Голодомор 1932-33: в Україні відзначають День пам'яті жертв голодомору

Голодомор – це геноцид української нації в 1932-1933 роках.

Цього року День пам’яті жертв Голодомору 1932−1933 років в Україні відзначають 23 листопада.

О 16:00 23 листопада в Україні оголосять хвилину мовчання на вшанування пам’яті жертв голодоморів, а також проведуть загальноукраїнську акцію "Засвіти свічку".

День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР пише УНІАН. 

Голодомор в Україні 1932-33 років

Голодомор – це геноцид української нації в 1932-1933 роках. Скоєний керівництвом Радянського Союзу з метою упокорення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави. У 2006 році Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор визнано геноцидом українського народу. У 2010 році постановою Апеляційного суду міста Києва доведено геноцидний характер Голодомору, намір Сталіна, Молотова, Кагановича, Постишева, Чубаря, Хатаєвича, Косіора знищити частину української нації. У 1932 – 1933 роках було убито понад 7 мільйонів осіб на території УРСР та 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, які історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та в Казахстані.

Сталін, який вважав селянство основою національного руху, вдарив по українському селянству, як по носію української традиції, культури та мови. У 1932 р. для України було встановлено нереальний до виконання план хлібозаготівель у 356 млн. пудів хліба. Для затвердження цього плану до Харкова прибули найближчі соратники Сталіна – Каганович і Молотов, які були добре проінформовані про розпал голоду вже в першій половині 1932 року в Україні. Геноцид було організовано і вчинено шляхом узаконення насильницьких дій та масового вбивства українців представниками органів влади. Близько 400 архівних документів підтверджують це.

На початку 1930-х років політика колективізації в Україні зазнала краху. Селяни масово покидали колгоспи та забирали своє майно: худобу, інвентар, зароблене збіжжя. Для збереження колгоспів і майна у руках держави режим 7 серпня 1932 року прийняв репресивну постанову, яка в народі отримала назву «закон про п’ять колосків».

Постановою ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» все колгоспне майно прирівнювалось до державного і за його розкрадання було встановлено жорстоке покарання. З цим законом держава карала голодних селян за збирання в полі залишків урожаю ув’язненням на 10 років з конфіскацією майна або розстрілом. Фактично закон забрав у народу право володіти їжею. Даною постановою було організовано спеціальні групи людей, які здійснювали обшуки населення з метою насильницького вилучення зерна. Такі обшуки супроводжувались терором, фізичними та моральними знущаннями над людьми.

Наступним геноцидним рішенням стало встановлення натуральних штрафів – право держави забирати у селян не лише зерно, а й усі продукти харчування та майно, яке можна було продати або обміняти на їжу, чого не було в жодній іншій республіці СРСР. З метою посилення голоду в Україні політбюро ЦК КП(б)У під тиском Молотова 18 листопада 1932 року ухвалило постанову, якою було запроваджено специфічний репресивний режим – «чорні дошки». Занесення на «Чорні дошки» означало фізичну продовольчу блокаду колгоспів, сіл, районів: тотальне вилучення їжі, заборона торгівлі і підвозу товарів, заборона виїзду селян та оточення населеного пункту військовими загонами, ГПУ, міліцією. У 1932 – 1933 роках режим «чорних дощок» діяв у 180 районах УСРР (25% районів). Такий репресивний режим було застосовано лише в Україні і на Кубані, в місцях компактного проживання українців.

Навесні 1933 року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Пік Голодомору припадає на червень місяць. Тоді щодоби мученицькою смертю помирало 28 тисячі осіб, щогодини – 1168 чоловік, щохвилини – 20 людей. В цей час Москва надала Україні насіннєву (для посівної кампанії) та продовольчу позики. Якщо продовольча й надходила до села, то вона надавалася переважно у формі громадського харчування і лише тим колгоспникам, котрі ще були здатні працювати й жити в польових станах.

Певні історичні обставини ускладнюють підрахунки, а ще більше – встановлення імен вбитих. Радянська влада зробила все можливе, щоб приховати наслідки свого злочину. На місцях було заборонено фіксувати реальну кількість смертей. Сьогодні виявлено таємні списки деяких сільрад з переліком померлих в 1932-1933 роках. Ці списки в двічі перевищують офіційні дані. Цілком зрозуміло, що такі випадки були не поодинокими. Існувала заборона записувати причину смерті «голод», тому в актах про смерть вказано «від тифу», «виснаження», «від старості». В 1934 році всі книги ЗАГС про реєстрацію смертей були передані до спеціального відділу ГПУ. Українці вимирали сім’ями, селами, і не завжди проводився облік. Рівень незареєстрованої смертності невідомий, але цілком очевидно, що померли мільйони.

