До поминальних днів: три маловідомі молитви за померлих

У всіх народів світу є дні і традиції присвячені поминанню померлих. 

Субота — день молитви за померлих.

У нашому церковному календарі не тільки кожний день у році присвячений якомусь празнику чи святому, але й кожний день тижня має свого покровителя.
У понеділок свята Церква почитає ангельські хори, які в небі посідають перше місце після Пресвятої Богородиці. Вівторок присвячений святому Йоанові Хрестителеві, бо він є символом усіх пророків. У середу пригадуємо зраду Ісуса Христа і початок Його страстей та віддаємо честь Животворящому хресту, на якому помер наш Спаситель. У четвер почитаємо святих апостолів і святого о. Миколая. У п'ятницю віддаємо поклін Христовим мукам і його смерти на хресті.

У суботу Господь Бог відпочивав після створення світу, і в суботу Ісус Христос спочив у гробі, спасши людський рід; отже, субота стала символом вічного спочинку і щастя в Бозі. Тому Церква присвятила суботу Всім святим, що відійшли до вічности, але ще не ввійшли у вічний і блаженний відпочинок зі святими в небі. Богородиця не має окремого дня в тижні, тому що кожного дня тижня Церква величає її у своїх богослуженнях. Три дні в тижні - середа, п'ятниця і неділя по-особливому прославляють Пречисту Діву Марію у зв'язку з муками, смертю і воскресенням Ісуса Христа, у чому вона брала активну участь.

Церква має прадавній звичай поминати померлих 3-го, 9-го і 40-го дня після смерті, тому і ці дні звуться третини, дев'ятини й сорочини або чотиридесятини. Ті поминання сягають апостольських часів.

У требнику Петра Могили говориться і про духовне значення тих поминальних днів: "Поминання 3-го дня означає, що померлий вірив у Христа, Який воскрес 3-го дня, а також і те, що померлий зберіг три богословські чесноти: віру, надію і любов.

Поминанням 9-го дня просимо Господа Бога, щоб через заступництво небесних ангельських хорів упокоїв померлого зі святими на місці грішних ангелів.

Поминання 40-го дня на спомин 40-денного Христового посту й 40-го його перебування на землі по своєму воскресенні, а також на спомин 40-го посту Мойсея і пророка Іллі".

Виявом нашої любови до тих, що відійшли до вічности, є також наші моління в роковини їхньої смерти чи похорону. Це похвальний християнський звичай у роковини давати на відправу святої Літургії, парастасу чи панахиди. Так ми засвідчуємо нашу любов до дорогих нам померлих і нашу вдячність їм.

"Молитися за живих і мертвих" — це один із семи вчинків милосердя для душі.

Пропонуємо вам три менш відомі молитви за померлих.

"Це не так, що вони померли, а ми живемо. Вони живуть, а ми помираємо", — сказав якось отець Петро Павлюкевич. Ці слова варто пам’ятати. Оскільки наші дорогі померлі живуть — цілком можливо, що вони надалі потребують нашої допомоги. Нижче ми пропонуємо вам три менш відомі молитви за померлих.  

1. Молитва за звільнення душі померлого від покарань

Боже Всемогутній, довіряючи Твоєму великому милосердю, заношу до Тебе мою покірну молитву: визволи душу Твого (Твоєї) слуги (називаємо ім’я) від усіх її гріхів і кар за них. Нехай святі янголи якнайшвидше запровадять її із темноти до віковічного світла, з покарання до вічної радості. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

2. Молитва про милосердя для померлого

Господи, прихили своє вухо до наших прохань, коли в покорі благаємо про Твоє милосердя. Прийми душу слуги Твого (Твоєї), якій Ти наказав покинути цю землю, до країни світла і миру та долучи її до грона Твоїх вибраних. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

3. Молитва до Марії за душі в чистилищі

Пресвята Діво неустанної помочі, Мати милосердна, благоволи поглянути на бідні душі, які Божа справедливість затримує в полум’ї чистилища. Вони дорогі Твоєму Божому Синові, бо завжди Його любили і зараз палко прагнуть бути біля Нього, але не можуть розірвати пута, які їх тримають у палючому вогні чистилища. Хай зворушиться Твоє серце, милостива Мати. Поспіши втішити душі, які Тебе завжди любили і зараз зітхають до Тебе. Адже це Твої діти, допоможи їм.