Як хлопчик з сусідньої області став кравцем президентів США та акторів Голівуду

Найкращий кравець Сполучених Штатів виходець із Закарпаття. Його костюми носили президенти від Ейзенхауера до Трампа. Як в`язню Освенцима і Бухенвальда вдалося обманути долю.

«Дві порвані нацистські сорочки допомогли вихідцю з Західної України побудувати в США свою імперію - у Бога відмінне почуття гумору», - говорить про себе 90-річний кравець Мартін Грінфілд. Навчившись шити в Освенцимі, він заснував після війни в США швейну фабрику - та таку, що у нього одягався гангстер Меїр Ланськи, президенти Ейзенхауер і Клінтон. Зараз його костюми в гардеробі Барака Обами, Дональда Трампа і майже у всіх зірок Голлівуду.

Мартіну Грінфільду 90 років, але як і раніше він працює 6 днів на тиждень на своїй швейній фабриці в нью-йоркському Брукліні.

Максиміліан Грюнфельд, який в кінці 40-х стане Мартіном Грінфілдом, народився 9 серпня 1928 року в Закарпатті, в невеликому селищі Павлово. Його дід побудував там синагогу, де збиралися десятки місцевих сімей. Нацисти прийшли в селище через два дні після Песаха і дали євреям день на збори. Спочатку в вагонах для худоби їх відправили в Мукачево, звідти відразу ж повезли в  в Аушвіц (Освенцим). За два місяці до закінчення війни хлопець побував ще й в'язнем Бухенвальда і на свободу вийшов уже з цих воріт. Але до того щасливого моменту було ще дуже далеко.

Максиміліан і його сім'я - батьки, дідусь з бабусею, дві сестри і брат - були в Аушвіці другий день. Тоді йому, 14-річному підлітку, пощастило двічі. Перший раз одразу після прибуття, коли доктор Менгеле відправив його разом з батьком і молодшою ​​сестрою направо. Ті, кому було сказано йти наліво, відразу ж відправлялися в газові камери. У другій - коли батько швидко скинув його руку у відповідь на наказ нацистів відзначитися всім, у кого є навички в прикладних професіях. «Він механік, дуже досвідчений», закричав Грюнфельд-старший і цим врятував синові життя. На відміну від батька, який був інженером-електромеханіком, Максиміліан не знав про миттєво присвоєну йому професію зовсім нічого. Напевно, батько думав, що вони залишаться з сином в одній групі і той навчить його всьому на практиці, але це були їхні останні хвилини разом. Коли охоронці наблизилися, хлопець побіг. «Навколо був паркан і солдати. Куди мені було бігти? Я не міг сказати. Але побіг », - напише він в своїх мемуарах багато років по тому. Його, звичайно ж зловили - німецька вівчарка, яка наздогнала Максиміліана, відгризла шматок одягу. Підліток лежав в крові, але не плакав. Як покарання його потягли в будівлю пральні, а вже всередині приміщення не пошкодували кийків і ударів.

З невідомої причини хлопця залишили допомагати прати одяг нацистів і чомусь до механіки так і не притягнули. Він швидко зрозумів, що чим більше він буде працювати, тим більше шансів буде вижити -і старався з усіх сил. Одного разу, коли під час прання Максиміліан тер одну з сорочок особливо ретельно, він ненавмисно її порвав. «Обличчя солдата, який стояв поруч, почервоніло. Я не пам'ятаю, що він говорив, але я пам'ятаю кийки. Він бив мене, поки не виступила кров. Йому потрібно було провчити мене перед іншими, а коли він закінчив, то зім'яв сорочку і жбурнув мені її в обличчя. Для нього це вже було сміття, але не для мене. Я її зберіг », - згадував майбутній власник успішної компанії.

«Дивно, але дві порвані нацистські сорочки допомогли єврею побудувати найвідомішу успішну компанію з індивідуального пошиття костюмів в Америці», -  говорить 90-річний кравець сьогодні. В день звільнення Бухенвальда, куди його перевезли взимку 1944-1945 років, 16-річний хлопець засумнівався у  справедливості - а може, і в існування - Бога. Зустрівши рабина, котрий в складі військової бригади приїхав до табору, він звернувся до нього з питанням: «Чи не про себе питаю, а про чотирирічному брата, якого, я знаю, спалили. Де був Бог? Гаразд, може, я згрішив і заслужив тут опинитися. Але у мого чотирирічного брата гріхів не було, він просто не встиг їх зробити. Чому Бог його не врятував? » Рабин сказав, що не готовий відповісти на це питання.

В той момент в ньому було стільки гіркоти і бажання відплатити за біль, що хотілося трощити все навколо. Після звільнення разом з другом вони насамперед вирушили до дружини мера - мстити. Ще під час війни, після чергової бомбардування, в числі інших 15 ув'язнених Максиміліана відправили до бургомістра відбудовувати зруйнований будинок -разбиравши завали, хлопець натрапив на клітку з кроликами і відніс її дружині мера. Та, побачивши кроликів і клітку з крихтами їжі, поскаржилася солдатам СС, що Максиміліан з'їв весь корм (хоча він до нього і не доторкнувся) і його за це жорстоко побили. Тепер прийшов час взяти реванш.

