• Головна
  • Сланцевий газ: енергетичний клондайк чи екологічна катастрофа для Прикарпаття?
12:02, 29 липня 2013 р.

Сланцевий газ: енергетичний клондайк чи екологічна катастрофа для Прикарпаття?

Останнім часом нас переконують у розробці дешевих та альтернативних енергоносіїв - сланцевого газу. Мовляв, за цим ресурсом - майбутнє, природній газ та нафта вичерпуються, а тут - дешеве і вигідне джерело енергії

Тим більше, що в світі уже є приклади видобутку сланцю. 

Нещодавно на Прикарпатті побували закордонні гості та всіляко намагалися переконати у вигідності та перспективності проекту. Уряд спільно із інвестором американською компанією "Шеврон" уже підготував текст угоди на видобуток газу на території Івано-Франківської і Львівської областей. Однак ні експерти, ні місцеві політики ніяк не можуть дійти спільної думки чи потрібен такий дешевий газ області, та й Україні загалом. 

Отож, чи потрібен Україні сланцевий газ? Що ховає у собі цей проект? Які ризики та вигоди від нього? Чи стане він реальною альтернативою і чи зможе відродити у нас енергетичну галузь? Чи ми просто купуємо "кота у мішку", який потім вдарить таки по нас? 

Із цим запитанням кореспонденти "Фіртки" звернулися до провідних фахівців у сфері газовидобування - науковців національного технічного університету нафти і газу, експертів та політиків.

Ірина Сех
народний депутат України
Україні потрібен газ. Але в Україні сьогодні достатньо природнього газу, щоб забезпечувати населення і його побутові потреби. Натомість Україні потрібні нетрадиційні джерела енергії. Потрібно економити, де можна, проводити заходи енергозбереження. Україна може починати говорити про сланцевий газ через декілька років, коли буде напрацьоване так зване сланцеве законодавство, коли будуть нові технології видобутку газу, коли буде інший рівень нашої влади, інша судова система, дотримуватимуться Конституції і законів України.
Але на сьогодні видобування сланцевого газу в Україні є економічно невигідним. Якщо видобуватимуть сланцевий газ, то він не буде дешевшим. Нам сьогодні потрібно думати про шахтний метан, якого в Україні є достатньо і видобування якого набагато безпечніше. Україна сьогодні цілком може забезпечити себе природнім газом.
В'ячеслав Кредісов
доктор економічних наук, політик
Будь-яке виробництво – це завжди позитив, бо це інвестиції, це робочі місця, це податки, це виконання тих чи інших соціальних зобов'язань. Тобто з цієї точки зору – це добре, коли з'являються такі інвестори. З іншої сторони, коли ми говоримо про ризиковані соціально-небезпечні проекти, то вони як мінімум мають пройти громадське обговорення. Так як є у європейських країнах – винести питання на референдум. Інша річ, що в Україні це не є практикою. Правильно було б, щоб люди прийняли рішення. Навіть, якщо вони не фахівці. Ми б зрозуміли, наскільки громадськість розуміє і підтримує цю ініціативу. Сьогодні система працює по-іншому. Якщо хтось адміністративно вирішив, то він бере на себе відповідальність. Тому дуже прикро, що сьогодні громадськість в Україні, на жаль, не бере участі у вирішенні соціальних питань. В тому числі і даного питання.
Андрій Троценко
депутат Івано-Франківської облради, голова постійної комісії з питань екології раціонального природокористування, рекреації та розвитку туризму
Я думаю, що Україні потрібен сланцевий газ. Але я провів ряд переговорів із нафтовиками, які безпосередньо знайомі із ситуацією і розуміються на гідророзриві і усіх цих хімікатах. І усі вони говорять, що це прогресивна технологія, яка потрібна, але є одна умова – від найближчого населеного пункту цей видобуток повинен відбуватися за сотні кілометрів. Так робиться у США. Якщо ж це планується робити, так як у нас, на території Городенківського, Галицького, Тлумацького районів, де між селами навіть не десятки кілометрів, то це нерозумно.
Чи вдасться обласній раді відстояти інтереси громади? Поки що виглядає, що обласну раду хочуть просто проігнорувати. Нас хочуть просто використати для того, щоб підписати угоду. Ніхто не дає ніяких гарантій, що навіть якщо вдасться закласти в угоду ті моменти, які нас цікавлять, то вони будуть виконуватись. Бо що таке міждержавна угода? Тут обласна рада не є органом, який приймає рішення. Її рішення носять рекомендаційний характер. Ось у чому проблема. Тому мені здається, що нам потрібно ставити питання глобальніше – чи нам це взягалі в принципі потрібно, а не чи підписувати угоду і з якими акцентами.
Ігор Зварич
народний депутат України шостого скликання, Партія регіонів
Нам було доручення розробити потребу у споживанні газу в області. Із врахуванням максимального використання – це 2 млрд. куб.м. Однак ця цифра неспіврозмірна із тим, що буде видобуватися. Розвиток промислового комплексу також не є доцільним, бо це викиди в атмосферу і ми зараз робимо все можливе щоб їх зменшити. Та й стратегія області у розвитку рекреаційного комплексу. Я був би теж не правий, якщо б агітував за те, що видобуток газу додасть нам потужного промислового розвитку. Разом з тим це може забезпечити надійну роботу і нарощення робочих місць на підприємствах, які працюють на газі. Позитивом є і те, що буде відбуватися загалом на газовому ринку. 
З точки зору взаємодії регіону із державою, безумовно, я зацікавлений в тому щоб такі інвестори заходили. В той же час потрібно згадати, що є і негативна практика. Але – футбольна команда грає так, як їй дозволяє суперник. Тому, безумовно, ми маємо зараз ще один предмет для дискусії між областю і КМУ стосовно врахування потреб області, які пов’язані з цим. Ми повинні вибирати між трьома елементами. Між екологічною, економічною та енергетичною безпекою. Це три ключових напрямки.

