Привіт, Володимир Зеленський. Я — ІТ-шник. Той, який, за твоїми словами, хоче втекти з країни

Я хочу тут жити, я хочу, щоб тут жили мої діти, онуки, я хочу, щоб тут жили діти та онуки моїх друзів, пише www.replikanews.org.

Я хочу жити в країні, де не відпускають убивць і не саджають героїв за надуманими приводами.

Я хочу жити в країні, керівництво якої поважає поняття „держава“, „честь“ та „гідність“ і розуміє як ці поняття поєднувати.

Я хочу жити в країні, в якій не „яка різниця“. Різниця завжди є. Чомусь останнім часом „яка різниця“ означає „давай па-русскі“. Я не для того ламав себе через коліно свого часу, щоб знову навколо звучало „ой, чьо ти, гаварі нармальна“.

Я хочу жити в країні, яка живе не в телевізорі.

Я хочу жити в країні, очільник якої не кланяється запеклому ворогу держави.

Знаєш, перед тим, як приміряти на себе капелюх Наполеона, варто спочатку уточнити, хто ти — величний полководець, коньяк чи торт. Тут є різниця.

Веселих свят.

Сергій Бабіч