В Івано-Франківську відкрили пам`ятник Степану Пушику

В Івано-Франківську увіковічили пам`ять письменника, науковця Прикарпаття Степана Григоровича Пушика. 

Сьогодні, 18 вересня, у Франківську на вул.Шевченка відбулося урочистн відкриття пам’ятника Степану Пушику.

Вулиця Шевченка поповнилась ще однією згадкою про письменника, науковця Степана Пушика. Пам’ятник видатному франківцю відкрили поруч Прикарпатського національного університету ім. Стефаника, де він працював, біля будинку №74-76. Це монумент висотою понад 2 метри з бронзовим погруддям на 9-ти металевих листах, що символізують щоденник Пушика. На першому з них – вірш-присвята.

Урочисто відкривали пам’ятник  дружина письменника Галина та син Тарас, міський голова Руслан Марцінків та скульптор Володимир Семків. Долучились до заходу десятки франківців, які знали особисто пана Степана та поважали. За традицією монумент освятили, опісля подарунком для присутніх стали твори письменника у виконанні Муніципальної капели бандуристів.

«Погода ніби передає характер Степана Григоровича. Як ми відкривали дошку, падав сильний дощ, сьогодні – дуже вітряно. Така погода, як запальний характер Пушика. Я не раз зустрічався з ним на цій вулиці, і взагалі в місті. Він завжди хотів говорити, мав багато ідей. Під час однієї з останніх зустрічей він попросив зробити одну річ. Користуючись нагодою, прошу пана ректора Ігоря Цепенду підтримати. Пушик мріяв, що Івано-Франківськ стане спадкоємцем давнього Галича. Його боліло, що Франківськ повинен мати таку місію. Тому прошу, щоб ми зробили конференцію розвинути науково цю ідею». – виступив Руслан Марцінків.

“Коли я поспілкувався з родиною Степана, то зрозумів, що це дуже цікава особистість. Я багато читав про письменника, і можу сказати це багатогранна особа”, – каже скульптор Володимир Семків.

Довідково:

Степан Григо́рович Пу́шик (26 січня 1944, с.Вікторів Галицького району Івано-Франківської області — 14 серпня2018, м. Івано-Франківськ) — український письменник, літературознавець, фольклорист,журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.

Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка, премій ім. В. Стефаника, П. Чубинського, Мирослава Ірчана, О. Копиленка, Міжнародної літературної премії імені Воляників-Швабінських Українського Вільного Університету в Нью-Йорку. Член Спілки письменників України та Українського ПЕН-клубу.

Заслужений Діяч мистецтв України.

Закінчив Тлумацький сільськогосподарський технікум (1964) і Літературний інститут імені Горького у Москві (1973), навчався в на загально-науковому факультеті Чернівецького університету (1964), докторантурі в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського НАНУ (1995–1996)

У 60-х роках працював старшим економістом у Яворові, Довгополі Косівського та Верховинського р-нів, служив у Радянській Армії (на ракетній базі; 1964–167), а згодом кореспондентом газети «Прикарпатська правда», головою ради Клубу творчої інтелігенції, керівником літературної студії. Голова оргкомітету і перший голова Івано-Франківського крайового Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка. Був обраний народним депутатом до Верховної Ради України першого демократичного скликання і був головою підкомісії з питань національних меншин Комісії культури і духовного відродження. Входив до опозиційної Народної Ради (1990–1994).

Одночасно — доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В.Стефаника. Досліджував міфологію слов’ян, фольклор та історію краю, пише про відомих українських культурних діячів.

Автор багатьох поетичних та прозових збірок, фольклорних записів, книжок для дітей, літературознавчих та краєзнавчих праць, розвідки про карпатське коріння Т. Шевченка «Славетний предок Кобзаря», дослідження про «Слово о полку Ігоревім», про слов’янську та праукраїнську міфологію («Бусова книга»), повість про Володимира Івасюка («Блискавиці б’ють у найвищі дерева»). Оригінальні вибрані твори вийшли в 6 томах (7 книгах), у 7 окремих збірках видано записи народних казок, пісень, українських тостів, приповідок.

Йому належить переклад кількох віршів караїмського поета Захарії Абрагамовича.

Понад 150 віршів С. Пушика покладено на музику композиторами О. Білашем, А. Кос-Анатольським, В. Івасюком,Б. Юрківим, Б. Шиптуром, О. Гавришем, М. Гаденком, Тарасом Пушиком та ін. Вони ввійшли до репертуару виконавців Д. Гнатюк, С. Ротару, А. Мокренка, М. Кондратюка, подружжя Білоножки, М. Кривеня, В. Піруса, М. Сливоцького, ансамблів «Кобза», «Мрія», «Росинка», Гуцульського ансамблю, хору «Трембіта», капели бандуристів, Черкаського народного хору та інших вітчизняних та зарубіжних колективів.