У Франківську так брудно було не завжди...

Сьогодні місто Івано-Франківськ перебуває в найбільш занедбаному стані за останні 300 років свого існування. Сміття, бруд, калабані в центрі міста стали звичним явищем. На околицях ситуація ще гірша. Але так було не завжди. До приходу до влади націонал-утопістів місто прибирали, мили тротуари та насаджували дерева, квіти та кущі.

Відомий краєзнавець та патріот нашого міста Наталія Храбатин публікує рішення Станиславівського (Івано-Франківського) магістрату про правила прибирання міста до радянської окупації 1939 року.


24 квітня 1924 року станиславівською міською радою були прийняті Правила дотримання чистоти і порядку на майданах, вулицях і тротуарах. Згідно із правилами, власники нерухомості відповідали за чистоту не тільки на своїх подвір’ях, але і за тротуар і частину дороги, що прилягають до їх власності.

Вони були зобов’язані:

в період з 1 квітня до 1 листопада до 7 години ранку старанно 

підмести тротуар і вулицю і при потребі скропити їх чистою водою; під час посухи скроплювати водою також після обіду;

очищувати прилягаючі тротуар і дорогу від води, бруду, снігу і льоду;

У своїх будинках власники повинні слідкувати, щоб:

1) брами, коридори, сходи були чистими, а сходи в коридорах повинні митися не менше, ніж раз на тиждень;

2) щоб на видному місці знаходився закритий смітник для загального користування, який повинен очищуватися уже при наповненні на 2/3;

3) колодязі повинні бути відповідно обладнані, закриватися і оберігатися від можливого пошкодження; якщо в колодязі вода для пиття не придатна, про це повинна сповіщати вивіска «вода тільки для господарських потреб»;

4) туалети повинні бути відповідно обладнані і чисті;

5) подвір’я повинні утримуватися в чистоті;

6) кухонні відходи повинні виливатися тільки в каналізацію.

  Заборонялося:

витрушувати, сушити білизну, одяг, меблі на вікнах, чи балконах, які виходять на вулицю;

захаращувати сходи, ганки та коридори відрами для сміття, чи іншим;
в центрі міста тримати коней, іншу худобу, приймати на постій фірманів;
на інших (не центральних) вулицях худобу дозволялося тримати в спеціально збудованих приміщеннях і тільки з дозволу магістрату.

За виконанням Правил слідкувала поліція. Порушники каралися штрафом від 100 зл., а з часом штраф значно збільшився.