Революція Гідності: чотири історії прикарпатців, які підтримували дух протестувальників

Прикарпатець Петро Сказків грав на цимбалах на Майдані, під час Революції Гідності. Микола Зеленчук підтримував дух протестувальників, граючи на трембіті. Тарас Угринчук створював плакати та розмальовував каски. Михайло Крумшин і Вікторія Шульга готували їжу.

Всі вони вірили, що зможуть надихнути людей боротися за гідність, допоможуть їм встояти у бою та перемогти, інформує Суспільне.

Серце Майдану

Директорка Ворохтянського центру культури Мирослава Стефанців каже, що Петро Сказків був сильний творчо, і саме цим він підсилював настрої людей. Саме з інструментом та харизмою він поїхав на Майдан. Підсилював настрої музикою.

Петро Сказків

Він грав на цимбалах та підтримував людей. Тоді ж написав "Боротьбу" та ще декілька композицій.

Петра вже немає. Музикант помер цьогоріч, 4 лютого від раку легень. Але його музика, спогади залишилися.

Перед "Беркутом" на столітній трембіті

Микола Зеленчук родом з Криворівні. На Майдан їздив тричі. Один раз - із трембітою, якій вже сто років. На ній він зіграв перед "беркутівцями".

"Ми хотіли, щоб вони бачили, що Україна — єдина, щоб вони відступили. Вони казали: "Відійдіть, не порушуйте наші правила". Ми собі грали, ми залишилися, нікуди не відступали", — Микола Зеленчук.

Мільйон порцій чаю

Волонтеру Михайло Крумшину було 20 років, Вікторії Шульзі - 19, коли вони вперше приїхали на Майдан.

"Коли ти стояв там, на Майдані, коли довкола творилося пекло, тобі не було страшно. Неспокій починався, коли ти приїжджав назад до Франківська. Тому що ти не мав доброго зв’язку з тими людьми, не знав, що відбувається. Страшно було вдома", — Вікторія Шульга.

Впродовж 107 днів вони готували їжу для мітингувальників.

За цей час волонтери приготували приблизно 416 тис. порцій їжі та роздали один мільйон порцій чаю.

"Мистецтво правди"

"І всупереч моїм наказам не телефонувати, не турбувати, не відривати від роботи, дружина передзвонила. І це врятувало мені життя", — Тарас Угринчук.

Тарас Угринчук  працював архітектором у Надвірній. Під час Революції Гідності малював плакати, розфарбовував каски та брав участь у сутичках. На Майдані чоловіка побили "беркутівці". Він отримав десять переломів. 

Від ударів чоловік знепритомнів. Прийшов до тями від дзвінка дружини. Минуло кілька хвилин, і "беркутівці" знову почали бити протестувальника.

Ліворуч - Тараса Угринчук

Тараса врятували волонтери, які донесли його в Будинок офіцерів. Там медики зашили чоловіку рани. На підлозі Тарас Угринчук побачив загиблого. Ним виявився друг Тараса — сотник "Івано-Франківської сотні" Сергій Дідич.

"Я вже бачив, як біля мене люди гинули. Але, коли я побачив свого друга-побратима – це був шок", — розповідає майданівець.