Учасники проєкту "Карпати Є" розробили план збереження карпатських річок

Одна із засновниць проєкту «Карпати Є», депутатка Івано-Франківської обласної ради від партії «ВОЛЯ» Ольга Ситник (Галабала) у своєму відеоблозі у ютубі розповідає, що причина повеней на Прикарпатті не тільки у вирубці лісів:

“Цьогоріч повені завдали збитків більш як на 200 млн гривень: зносили мости, руйнували хати. Багато хто інстинктивно говорить, що рубають ліс і тому в нас є повені. Дійсно, це є причина, адже зрубують величезні ділянки. А також справа в рубках, які були у повоєнні часи, коли тоді насадили нетипові для Карпат смерічники. І через те, що їх коренева система не затримує воду, ми маємо причини повеней. А з іншого боку, повені відбуваються через всихання криниць і річок. Але це тільки невеличка частина причин всіх повеней. Те, що стосується лісів».

За її словами, найбільшою проблемою є стан водного господарства, а вірніше, його відсутність, інформує пресслужба партії “Воля”.

«Останні 20 років воно в занепаді. Причини повеней в тому, що намиваються так звані острівці з сміття і залишків дерев і вони не очищаються. Немає фосів, куди ці річки стікають. Особливо це стосується маленьких потічків.

Обласне управління водного господарства, яке б мало займатись тим, щоб приїхати на ці нерозчищені острівці трактором, навести тут лад, облаштувати і зробити берегоукріплення, займається кришуванням незаконного видобування піщано-гравійної суміші.Приїжджають величезні машини, нагромаджують каміння, яке беруть не з острівців, бо воно невигідне і нерентабельне, а беруть каміння з берегів. Після того, як шутр забраний, обласна рада чи держава виділяє кошти на берегоукріплення. Його роблять приватні фірми, беруть камінь з цієї ж річки, а пишуть в накладній, що везуть з Житомира, тобто вартість за нього захмарна. А коли приїжджаєш на місце берегоукріплення і кажеш: «Друзі, а де ж берегоукріплення?!», то у відповідь чуєш: «Йой, та вода змила». І річка залишається в ще гіршому стані, ніж би вони нічого тут не робили», – говорить Ситник, пише Курс.

На її думку, допоки ми не наведемо порядок з водним господарством і річки не будуть доглядатись і розчищатись, то будуть і надалі збитки від повеней і ми отримуватимемо зруйновані мости.

«Витоки колись найчистішої річки в Європі, Лімниці, тепер перетворились на дороги, пронизані колесами лісовозів. Мазут, масло старої техніки тече гірськими потічками.

Для людей в Карпатах річка – це щось значно більше, аніж просто водна артерія. Я завжди порівнюю це з індусами і ставленням у них до річки Ганг як до святої. Якщо ви запитаєте у мешканців Карпат, як вони ставляться до Чорного Черемоша чи Білого Черемоша, то вони казатимуть, що ці річки для них як живі.

І коли ми говоримо про те, що на цих річках хочуть встановлювати гідроелектростанції, то люди в Карпатах сприймають це як варварство», – каже Ольга Ситник (Галабала).

Один із результатів експедицій проєкту «Карпати Є» в тому, що в Івано-Франківській області заборонене будівництво гідроелектростанцій.

«Весь світ відходить від ГЕС, бо їх економічний ефект неспівмірний з тією екологічною шкодою, яку вони приносять», – говорить Ситник.

Вона також зазначає, що карпатські річки зараз у катастрофічному стані.

«Коли приїжджаєте в Карпати, то думаєте: ось, тут така чиста вода, хочете скупатись чи навіть попити тієї води, але в останні роки гірські річки перетворились на каналізацію. Ми робили дослідження води в річці Прут біля Яремче, де найбільш туристичний регіон. Вода непридатна навіть для технічного використання, не говорячи про те, щоб пити чи купатись у ній.

Уявіть собі, що всі садиби від Заросляка, а це базовий табір Говерли, до Делятина, а це там, де ви в’їжджаєте в Карпати, не мають очисних споруд. Тому всі фекалії, залишки від прання і порошку, від миття посуду, від 2 млн туристів потрапляють у карпатські річки. Тобто вони перетворились на величезні каналізації.

До речі, місцеві мешканці не дозволяють своїм дітям купатись у Пруті, бо, якщо вони покупаються, то матимуть алергію чи хворітимуть», – говорить Ситник.

Вирішити ці всі проблеми може тільки держава.

«Нам потрібен величезний інфраструктурний проєкт для того, щоб побудувати очисні споруди та повноцінні каналізаційні мережі», – каже Ольга Ситник (Галабала).

Депутат облради розповіла і про результати експедицій проєкту «Карпати Є».

«Ми писали тисячі звернень, і були порушені десятки кримінальних справ щодо незаконного видобутку шутру. Нам вдалось у Івано-Франківській області на 80% зменшити обсяг незаконного видобутку шутру саме в промислових масштабах, в цей процес включилась прокуратура, обласна рада. За рік часу ми домоглись, щоб було скасовано рішення обласної ради, яке фактично легалізувало незаконний видобуток шутру в Івано-Франківській області. Зараз все-таки є дрібний видобуток, але такого, як було раніше, коли десятки “камазів” їздили через села протягом дня, люди скаржились і нічого не могли зробити, такого вже нема», – говорить Ситник.

Крім того, учасникам проєкту «Карпати Є» вдалось домогтись, щоб Управління екології Івано-Франківської області повністю інвентеризувало річку Лімниця.

«Зараз виділена природоохоронна зона і це є повноцінний заповідник, де заборонена будь-яка господарська діяльність. Наступним кроком буде розчистка річки Лімниця у природовідповідний спосіб», – каже Ольга Ситник.

Що стосується гідроелектростанцій, то проєкту «Карпати Є» вдалось заборонити будівництво ГЕС у Івано-Франківській області.

“Було прийняте відповідне рішення обласної ради. Точились великі дискусії щодо будівництва ГЕС на Дністрі, у Верховинському районі, але ці річки завдяки проєкту «Карпати Є» і нашій діяльності були збережені. Все це заборонено і зараз”, – каже вона.

На сьогодні залишається ще не вирішеною проблема сміття.

«Зараз тільки починається розробка плану знаходження сміттєзвалищ на території Івано-Франківської області. Маленьке досягнення хіба в тому, що з коштів обласного бюджету почали закуплятись смітники, сміттєвози, чого також не було всі попередні роки. Але по сміттю – це ще та боротьба і діяльність, яка має тривати. І ми маєм цю проблему точно вирішити», – говорить одна із засновниць проєкту «Карпати Є».