11 фактів про Голодомор в Україні

1. Штучний голод забрав життя 3 млн 943 тис. українців. Це останні дані Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України.

2. З тодішніх семи областей України найбільше постраждали Київська та Харківська, де померли понад 1 млн осіб. Найменше жертв було в Чернігівській та Донецькій областях.

3. Доведені до відчаю селяни їли тіла своїх чи сусідських померлих дітей. За деякими даними, за канібалізм під час Голодомору засудили понад 2,5 тис. людей.

4. У пресі перша згадка про голод в СРСР з’явилася у грудні 1933 року. В газеті Manchester Guardian вийшли три статті британського журналіста Малкольма Маґеріджа. Він розповів, що в Україні та на Кубані люди помирають від голоду. Після цього радянська влада заборонила іноземним журналістам їздити в ці регіони.

5.На рівні офіційного партійного керівництва слово Голодомор вперше прозвучало в грудні 1987 року. Перший секретар ЦК КПРС Володимир Шербицький на урочистостях з нагоди 70-ліття УРСР визнав факт голоду.

6. ЦК Компартії України у 1990 році дозволив публікацію книги Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків, мовою документів.

7.А у 2006-му СБУ розсекретила понад п’ять тисяч сторінок державних архівів про Голодомор.

8. Автор терміна геноцид, польський та американський юрист Рафаель Лемкін у 1953 році першим із фахівців міжнародного права визначив винищення української нації сталінским режимом як геноцид.

9. Верховна Рада у 2006 році офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

10. Парламентська асамблея Ради Європи у 2010 році відмовилася визнавати голод геноцидом українців, проте визнала сталінський режим винним у масовому голоді в СРСР.

11. У той час як кількість українців в Союзі зменшилася, у наших “сусідів” населення збільшилося. Якщо порівняти дані перепису населення 1926 і 1939 років, то білорусів стало на 11% більше, росіян – на 28%. Українців – на 10% менше.

Показова інфографіка: у яких областях Голодомор лютував найдужче

Фільми про Голодомор

Вісім фільмів, які вкотре доводять, що Голодомор 1932–1933-го – це спланована акція радянської влади.

«Голод-33» (1991) – екранізація «Жовтого князя» Василя Барки

Перший художній фільм про штучний голод 1932–1933 років, знятий за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь». Стрічка україномовна.

«Українська ніч 33-го» (1994–1998) – чотири серії як етапи сприйняття Голодомору

Перший фільм про Голодомор вже незалежної України. Саме у цій стрічці викладені факти, які раніше не були почуті суспільством, зазначають експерти. Фільм створений на основі кіно- та фотодокументів. За деякі з кадрів автори заплатили своїм життям, адже за зйомки голодуючих українців у 1933 році розстрілювали.

«Радянська історія» (2008) – аналіз систематичних масових репресій в СРСР

Латвійський документальний фільм, який демонструє всі злочини Радянського Союзу з початку і до кінця Другої світової війни.

«Живі» (2008) – український голод у світовій історії

Спогади страшного дитинства, тих часів, коли у батьків забирали всю їжу, села вимирали з голоду, а ті, хто виживав, став «армією рабів». Тепер вони дорослі, і зі сльозами на очах згадують ті часи й кажуть: краще б вони не народжувалися.

«Поводир» (2014) – розстріл бандуристів у Харкові: міф чи правда?

«Голодомор. Забутий геноцид» (2014) – знайти сили, щоб уперше розповісти про той біль

Перший французький фільм про Голодомор, заснований на історії однієї родини, що походить із Вінниччини – чоловік пережив трагедію 1932–1933 років і тепер живе у Франції. Зйомки відбуваються у його рідному селі.

«Гіркі жнива» (2017) – народний бунт проти сталінських репресій

Кінофільм про історію кохання в розпал українського Голодомору 1932–1933 років знятий канадцями українського походження Джорджем Менделюком, Ієном Ігнатовичем та Річардом Бачинським.

