На Івано-Франківщині презентують унікальну аудіокнигу “Дідо Иванчік”

На Івано-Франківщині відбудеться презентація першої аудіокниги репресованого і заарештованого у 1940 році письменника і активного громадського діяча Гуцульщини Петра Шекерика-Доникового “Дідо Иванчік”, начитаної гуцульським діалектом.

Унікальність цього проєкту, який реалізовує команда «Арт-Лабораторії Кораллі» за підтримки Українського культурного фонду в тому, що у ньому, окрім опублікованої у 2007 році версії роману, буде вперше оприлюднено кілька розділів цього твору, які досі вважалися втраченими,  повідомляє Укрінформ.

“Майже 60 років вважався зниклим безвісти такий твір Петра Шекерика-Доникового “Дідо Иванчік”. Потім виявилося, що рукопис зберігся у родичів автора, у кінці 90-х його оприлюднили, а в 2007 вийшла книжка “Дідо Иванчік”. А впродовж цього року ми працювали над створенням аудіокниги. Керівник цього проєкту — Василь Юськів, до тої команди входить Мишко Адамчак і Андрій Гаврищук (звукорежисери) і я начитую текст. Але ми не лише озвучуємо той текст, а й маємо можливість його доповнити, бо вдалося віднайти кілька неопублікованих розділів третьої частини”, - сказав науковий співробітник музею Івана Франка у Криворівні, місцевий мешканець Василь Зеленчук.

Він розповів, як кілька років тому студентка Прикарпатського університету Марія Григорчук (тепер - Марія Ленюк), яка була сусідкою родички Шекерика-Доникового, опублікувала свою дослідницьку роботу, основою для якої і стали оті розділи книги, що доти вважалися втраченими. Виявляється, їх Марії дала ще до публікації книги родичка автора. Відтак тепер є повний текст твору “Дідо Иванчік” гуцульського автора Шекерика Доникового. Аудіокнига міститиме і ці розділи, які раніше вважалися втраченими.

27 жовтня презентація цієї аудіокниги відбудеться у Верховині, у музеї автора, 29-го – у Криворівні, 31 жовтня — в Івано-Франківську, 3 листопада — у Львові.

Роман Шекерика-Доникового “Дідо Иванчік” - унікальний літературний твір, написаний живим гуцульським діалектом, його високо цінували критики. Наприклад, за словами польського письменника Станіслава Вінценза, цей твір є «пам’ятником старої мови, якому немає рівного».