Франківець, якого у 2014 році на один рік мобілізували до зони АТО, не може й досі звільнитися з лав ЗСУ

У четвер 5 березня 2020 року в соціальній мережі з’явився допис іванофранківця Олександра Кушніра, який вже 5-й рік не може звільнитися із військових лав та відповідно офіційно влаштуватися на роботу.

Ветеран АТО вже неодноразово писав у Фейсбуці про свої поневіряння від військової частини до військової частини, у питанні свого звільнення, але всі його намагання були як виявилось марними, інформує Правда.

Нещодавно у нього згоріло житло, де він мешкав із сім’єю, і тепер ветеран залишився сам на сам зі своїми проблемами.

Чоловіка мобілізували до лав ЗСУ із початком АТО у травні 2014 року. З середини липня і майже до кінця серпня того ж року він перебував у зоні бойових дій у секторі Д. В жовтні 2014 року військова прокуратура повідомила йому про підозру у вчинені злочину за ст. 410 Кримінального кодексу України (привласнення військового майна).

На час проведення слідства, на початку листопада 2014 року, Олександра перевели із його військової частини до Обласного військового комісаріату. 30 грудня 2014 року він був переведений до іншої військової частини у Рівному, але оскільки досудове слідство проводила військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону, то виїхати за межі міста він не міг.

Відповідно за деякий час йому оголосили підозру по ще двох статтях ККУ ст. 407 та 408 – самовільне залишення військової частини та дезертирство відповідно. Відтоді його справу окрім військової прокуратури взялась розслідувати Національна поліція та Військова служба правопорядку. Така тяганина тривала до 2017 року.

У 2017 році Олександр Кушнір отримав безоплатного адвоката і вирішив подати на обласний військкомат до суду, але справу програв. Власне тут можна було б поставити крапку. Але справа у тому, що наразі жодних слідчих дій не ведеться. Зі слів чоловіка, останнього разу його викликали на допит до Франківського міськвідділку поліції у 2018 році. А жодної інформації, щодо його справи, із його слів, йому отримати не вдається.

Коли чоловік врешті з’явився до тієї частини, куди був переведений, то отримав відписку, що він не є їхнім військовослужбовцем і ніколи таким не був… Таким чином чоловік вже декілька років не може отримати наказу про своє звільнення у запас, а без нього його не візьмуть на військовий облік у військкоматі на не поставлять штампи у паспорті та військовому квитку. Через ці бюрократичні перипетії, чоловік не може влаштуватися на роботу, щоб прогодувати власну сім’ю, адже він і досі вважається військовослужбовцем ЗСУ.

Чоловік вже декілька років поневіряється між військовими частинами і відомствами, проте з мертвої точки справа так за цей час і не зрушила. Наразі він сподівається на розголос у суспільстві, і що цей факт допоможе у вирішенні його справи.