Юрій Романюк

депутат Івано-Франківської облради, лідер фракції ВО "Батьківщина"
Це питання треба розділити як мінімум на дві частини. Перша – негативна. Найбільший негативізм – це гіпотетичні екологічні ризики. Це як ядерна енергетика. Вона ніби і корисна, і дешева, але і містить в собі потужний небезпечний екологічний фактор. Це стосується і сланців. Однак поки що цей негативізм не підкреслений жодними реальними наслідками знищення природи, окрім емоційного несприйняття. 
Це одна частина айсберга. Нині ніхто не хоче другого Чорнобиля.
Тепер щодо позитиву. 
Перший – сам факт того, що в Україну ввійшов «Шеврон» - це вже потужний сигнал на світовому газововму ринку у сторону зменшення вартості газу. 
Сам факт початку геолого-розвідувальних робіт на двох ділянка – це так само серйозний сигнал на зниження вартості газу на світовому ринку. Це також остаточно розсварює Януковича і Путіна. 
Це є початком кінця монополії Газпрому і використння газового фактора у політичному тиску Росії на Україну.
Четверте – вперше після 1967 року (до 1967 року об'єм видобутку газу складав понад 70 млрд.куб.м. Це був аболютний максимум. Зараз ми видобуваємо тільки 20 млрд.куб.м.)ми починаємо нарощувати потужності.
Також початок промислового видобутку газу призведе до суттєвого насичення ринку Східної і Центральної Європи дешевим газом, що однозначно вплине на ціну в найближчі 5-7 років.
Україна вперше може через 10-15 років перетворитися із імпортера газу на експортера. І навіть якби це смішно сьогодні не звучало.
Це все є основними факторами національної енергетичної безпеки.
Вибодуток газу і реалізцаія його в таких об'ємах, проходження величезних фінансових ресурсів повинно вплинути, при нормальній політиці Уряду, який вболіває за свою країну, на позитивний соціальний розвиток територій.
Я не бачу жодного сенсу депутатам голосувати за таку угоду, якщо не буде враховано інтереси області. Якщо область не отримає жодної копійки від цього проекту, то я навіть тоді не зрозумію тих же «регіоналів» заради чого вони голосують «за». Просто знищувати область, не забезпечивши жодних екологічних факторів безпеки, жодного відрахування від проекту коштів в інтересах громади, то це просто на область накаладають контрибуцію.
Якщо область не отримає в межах 10% від проекту, то я сумніваюся, що це питання буде проголосовано.
Якщо ж поправки не будуть внесені в текст угоди, то нічого страшного не буде,якщо ми не підтримаємо і угода буде заморожена на найближчих два роки. Проект не реалізовувався тисячоліттями, то 2-3 роки нічого вже не змінюють.
Володимир Харкевич
доцент геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат геолого-мінералогічних наук
Всі наші геологи від академіка до простого кажуть, що газу там немає. Тоді виникає питання, а навіщо їм це. Я вважаю, що ці багатомільярдні інвестиції – це інвестиції у відкриття ящику пандори.
Більше того, Олеська ділянка знаходиться у зоні з високою сейсмічністю. Від початку гідророзривів до землетрусів, які стануть наслідком цих процесів, пройде небагато часу. 23-24 червня у Кривому Розі стався землетрус у 4 бали, він виник внаслідок вибухових робіт, які проводилися на Юзівській ділянці, а вона знаходиться 300 кілометрів від міста. Сейсмолог Вербіцький прогнозує, що такі вибухи на Олеській ділянці викличуть землетруси потужністю 6-7 балів. Крім того, на територіях де вже видобувають сланцевий газ таким способом, яким планують робити в Олеську, вода у криницях стала бурого кольору і не придатна для вживання.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...