У Івано-Франківську на будинок впала величезна липа!

Я вже чую, як мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, ледве стримуючи радість, яка розпирає груди, повчально піднісши до гори пальця, промовляє сакраментальне (не плутати з сакральним) «Я ж казав!».

А що ж, власне, казав Віктор Андрюсович? Та те, що всі липи на вулиці потрібно позрізати, та на їх місце посадити півтораметрові саджанці. З точки зору мера – це дуже красіво, коли всі деревця мацюпусінькі й однієї висоти. А старі дерева на те й старі, щоб розпиляти їх на дрова.

Але розберемося, чому впало дерево. Та тому, що при прокладці комунікації була пошкоджена коренева система. Дерево з одного боку просто «відірвали від землі». Воно й зрозуміло – ті хто планував реконструкцію, виходили з того, що всі історичні липи на вулиці будуть по-варварськи знищені і тому на кореневу систему можна не зважати.

Виникає питання. А чи можна було все спланувати по іншому? Гадаю, що можна. Було б. Якби в умови проекту було закладене збереження лип. Але кому з тих, хто з року в рік руйнує наше місто, спотворюючи його історичне обличчя, могла прийти в голову така дрібничка, як збереження якихось там лип. Плюнути та розтерти. Ці хлопаки мислять в більш глобальних масштабах.

Тому ми так і живемо. Ми з вами так живемо. Поганенько, чесно кажучи, живемо. На відміну від всіх цих вирішувачів глобальних питань. У них все тіп-топ. І чим вище крісло, тим більше тіп-топу.

Хтось знищує вулицю, хтось місто, а хтось (відповідно до калібру) цілу країну. В цьому Віктор Анушкевичус відрізняється від Віктора Януковича лише можливостями. Ну, і, можливо, ще й прізвищем, що не так важливо, з огляду на ті глобальні питання, які стоять перед цими діячами від влади.