Геноцид власними руками або чому дим від осінніх багать знищує людей

Під час спалювання листя в повітря виділяється ціла таблиця Менделєєва, – експерт.

Восени  флора та фауна готується до настання холодів. Дерева скинули своє ошатне вбрання. Прикро бачити, як жителі міста обабіч жвавих міських вулиць  згрібають опале листя й там його спалюють. Тут уже не до сентиментів.

Адже ми, міські жителі, й так мешкаємо у середовищі з техногенним навантаженням, яке невпинно збільшується. А тут ще ця проблема із опалим листям. Населення, спалює його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає довкіллю. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, прикрпатці рідко надають цьому ваги. Не кожен знає, що тонна тліючого листя виділяє 30 кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин організму) та 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

Де ж воно все це береться і як потрапляє така отрута до красивих садово-паркових насаджень?

До дерев і кущів, що ростуть уздовж доріг за містом, на міських вулицях, забруднювачі надходять з повітря та із забруднених вод і грунтів. Свою «ложку дьогтю» додають деревам ще й автомашини, кількість яких усе зростає. Від них зелені насадження отримують важкі метали й нафтопродукти. Та й тут не обходиться без токсичного бензопірену. Адже він накопичується в грунтах зелених насаджень ще й через те, що його виділяє асфальт, яким покриті вулиці, площі, прибудинкова територія міст. 

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.

Та не тільки мешканці міст зазнають шкоди від спалювання листя. Небезпека від нього поширюється й на жителів сільської місцевості. Нині, мабуть, рідко зустрінеш людину, яка б не використовувала у своєму саду, на городі чи на присадибній ділянці засоби від шкідників і гризунів. А восени під час спалювання бур’янів, трави, інших рослинних залишків пестициди та отрутохімікати, накопичені рослинами за сезон, виділяються в повітря.    

Як позбутися опалого листя?

Мінекології рекомендує компостувати листя - для цього не треба особливих знань або зусиль.

Потрібен спеціальний резервуар або просто яма, куди можна помістити листя і помірно його зволожувати. Потім цим добривом можна удобрити ґрунт.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя...

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають. Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини.    

Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із палами.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.  

Відповідно до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачено штраф у розмірі від 170 до 340 гривень, за порушення правил зберігання, розміщення, утилізації та використання відходів штраф складає від 170 до 1700 гривень (ст. 82 КУпАП).

Окрім безпосередньої загрози для здоров'я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

Спалювання рештків рослин і опалого листя небезпечне ще й тим, що може перерости у неконтрольоване горіння. А це  в свою чергу може призвести до пожежі. Єдиний сьогодні спосіб знизити кількість трав'яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення санітарно-екологічної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також працівників сільськогосподарських та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.

Куратор громадського моніторингу якості повітря України Eco City франківчанин Олексій Трелевський на своїй сторінці у Facebook розповідає, що в Індії для захисту Тадж-Махалу, який знаходиться приблизно в 250 кілометрах на південь від столиці, місцева влада привезла спеціальний очищувач повітря. Це було зроблено через побоювання, що токсини у повітрі можуть частково пошкодити мармурову будівлю 17 століття.

Активіст пояснює, індійці так само, як і українці, спалюють суху рослинність. В Україні, починаючи від ранньої весни і закінчуючи пізньою осінню, люди прибирають сухе листя, траву. І замість того, щоб зібрати його у так звану компостну купу, яка за зиму перегниє і це можна буде використовувати як добриво – спалюють.

“Горіння листя, трави, супроводжується виділенням дрібнодисперсного мікропилу з найдрібнішими фракціями у 2,5 мікрометра. Коли ми вдихаємо цей пил, а він настільки маленький, що без перешкод проходить нам в легені і потрапляє у кров, усі ці токсичні речовини розносяться по організму і осідають у внутрішніх органах, викликають інсульти, інфаркти, ракові захворювання. Крім того, під час спалювання утворюється чадний газ, виділяються важкі метали – ціла таблиця Менделєєва”, – застерігає Олексій Трелевський.

Куратор громадського моніторингу також зауважує, що у містах зазвичай стоїть непомітний смог, який у безвітряну погоду тримається та концентрується над населеним пунктом. А пізніше осідає туман і вся волога, дрібнодисперсні краплинки води, вбирають у себе всі токсичні речовини, накопичують їх, це все опускається вниз, в зону нашого людського перебування. Смог, який тримався високо над містом, разом з туманом опускається додолу, сконцентрувавши у собі небезпеку.

Комусь може здається, що нічого серйозного тут немає, а насправді бачимо яку небезпеку становить спалювання листя.

З огляду на викладене прикарпатцям слід замислитись, чи варто випалювати суху траву, бур’ян при наведенні ладу біля своїх садиб, на городах, прибудинкових територіях, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду екології, здоров’ю собі та оточуючим, своїм нащадкам.