Грюнфельд прицілився в жінку, але вистрілити так і не зміг. «Коли я побачив її і дитину, раптом зрозумів, що я знову став людиною. Завдяки їй, -   згадував він. Тоді, на наступний день після звільнення, я знову став тією дитиною, якого батьки виростили в вірі в Бога, з розумінням, що нікого не можна вбивати ». Ще одна смерть йому була не потрібна і нічого не змінила б, а ось Mercedes Benz, який стояв в гаражі, був дуже до речі - і хлопець, який ніколи не сидів за кермом, не  вмів водити авто, сів з впевненістю кермо Мерседеса, завів двигун і рванув вперед.

Два роки Максиміліан Грюнфельд провів в Європі, намагаючись розшукати сім'ю, але безуспішно: як виявилося, батька вбили за тиждень до звільнення, а подальшу долю сестри встановити так і не вдалось. Зате знайшлися багаті родичі Максиміліана в США, і він перебрався в вільну Америку, змінивши ім'я на Мартін Грінфілд. Друг-емігрант допоміг йому влаштуватися на швейну фабрику GGG Clothing в Брукліні - спочатку Мартін підмітав підлогу і розносив матеріали, від ниток до важких рулонів з тканиною, а потім розторопного хлопця примітив господар і вирішив навчити майстерності створення чоловічих костюмів. «Ти розумієш, що таке швейний бізнес. У тебе добре виходить. Я зроблю з тебе професора по частині костюмів », -сказав начальник.

Дуже швидко Мартін став найкращим кравцем на підприємстві, а в 50-х роках йому було довірено шити костюми для Дуайта Ейзенхауера, який балотувався тоді на пост Президента США.

Син Мартіна розповідає, що коли в 50-і роки батько шив костюм для президента Ейзенхауера, він таємно підкладав в кишені записки з пропозиціями щодо вирішення Суецької кризи. Порад у нього, звичайно, ніхто не питав, але Грінфілд був впевнений, що може допомогти, і не соромився висловлювати свою думку, нехай і в такому форматі.

У 1977 році він викупив фабрику, перейменувавши її на Martin Greenfield Clothiers, і продовжив співпрацювати з дорогими магазинами дизайнерського одягу, в числі яких були Neiman Marcus, Barneys New York і Saks Fifth Avenue.

90-х роках легендарний кравець знову повернувся в Білий дім - на цей раз одягати Біла Клінтона, який попередив кравця: якщо виникне бажання дати пораду, можна більше не запихати папірці в кишеню, а відправляти факси. Для Клінтона він зробив той самий костюм, в якому президент США влаштував першу урядову вечерю. В костюмі з його ж майстерні Обама зустрічався з королевою Великобританії. Дональд Трамп теж встиг оцінити якість костюмів вже знаменитого бренду "Martin Greenfield Clothiers" - правда, в його гардеробі у костюмів від Грінфілд є серйозний конкурент - Brioni.

У Грінфілда одягалися Пол Ньюман, Майкл Блумберг, Едді Кантор, Уолтер Кронкайт, Колін Пауелл і багато офіційних осіб, а в учнях ходили Олександр Джуліан, Айзек Мізрахі і Перрі Елліс. Але не всі клієнти Мартіна любили публічність. Зокрема, він шив одяг для відомого мафіозі Меїра Ланськи - замовлення відправлялися прямо в постійний номер кримінального авторитета в готелі Фонтенбло. «Він був трохи вище 150 і носив завжди темно-сині однобортні костюми», - згадує Мартін.

У новому тисячолітті Martin Greenfield Clothiers продовжує шити костюми для небезпечних хлопців і тіньових особистостей щоправда вже "екранних".

У його елегантних костюмах на екрані з'являються герої серіалу Мартіна Скорсезе «Підпільна імперія» і «Вініл», фільмів «Великий Гетсбі», «Чорна меса» і багатьох інших.

Одним з улюблених клієнтів Грінфілда є колишній генерал армії і екс-держсекретар США Колін Пауелл.

Грінфілд з гордістю відзначає, що він «одягає представників обох політичних партій».

Щорічно фабрика Martin Greenfield Clothiers виробляє не більше 15 тисяч готових "двійок" і "трійок" і по кишені вони не кожному - один костюм коштує $ 2600-2700 доларів. Висока ціна визначається винятковою якістю, яке для Грінфілд залишається єдиним орієнтиром в роботі. «Я відмовився йти на компроміси. Ми повинні використовувати тільки найкращі матеріали і техніки. Мої костюми кроятся вручну з цільних шматків італійської та англійської тканини -високоякісної вовни і кашеміру, ми пришиваємо рогові гудзики, також зроблені вручну. Щоб домогтися правильної форми піджака, ми використовуємо знову-таки ручний прес і вручну пришиваємо комірці, щоб вони ідеально прилягали до шиї. І тільки через мій труп в Martin Greenfield Clothiers садитимуть підкладку на клей », -написав великий кравець в своїх мемуарах « Міра людини », які вийшли  в світ у 2014 році.

Сьгодні ім’я Мартіна Грінфільда часто з’являється на шпальтах статусних видань США та Європи, про нього знімають сюжети CNN та FOX, а в кожному своєму інтерв’ю найкращий кравець Сполучених Штатів не приховує, що він родом з України!