Чому кава – це ритуал, а не просто напій

Ви любите каву? 

Тобто, п’єте її не просто так, щоб скласти комусь товариство, а для того, щоб насправді насолодитися її ароматом і смаком? От я, наприклад, люблю. 

Для мене кава – це не просто напій, а справжнє дійство, без якого не обходиться жоден день. А якщо вчасно випити кави не вдається, то це дуже чітко відчувається – у настрої, стані, майже невловимій відсутності чогось важливого. І мова йде не про фізичну залежність організму від кофеїну, ні – я знаю, як можна чудово збадьоритися і без кави. Я про той маленький, але обов’язковий кавовий ритуал, який задає потрібний тон усьому дню.

Колись я дивувалася своїй мамі, яка завжди пила дуже міцну каву і могла за смаком цього напою навіть визначити того чи іншого виробника. Я ж пила виключно чай. А потім подорослішала і зрозуміла, що кава – не для того, щоб прокинутися чи втамувати спрагу, а для того, щоб додати в життя трішечки позитиву! 

Чому кава – це не просто напій 

Можна скільки завгодно говорити про те, що кава шкідлива, тонізує лише на короткий час і навіть викликає звикання. Мабуть, так і є, якщо вживати її занадто багато. Але я точно знаю, що одна-дві, максимум три філіжанки доброї кави на день вам не зашкодять!

Адже кава, випита в потрібний момент і у хорошому товаристві, володіє магічними властивостями: 

• дає чудову можливість зробити перерву в роботі і перепочити;
• покращує настрій і робить будь-які неприємності не такими вже й значущими;
• створює затишну атмосферу, сприятливу для приємного спілкування;
• зігріває, особливо у холодні осінньо-зимові дні;
• дарує неповторний запаморочливий аромат, який діє не гірше антидепресантів! 

Хіба хтось в цьому сумнівався?

Рецепт кави із затишної книги 

Закінчити свої роздуми про каву хочу рецептом смачного лате, який потрапив мені на очі ще кілька років тому. Ним у своїй книзі «Теплі історії до кави» (як символічно, правда ж?) поділилася письменниця Надійка Гербіш. Додати тут нічого, просто прочитайте і приготуйте – вам сподобається!