З 21 жовтня фізособи вперше можуть оголошувати себе банкрутами

21 жовтня набув чинності новий Кодекс про процедуру банкрутства, який був прийнятий ще минулої осені. В цьому кодексі вперше виписана процедура банкрутства для фізичних осіб (раніше банкрутами могли стати тільки юрособи). 

Згідно з Кодексом, банкрутство – це визнана судом нездатність боржника погасити свої борги перед банком, іншою фінансовою установою, а також перед фізичною особою і борги за комунальні послуги. Якщо суд визнає людину банкрутом, віддавати борги вже не доведеться. Однак отримати "статус" банкрута вдасться далеко не всім.

Вартість процедури банкрутства в Україні в середньому становить 40,5% від вартості майна боржника. У Великій Британії вона складає 6%, у Німеччині - 8%, у США — 10%. Найдешевша вартість процедури банкрутства також в Норвегії - лише 1%.

Як стати банкрутом

Процедура отримання банкрутства фізичною особою має свої особливості. У кодексі передбачено, що ініціатором процедури банкрутства фізичної особи може тільки сама фізособа – боржник (на відміну від юросіб, на яких можуть подавати в суд кредитори).

Отже, людина, яка має борги і розуміє, що не в змозі погасити їх відповідно до умов договору, може звернутися до господарського суду за місцем реєстрації з заявою про відкриття справи про визнання її неплатоспроможності (банкрутство). Якщо суд приймає рішення відкрити таке провадження (хоча може і відмовити, якщо надані боржником доказові документи здадуться суду непереконливими), спочатку буде розпочато процедуру реструктуризації боргів: складання плану погашення заборгованості та узгодження його з боржником і кредитором. Реструктуризований борг можна виплачувати до 10 років, так що сума щомісячних виплат виявиться, швидше за все, невелика.

Якщо боржник погодиться з планом реструктуризації, банкрутом його не визнають. Якщо ж не погодиться – суд перейде до наступного етапу: опису майна боржника і його продажу для задоволення вимог кредитора. Цього етапу, як правило, бояться більшість боржників, і найбільше побоюються продажу квартири. Але Кодексом про банкрутство якраз передбачено, що квартиру або будинок відбирати не будуть, якщо це єдине житло боржника та його сім'ї і якщо площа не перевищує нормативну: для квартири – 60 кв. м загальної площі або 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї боржника, для будинку – 120 кв. м. Також можна звернутися з клопотанням не вилучати деяке майно, яке необхідно для задоволення насущних потреб боржника або членів його сім'ї.

Якщо проданого майна вистачить, щоб покрити заборгованість перед кредитором, людину також не визнають банкрутом. Якщо ж борг залишиться і реструктуризувати його боржник не зможе або не захоче, його визнають неплатоспроможним, тобто банкрутом. Так само як і в разі, якщо виявиться, що описувати і продавати у боржника фактично нічого.

У разі визнання банкрутства всі борги перед кредиторами анулюються. І вже ніхто – ні кредитор, ні колектори – не матимуть права нічого вимагати з боржника.

Процедура банкрутства, згідно із законом, не відкривається, якщо мова йде про борги з аліментів і про борги з відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Ці борги також не списуються в разі визнання боржника банкрутом.

А ось боржники з оплати житлово-комунальних послуг мають право ініціювати банкрутство.

Плюси банкрутства

На думку експертів, статус банкрута може стати виходом зі складної ситуації для тих, хто дійсно не має ні доходів, ні майна, щоб розрахуватися з боргами.

Однак не статус, а сама процедура банкрутства може принести користь й іншим боржникам. Наприклад, тим, хто не може домовитися з кредитором про прийнятну схему реструктуризації боргів. Або тим, у кого суми штрафів та пені перевищують розмір самого боргу. Адже в Кодексі зазначено, що в якості претензій кредиторів нараховані штрафні санкції не приймаються.

Нарешті, процес банкрутства може стати просто рятівним перепочинком для боржників. Оскільки відразу після початку процедури банкрутства вводиться мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів на 4 місяці (120 днів).

Ще одна перевага банкрутства в тому, що, отримавши цей статус, можна "обілити" свою кредитну історію і відновити платоспроможність. Фактично це і називалося головною метою впровадження процедури банкрутства для фізосіб. Навіть розділ Кодексу, присвячений банкрутству фізосіб, називається "Відновлення платоспроможності фізичної особи".

Не секрет, що зараз банківським боржникам непросто взяти наступний кредит. Після процедури банкрутства кредитна історія буде вважатися очищеною, і можна розраховувати на новий кредит.

Яку б мету не переслідував боржник – домогтися списання боргів або підходящої йому реструктуризації – йому потрібно ініціювати одну і ту ж процедуру: процедуру банкрутства.

Мінуси банкрутства

Мабуть, головний мінус банкрутства – це те, що в результаті у людини дійсно можуть залишитися лише найнеобхідніші речі, а все інше, нажите роками, "піде з молотка".

Людині, визнаній банкрутом, доведеться протягом наступних 5 років повідомляти фінансові установи про свій статус, якщо вона захоче взяти кредит або виступити поручителем. І ще 3 роки після списання боргів її репутація буде залишатися "підмоченою".

Крім того, процедуру банкрутства не можна проходити так часто, як захочеться.

Борги "не прощаються", що стосується вимог по сплаті аліментів та відшкодуванню шкоди третім особам.

Що потрібно знати боржникам за валютними кредитами

З 21 жовтня 2020 року припиняє дію мораторій на стягнення застав за валютними кредитами. На сьогодні мораторій захищає валютних позичальників від стягнення нерухомості, яка є їх єдиним житлом. Після зняття мораторію банки отримають можливість стягувати нерухомість, яка знаходиться під заставою.

Щоб не втратити своє майно після зняття мораторію, такі боржники зможуть ініціювати власне банкрутство і реструктурувати заборгованість перед банками. Таким чином, заборгованість, яка перевищує актуальну ринкову вартість нерухомості, можна буде списати.