Прикарпатська журналістка отримала нагороду в США "За відвагу в журналістиці"

"Українці у Вашингтоні, пишаюсь колегами. Anna BabinetsNastya Stanko отримали престижну нагороду за свою журналістську роботу", - написала на власній сторнці у Facebook Мирослава Гонгадзе.

"Що таке мужність бути жінкою - журналісткою, і чи сьогодні це якось відрізняється від чоловіка - журналіста, коли ти висвітлюєш війну, насильство, порушення прав людини. Якось я поїхала на лінію зіткнення посеред ночі, бо саме опівночі мало початись перемир'я, і я хотіла чути, тобто якраз хотіла не чути нічого - звуків пострілів, мін, котрі розриваються, криків.

Була українська зима, - 22 градуси. З військового намету з буржуйкою мене вигнав полковник української армії зі словами, що жінці не місце на війні. Знаєте, як на кораблі - до нещастя. Я часто помічала, що жінки журналістки більше звертали увагу на цивільне населення, котре залишилось жити серед нерозірваних бомб між двома лініями розмежування на Донбасі усі ці 5 років українсько - російської війни.

Як жінок сприймають на цій війні? Часом мені здавалось, що ніби як трохи до несповна розуму - занадто емоційна, якщо про звичайних людей, якщо говориш про мир - занадто слабка.

Роблячи протягом усіх років війни одну і ту саму роботу, розповідаючи одні й ті самі історії я пройшла шлях від героїні своєї країни до тричі ворога своєї країни. Часто і перші і другі епітети давали одні й ті самі люди. За матеріали про не чорно-білу війну, де наші не лише герої, де є насильство щодо мирного населення з обох боків, де ти ставиш питання, як закінчити війну. Найчастіші коментарі, які я отримувала за такі матеріали - це що такі історії не на часі, що спочатку треба перемогти у війні, а потім розбиратись. Були і погрози, цікаво, що часто поруч з погрозами за такі матеріали я отримувала коментарі про не такий голос, не такий ніс. Я зустрічала подібні коментарі і під матеріалами інших журналісток, котрі висвітлювали війну, один з популярних про те, що замість висвітлювати війну - їм варто йти на кухню варити борщ. Це такий дуже смачний український суп. Я майже не зустрічала подібних коментарів під матеріалами колег чоловіків. Але є те, з чим стикаємось ми всі, незалежно від статі.

Мені здається, що зараз один з найскладніших часів для нашої професії", - розповіла журналістка в своїй промові під час вручення премії International Women's Media Foundation.

Довідка.

Анастасія Романівна Станко народилась 8 серпня 1986 р. в  селі Нижнів, Тлумацького району Івано-Франківської області. Телеведуча та журналіст, на даний час працює журналістом інтернет-каналу «Hromadske.tv».

Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка.

Журналіст «Першого Національного». Працювала журналістом на телеканалі ТВі. Пластунка та учасник руху «Стоп цензурі».

14 червня 2014 року журналістку близько 12.30 затримали російські прикордонники в українському селі Мілове на Луганщині, що на кордоні з Російською Федерацією. Настя готувала включення в прямий ефір.

30 червня 2014 року увечері була захоплена терористами разом з оператором Іллею Безкоровайним на Луганщині під час виконання професійних обов'язків, де вони перебували у підвалі однієї з будівель в центрі Луганська. Журналістка категорично відмовилася давати інтерв'ю російським ЗМІ. 2 липня 2014 журналісти були звільнені з полону