«Голод до правди» (2018) – схожість методів сталінського режиму та Володимира Путіна

Автори фільму «Голод до правди» проводять паралелі між методами сталінського режиму в СРСР і режиму президента Росії Володимира Путіна. У стрічці звучать пісні Джамали, ONUKA, гуртів ДахаБраха і Dakh Daughters.

Відео про Голодомор 1932-33

Поки ще ніхто не оцінював
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
29 переглядів в грудні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Культура
Його учасниками може стати кожен, хто хоче проявити свою майстерність і талант. І дорослий, і малий… Детальніше дивіться у сюжеті: Третя Студія
Влада
Про це йшлося дев’ятого грудня на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків.  Директорка департаменту фінансів Івано-Франківської ОДА Ірина Мацькевич розповіла про бюджет області на 2020 рік.  При формуванні обласного бюджету було враховано зростання мінімальної заробітної плати до 4074 гривень, та прожиткового мінімуму до 2027 гривень.  “Також цей показник має збільшуватися наступного року два рази”, – каже Мацькевич...
Спорт
Лікар-інтерн Івано-Франківського національного медичного університету Роман Петрук здобув чергову спортивну перемогу — перше місце на міжнародному турнірі з бодібілдингу «Hercules Olympia Portugal 2019», який днями відбувся в мальовничому містечку Есторіл, неподалік столиці Португалії Лісабону.  Збірна України на цих змаганнях здобула 2 Pro Card, 6 золотих, 4 срібних та 3 бронзові медалі, а також загальний призовий фонд у розмірі 3 тисячі євро, повідомляє...
Пригоди
В обох випадках на місце події інспектори викликали слідчо-оперативну групу, яка з’ясовуватиме походження документів, інформує обласна патрульна поліція. Поліцейські нагадали, що за використання завідомо підробленого документа передбачена кримінальна відповідальність за ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) ККУ.
Суспільство
Сьогодні, 9 грудня на Вічевому майдані урочисто відкрився новорічно-різвяний ярмарок.  Розпочалося дійство зі співів українських господинь під супровід гуцульських музик, інформує кореспондент Бліц-Інфо.Начальниця відділу організації дозвілля КП Центр розвитку міста та рекреації Вікторія Шахоріна розповідає, що на новорічно-різдвяному ярмарку представлено 23 підприємці. Ще 12 - торгують на площі Ринок.«Підприємець, який торгує на ярмарку за оренду будиночк...
Пригоди
Зловмисника поліцейські затримали в порядку ст. 208 КПК. За цим фактом розпочато кримінальне провадження, повідомляє сектор комунікації поліції області. Подія сталась 8 грудня у місті Івано-Франківську. В один із магазинів, розташований по вулиці Чорновола, зайшов чоловік, під приводом купівлі товару скористався перебуванням продавця у дальньому куті магазину, відкрито викрав грошові кошти з шухляди прилавку, в сумі близько 3000 гривень та вибіг на вулицю....
Суспільство
Ірина Галай родом з Мукачева відкрила новий сезон катання на курорті Буковель у відвертому боді з написом «Будь собою» та черевиках. Каталася дівчина у борді, пишуть - Версії. Як пише видання Varosh, саме цими вихідними офіційно стартував новий сезон катання у Карпатах з Z-Games. Якщо Буковель вже працює наповну, то інші гірськолижні курорти України поки в очікуванні, зокрема і найбільш високогірний курорт України Драгобрат. Довідково:  Ірина Олександрів...
Влада
Сьогодні, 9 грудня, в Івано-Франківську відбулася щотижнева нарада голови облдержадміністрації Дениса Шмигаля з керівниками структурних підрозділів ОДА та територіальних органів виконавчої влади.  Втім, сам Денис Шмигаль наразі перебуває у відрядженні на Львівщині, де буде підписаний п’ятисторонній договір щодо дороги під назвою Мале карпатське кільце. тож нараду провела його перша заступниця Марія Савказ, пише "ГК". Іван Андріїшин, директор департаменту а...
Пригоди
Сьогодні, 8 грудня, учасники мітингу вийшли на підтримку України перед переговорами Володимира Зеленського з лідерами Росії, Німеччини та Франції у нормандському форматі. Після виступу на сцені п’ятого президента Петра Порошенка та виконання Гімну в нього кинули яйцями. Перше яйце не потрапило в ціль, а друге спіймав народний депутат Ахтем Чийгоз. Лідер ЄЄ, відступивши назад, показав на когось у натовпі й сказав, вочевидь охоронцям: “Спіймайте його!”.