На студентів-медиків очікують кардинальні зміни та подовжений термін навчання

За кілька днів розпочнеться новий навчальний рік, який несе чергові освітянські зміни. Цього разу у вищій школі. Для однієї категорії студентів цей рік точно буде знаковим, а саме, для майбутніх медиків. Нові підходи в оцінюванні якості їх знань, в організації професійної підготовки лікарів на рівні інтернатури, а також в підготовці молодшого медичного персоналу – медсестер вже активно обговорюються професійною спільнотою та суспільством. Адже майбутнім лікарям доведеться вчитися довше, звикаючи до складання міжнародних іспитів, а медсестрам готуватися до розширення повноважень, повідомляє Укрінформ.

Стратегічна ціль – наблизити якість професійної підготовки українських медиків до міжнародних стандартів. Навіть попри спротив майбутньої професійної спільноти, яка переконана, що з медичною освітою в Україні все гаразд.

Інтерни, а потім резиденти, а потім вже лікарі

Нещодавно МОЗ запропонувало для громадського обговорення проект наказу про нову модель інтернатури. Пропонується з 2020 року наблизити вітчизняну систему підготовки лікарів до європейських стандартів, що дозволить українським медикам успішно конкурувати на світовому рівні. Зокрема, у міністерстві вважають, що час на практичну підготовку лікаря потрібно збільшити. “Наприклад, в США підготовка лікаря акушера-гінеколога триває 12 років, в той час як в Україні – 9. Це є нерелевантним досвідом і унеможливлює конкуренцію українських спеціалістів на світовому рівні”, – йдеться на сайті МОЗ.

Наразі тривалість інтернатури в Україні для різних спеціальностей складає від 1 до 3 років. Але згідно з проектом наказу цей термін пропонується збільшити до 3 років для всіх медиків, окрім стоматологів (для них інтернатура триватиме так само 1 рік). Також очікуються зміни у розподілі студентів на інтернатуру. Зараз студенти-медики, які навчалися "на бюджеті", хоч і могли знайти собі самостійно місце проходження інтернатури, але в більшості випадків направлялися за розподілом від вишу. З одного боку це гарантувало подальшу профпідготовку бюджетників та з іншого зменшувало їх конкуренцію з контрактниками, які могли вільно обирати медичний заклад для проходження лікарської практики. У МОЗ наголошують: така система розподілу теж не відповідає європейським стандартам та збільшує корупційні ризики. Адже нерідко виходило так, що потрапити в кращу лікарню для проходження інтернатури могли ті студенти, батьки яких або мали там певні зв’язки, або кошти, щоб "зацікавити" в медзакладі "кого потрібно". Бюджетників часто ж направляли у медичні заклади на периферії. Відтак, аби всі були в рівних умовах, розподіл в інтернатуру пропонується здійснювати за електронним реєстром з результатами Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

У планах також зменшити кількість спеціальностей, за якими відбуватиметься набір до інтернатури, з 34 до 13 (акушерство і гінекологія, анестезіологія та інтенсивна терапія, внутрішні хвороби, загальна практика сімейна медицина, загальна стоматологія, медицина невідкладних станів, педіатрія, психіатрія, отоларингологія, офтальмологія, радіологічна онкологія та ядерна медицина, радіологія, хірургія). Аби отримати звання лікаря-спеціаліста, потрібно буде пройти обов’язкову атестацію – тестування у формі ліцензійного інтегрованого іспиту Крок-3 за відповідною спеціальністю, допуском до якого буде структурований клінічний іспит (ОСКІ, простими словами – держіспит).

А вже більш вузьку спеціалізацію медики здобуватимуть у так званій резидентурі – новій для наших медиків формі навчання. Приміром, щоб стати нейрохірургом, студент повинен буде пройти інтернатуру за спеціальністю хірургія, а згодом – резидентуру за спеціальністю нейрохірургія. (У МОЗ зазначають, що тривалість навчання в резидентурі залежатиме від складності спеціалізації, але точних термінів поки не називається. – Авт.).

Читайте також:Франківські студенти-медики склали присягу