Темрява не зупинила його: історія ветерана, який не здається

Український військовий Віктор Вівчаренко, який служив у складі 56-ї мотопіхотної бригади, отримав важке поранення на фронті та повністю втратив зір. Проте він не опустив рук і сьогодні активно адаптується до нового життя, допомагаючи іншим ветеранам.

Про це розповідає Galka.

Поранення, яке змінило все

Віктора мобілізували в червні 2022 року. Він брав участь у боях на Донеччині та Запоріжжі, зокрема під Бахмутом. Під час ротації його автомобіль опинився поруч із російською міною, яка вибухнула.

"Я отримав уламок у ногу – одразу втратив палець. Але найгірше – осколки потрапили в обличчя, і я повністю осліп", – розповідає захисник.

Десять місяців лікарі боролися за його зір, однак безрезультатно. Врешті, у Вінниці медики підтвердили: відновлення неможливе.

"Головне було не просто почути це, а прийняти і навчитися жити далі," – каже ветеран.

Життя після війни: випробування і нові виклики

Попри важку травму, Віктор веде активний спосіб життя: самостійно виконує домашні справи, користується комунальними сервісами, слідкує за новинами.

"Найбільше труднощів виникає, коли речі не на своєму місці. Наприклад, дитячий самокат у проході може стати несподіваною перешкодою", – ділиться він.

Дружина Тетяна зізнається, що найбільше хвилювалася за реакцію дітей. Однак вони швидко звикли до змін і почали допомагати батькові: підтримують, водять за руку.

Втім, не всі в суспільстві розуміють особливості життя людей з порушенням зору.

"Якщо незрячий чоловік випадково зачепив когось на вулиці, це не тому, що він грубий – він просто вас не бачить", – пояснює Віктор.

Він наголошує, що для людей із вадами зору дуже важливе спілкування.

"Якщо бачите незрячого – просто поясніть йому, де він знаходиться. Це буде величезна допомога," – підсумовує ветеран.