На Прикарпатті посівам сільськогосподарських культур загрожують гризуни

На Прикарпатті посівам сільськогосподарських культур загрожують гризуни, Андрій Гук

У жовтні в області склались оптимальні умови для зростання щільності та популяції мишоподібних гризунів.

Розвиток популяції гризунівпроходить переважно на багаторічних травах, в придорожніх смугах та пасовищах, але спостерігається поступове посилення їх міграції на посіви озимих зернових та ріпаку.
Враховуючи біологічні особливості шкідників, а саме здатність до швидкого розмноження, за сприятливих погодних умов може відбутися наростання чисельності гризунів.

Надалі погодні умови листопада регулюватимуть активність розвитку і поширення шкідників на сільськогосподарських культурах, інформує ГУ Держпроспоживслужби в області.

"Рекомендуємо керівникам господарств усіх форм власності організувати систематичне обстеження посівів сільськогосподарських культур щодо заселення посівів озимих культур, багаторічних трав та садів мишоподібними гризунами. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі застосовувати дозволені родентициди на основі діючих речовин бродіфакум, бромадіолон, флокумафен, а із біопрепаратів бактеронцид, Родента БІО та інші препарати, включені в «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Після внесення всіх зазначених препаратів нори необхідно притоптати!",– йдеться в повідомленні.

Заходи захисту слід здійснювати за суворого дотримання вимог санітарної безпеки, охорони праці й навколишнього середовища.

На території України поширено п’ять видів мишей — хатня (повсюдно), лісова (у лісах та лісосмугах), польова (у Поліссі, Лісостепу, Карпатах, у Степу — лише біля водойм), жовтогорла (у Карпатах, Поліссі, гірських районах, лісових масивах Лісостепу й частково лісонасадженнях Степу), миша-крихітка (у Поліссі й Лісостепу). Це дрібні гризуни, довжина тіла яких не перевищує 13 см, із довгим, не менш як 2/3 довжини тіла, хвостом і розвиненими вушними раковинами. Харчуються переважно насінням рослин. Значною мірою пошкоджують посіви зернових культур, соняшнику, конопель, зернобобових та багаторічних трав. Протягом року самки дають від 3–4 до 7 і більше приплодів по 3–8 малят у кожному. За сприятливих умов миші розмножуються масово. У полі вони риють неглибокі (30–38 см) нори простої будови, де живуть улітку, восени ж заселяють скирти соломи, різні будівлі, льохи, комори

Серед полівок найбільш поширені й численні сіра (звичайна) та гуртова.

Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, а сіра — у скиртах — і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. До того ж, у сірої полівки малята стають статевозрілими через 16–22 дні, а в гуртової — через 2 місяці після народження. За сприятливих умов усе це призводить до масового розмноження гризунів

Шкодочинність полівок дуже висока. На окремих полях за наявності 50–60 колоній/га за неправильного або несвоєчасного регулювання чисельності гризунів втрати зерна озимої пшениці становили 35–40%. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють на посівах лисини. У роки ж масового їх розмноження подекуди виникає потреба у пересіванні пошкоджених масивів.

Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні.

Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища.
Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У степових районах України, де впроваджено безполицевий обробіток грунту, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25–30 см. При цьому гине близько 70–75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях.
Якщо ж на одному гектарі посівів озимих зернових, багаторічних трав та соняшнику щільність мишоподібних гризунів досягає 3–5 і більше колоній, то треба вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні засоби.


Шторм, 0,05% воскові брикети, використовують для знищення мишей та полівок на посівах зернових культур, багаторічних трав, соняшнику. Цей родентицид на зерновій основі з діючою речовиною флокумафен, що є похідним від кумарину і належить до антикоагулянтів крові. Препарат розкладають на полях восени — після збирання врожаю або навесні — у період дефіциту природної їжі для гризунів. Норми витрати — 0,7–1,5 кг/га (1–2 брикети в нору). Принаду відновлюють через кожні 7–10 днів — аж до повного знищення гризунів.

Рекомендований також Роденфос — зернова принада, до складу якої входять 2,5% фосфіду цинку, 3% соняшникової олії та 94,5% зерна пшениці (по 3 г в нору з наступним притоптуванням).
Проти мишоподібних гризунів можна використовувати й аміачну воду — 150–200 г в нору з наступним притоптуванням.
Лабораторії біологічного захисту рослин виготовляють біопрепарат Бактороденцид — зерно, заражене бактеріями мишачого тифу (2 г в нору).


Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку — лише зерно, проте влітку, у спекотну погоду, більш ефективними є зелені рослинні принади.


Проте ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) може бути дуже низькою, адже молоді полівки, що народжуються взимку, зерном не харчуються і тому зернової принади уникають. У такому разі слід використовувати аміачну воду.
Проти польової миші застосування Бактеродентициду неефективне, оскільки вона зовсім несприйнятлива до бактерій мишачого тифу. Не слід використовувати і зернових отруєних принад, бо польова миша (і лише вона), поїдаючи зерно (зокрема пшеницю), завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути. Ефективним проти цього гризуна може бути застосування аміачної води, Шторму.

Доволі ефективним у 80-ті роки був захід, що полягав у знищенні гризунів аміачною водою за допомогою спеціального пристрою (шприца й рами), прилаштованого до аміаковоза або обприскувача.

Існує й дідівський метод боротьби з гризунами — приваблення хижих птахів за допомогою жердин, розставлених у полях.
На невеликих полях, у фермерських господарствах гризунів можна відловлювати. Для механічного відловлювання застосовують пляшки-давильниці й інші пастки, споряджуючи їх змоченими олією шматками хліба та моркви. Встановлюють пастки біля нір та на тропах, якими пересуваються миші й полівки.

Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
26 переглядів в грудні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати