадських ініціатив на «критичних» напрямках. Таких, наприклад, як екологія. Все це мало би забезпечити прорив – і в туризмі на Прикарпатті, і Прикарпаттю загалом.

Оксана Федорович зазначає, що програма розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 роки має включати стратегічні проекти, що дійсно визначатимуть розвиток як громад, так і цілого регіону. Одним із таких проектів ТАІФ вважає консервацію Пнівського замку та створення Центру спадщини «Фортеця Пнів», що є розумною альтернативою теперішній «реконструкції» (а насправді перебудові  замку – кор.). Припускають, що її, очевидно, просуватимуть деякі надвірнянські чиновники.

Центр спадщини «Фортеця Пнів» буде створений по типу «Центру спадщини Вигодської вузькоколійки», що його втілювали разом із Євросоюзом в рамках пограми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна. 

«У цьому напрямку ми активно співпрацюємо з Пнівською сільрадою, на території якої знаходиться середньовічний замок – пам’ятка національного значення. Створення Центру спадщини є одним з ключових векторів Плану місцевого економічного розвитку Пнівської громади, який визнаний Світовим банком як один з найкращих в Україні», – розповідає Оксана Федорович.

“Ремонт” Пнівського замку – пам’ятки національного значення

новини прикарпаття туризм розвиток регіон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
81 перегляд в червні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Новини компаній
Сьогодні купити продукти з Європи стало простіше, адже для цього не обов’язково їхати за кордон. Достатньо прийти на Центральний ринок Івано-Франківська. В приміщенні «критого ринку» працює магазин «Товари з Європи». Тут можна придбати найкращі імпортні продукти харчування. На прилавках магазину – величезний асортимент відомих світових виробників, які допоможуть створити приголомшливі страви на будь-який смак. Тут можна придбати: різноманітні сири відомих...
Новини компаній
Особливості бескаркасного автокрісла SafeBelt Сучасним батькам доводиться пересуватися з дитиною на машині, щоб відвезти в садок, школу або на додаткові заняття. Однак до безпеки маленького пасажира варто підійти більш грунтовно. Для цього недостатньо буде звичайного ременя безпеки, адже координація дитини ще не повністю розвинена і він не зможе втриматися при зіткненні або різкому гальмуванні. З введенням більш жорстких правил з перевезення дітей, багато...
Суспільство
У селі Коршів Коломийського району урочисто відкрили амбулаторію групової практики сімейної медицини. Про це повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА.   Кошторисна вартість – 9 015 тис. грн. Це, зокрема, кошти субвенції з Державного бюджету (7 225 тис. грн) і місцевий фінансовий ресурс (490,208 тис. грн). Відповідно до проекту амбулаторія прийматиме до 60 пацієнтів щодня. У приміщенні облаштовано два кабінети лікаря, кабінет щеплення, процедур...
Суспільство
В Івано-Франківській області почався  ремонт автодороги загального користування державного значення Т-09-03 Галич – Сатанів за кошти державного бюджету. Як повідомляє сайт Івано-Франківської ОДА, ремонт проводять відповідно до укладеної угоди зі Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області  Ремонт здійснюватиметься методом локальних карт, із фрезеруванням окремих ділянок та влаштуванням асфальтобетонного покриття. Крім того, буде приведено в по...
Суспільство
Всього в лікувальних закладах Івано-Франківській області, які входять до першої лінії та передбачені для лікування хворих з гострою респіраторною хворобою, спричиненою коронавірусом, розгорнуто 1566 ліжок для таких пацієнтів. Як повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА, станом на 3 червня зайняті 506 ліжок, що становить 32,3%, з них 189 пацієнтами з підтвердженим COVID-19 та 317 хворими, які очікують на результати ПЛР-дослідження. Докладніше у...
Суспільство
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 2 червня в Україні підтверджено 24 823 випадки COVID-19, з них 10 440 одужали, 735 померли. За інформацією сайту Івано-Франківської ОДА, впродовж останньої доби лабораторно підтверджено 483 випадки, з них в Івано-Франківській області виявлено 23 нових випадки. З початку пандемії 862 пацієнти з Івано-Франківської області одужали.
Новини компаній
В свое время каждому из нас приходилось бывать на площадке где ведется строительство. Правда вряд ли кто-то задумывался над опасностью такого рода визита, ведь как ни крути, а пребывание на территории строительства – случай, который требует от человека не только осторожности, но и наличия у него специальных индивидуальных средств защиты. Если речь идет о защите головы, то основным средством защиты считается именно специального назначения каска, которая в с...
Суспільство
Сьогодні під головуванням заступника голови облдержадміністрації Василя Івасика відбулося перше засідання обласної призовної комісії. Зазначимо, що на комісію покладаються завдання керівництва і контролю за діяльністю районних (міських) призовних комісій, розгляд скарг громадян на рішення та дії районних (міських) призовних комісій, переглядати та змінювати рішення відповідних районних (міських) призовних комісій та рішень районних (міських) комісій з пита...
Суспільство
У Івано-Франківську буде новий комунальний маршрут. Про це сьогодні, 2 червня, повідомив міський голова Франківська на традиційному онлайн-брифінгу з приводу поширення коронавірусу в місті, інформує сайт Місто.  Як повідомив Руслан Марцінків автобусний маршрут має запрацювати орієнтовно з 10 по 15 червня.  "Мікрорайон Хоткевича ми з’єднаємо з центральною частиною міста: вулиці Чорновола, Петлюри і з’єднано до села Хриплин. Три автобуси по такому ж маршруту...