Войнилівське збурення, або місцеві жителі проти «медичних реформ» по-насаликівськи

У 2011 році адміністрація Калуської ЦРЛ прийняла рішення про реорганізацію Войнилівської лікарні шляхом ліквідації та розгортання Войнилівської поліклініки як структурного підрозділу Калуської ЦРЛ. Відтак, у березні минулого року відкрили денний стаціонар поліклініки на 40 ліжок. Причина реорганізації була досить банальною – економія коштів. А ще, як переконували «великі калуські реформатори», поліпшення умов для пацієнтів. Люди такої «турботи» про своє здоров’я не сприйняли.

Вони незадоволені тим, що лікарня із цілодобовим режимом перебування перетворилася на денний стаціонар, де потрібно поступатися місцем наступному хворому одразу ж після завершення процедур. А між тим Войнилівська поліклініка обслуговує близько 12 тисяч жителів Войнилова, Сівки-Войнилівської, Томашівців, Дубовиці, Діброви, Цвітової, Луки, Перевозця та інших довколишніх сіл. Тому люди вирішили звернутися до всіх жителів Калуського району з проханням підтримати їх у боротьбі проти так званих «медичних та адміністративних реформ» по-насаликівськи.

Шановні жителі Калуського району!
Ми, громада смт. Войнилів, просимо Вас підтримати нас у боротьбі проти так званих «медичних реформ» та «адміністративних реформ», які наша рідна влада пропонує на чолі з мером м. Калуша Ігорем Насаликом. А для наглядності хочемо поділитися з Вами, як проводилися так звані «реформи медицини» на наших теренах.
Селище Войнилів є фактично адміністративним центром для майже третини території та населення Калуського району. Навколо нього розташовані найвіддаленіші від районного центру села. Відповідно – впродовж багатьох десятиліть у Войнилові формувалася інфраструктура: установи освіти, включаючи професійно-технічну, культури, медичні заклади, торгівля, побут. І ця інфраструктура забезпечувала населення цього регіону роботою.

За 20 років незалежності кудись зникли «Райсільгоспхімія», «Мідколгоспбуд», заготконтора, пекарня, торгівля, побут, колгосп разом із майновими комплексами. А населення залишилося без роботи.

До життєво важливих установ, що працювали у Войнилові, відносилася і Войнилівська районна лікарня, яка була відкрита 46 років тому на 100 ліжок із хірургічним, терапевтичним, акушерсько-гінекологічним, педіатричним відділами та рентген-кабінетом. Ця медична установа входила в число кращих в Івано-Франківській області, якість медичних послуг тут була висока.

Однак місцеві «реформатори від медицини» замість того, щоб у процесі проведення реформ медичних закладів, наблизити ці послуги до хворих, підняти їх якість, роблять усе, щоб зруйнувати доступність медицини, шарахаючись при цьому з однієї крайності в іншу. Вся поведінка місцевих чиновників є підтвердженням того, що вони хочуть служити центральній владі, але не знають як, а від цього страждають люди.

Ось вам перший доказ повної бездіяльності та повної безвідповідальності Калуської районної ради. На наш колективний запит стосовно отримання документів по «реорганізації» чи, як тепер прийнято висловлюватися – «оптимізації» Войнилівської лікарні ми отримали відповідь за підписом голови районної ради, що «Калуською районною радою рішення щодо закриття та реорганізації Войнилівської районної лікарні, програми реформування медичних закладів району та інші документи з приводу закриття стаціонарного терапевтичного відділення та Войнилівської районної лікарні не приймалися». Ось така повна та вичерпна відповідь. А стаціонарне відділення, яке залишилося від попередньо згаданої лікарні, у грудні 2011 року кудись зникло. Натомість було розширено відділення денного стаціонару при Войнилівській поліклініці. Це відділення може частково задовольнити жителів смт. Войнилів ефективним лікуванням, але не мешканців навколишніх сіл (Цвітової, Луки, Перевозця, Сівки-Войнилівської та інших), які живуть від цього закладу на віддалі 10-15 км, а від району – цілих 40. А тепер уявіть собі, як хворій людині похилого віку пролікуватися у відділенні денного стаціонару в смт. Войнилів, долаючи такі віддалі два рази в день та ще нести грошові витрати на транспорт, адже нещасної пенсії й так не вистачає навіть на прожиття. Таке лікування «по-калуськи» не лікує населення, а гробить його. В народі його вже називають не геноцид, а «медоцид». Очевидно, що районні очільники мають своїх виборців за недоуків, або вважають, що їх просто не існує. Адже кожній розсудливій людині відомо, що забезпечення діяльності будь-якої бюджетної установи, а особливо установи охорони здоров’я – це прямий обов’язок цього органу місцевого самоврядування.

Про пряму та брутальну брехню, що районна рада ніякого відношення до «реорганізації» не має, свідчить рішення Калуської міської ради №884 від 27 грудня 2011 року (пункт 1), яким відміняється рішення міської ради від 30.12.2010 р. № 43 «Про реорганізацію закладів охорони здоров’я» та від 10.01.2011 року № 62 «Про Статут комунального закладу «Центральна районна лікарня» Калуської міської та районної рад Івано-Франківської області», від 22.08.2011 № 445 «Про згоду на реорганізацію комунального закладу «Районна лікарня Калуської районної ради». 

Впродовж 2011 року жителі міста і району сподівалися на дійсно справжні реформи медичних закладів, однак програми реформування ніхто так і не бачив, рішення сесій приймалися поспіхом.

Цинізм цієї ситуації полягає й у тому, що за цими «броунівськими» діями стоять тисячі простих людей, для яких отримати якісну медичну допомогу стало практично неможливо через те, що в ЦРЛ, що знаходиться в місті Калуші по вул. Медичній, та в районній лікарні по вул. Каракая довжелезні черги на місця (не вистачає ліжок), і ви мабуть теж це відчули. Але й це ще не все. Згідно з додатком №2 рішення колегії головного управління охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА від 29 грудня 2011 року №12, у 2012 році в медичних закладах Калущини мали скоротити 45 стаціонарних ліжкомісць, у 2013 році планується скорочення ще 30, а їх і так не вистачає.

Ось так наша «рідна» місцева влада та «реформа» медицини по-калуськи.
Крім «реформи медицини» наші державні мужі пропонують нам сьогодні і так звану адміністративну реформу, яка, мабуть, не віщує нічого доброго, як і медична реформа. Ми свідомо розуміємо, що від даної реформи нам не слід чекати чогось кращого для населення, адже легше отримати довідку на рівні місцевого самоврядування, ніж чекати її в довгих чергах у районі.

Ще багато можна аналізувати і говорити про наболіле, але людське терпіння не безмежне і ми, українці, маємо права, гарантовані нам Конституцією, заслуговуємо на краще життя та хочемо, щоб усі зміни йшли на користь громаді, а не чиновникам. Хочеться сказати, шановні «реформатори», думайте про нас, наших дітей, онуків, бо ми Вас обирали і ми Вас утримуємо. А тому вимагаємо гарантувати наші права, надані нам Конституцією України, і повернути нам стаціонарне відділення, яке вкрай потрібне для населення, особливо похилого віку.