"В Україні суттєво переписали зарплати, хто на Прикарпатті одержить менше грошів": чому роботодавці змінюють суми

Головним фактором, що стримує зростання українських компаній, є дефіцит кадрів. Водночас через жорстку конкуренцію за співробітників роботодавці змушені підвищувати зарплати – наприклад, у 2024 році реальні зарплати (тобто вже за вирахуванням інфляції) зросли на понад 15%. Триває цей процес і у 2025-му, то ж на Прикарпатті слід чекати змін також.

Як інформує "OBOZ", про це повідомили в Нацбанку. Там зазначили, що загалом же бізнес:

активно шукає працівників; відкриває нові вакансії.

"Упродовж останніх місяців ситуація з браком кадрів дещо поліпшилася. Бізнес почав активніше шукати працівників серед тих категорій населення, які раніше були гірше представлені на ринку праці (студенти, пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани). Це частково пом’якшує проблеми підприємств з укомплектованістю своїх штатів", – йдеться в повідомленні.

Втім, визнають у регуляторі, пошук працівників в умовах війни ускладнений через низку причин. Зокрема, через:

міграцію;

мобілізацію.

Загалом же, зазначається, складна ситуація на ринку праці зберігатиметься ще довго. Адже:

після завершення війни Україна потребуватиме великої кількості робочих рук – для відбудови країни;

регіональні відмінності й структурні зміни – зокрема, галузевий перерозподіл, нові демографічні реалії тощо – провокуватимуть додаткові труднощі.

Головним фактором, що стримує зростання українських компаній, є дефіцит кадрів. Водночас через жорстку конкуренцію за співробітників роботодавці змушені підвищувати зарплати – наприклад, у 2024 році реальні зарплати (тобто вже за вирахуванням інфляції) зросли на понад 15%. Триває цей процес і у 2025-му.

Про це повідомили в Нацбанку. Там зазначили, що загалом же бізнес:

активно шукає працівників;

відкриває нові вакансії.

"Упродовж останніх місяців ситуація з браком кадрів дещо поліпшилася. Бізнес почав активніше шукати працівників серед тих категорій населення, які раніше були гірше представлені на ринку праці (студенти, пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани). Це частково пом’якшує проблеми підприємств з укомплектованістю своїх штатів", – йдеться в повідомленні.

Втім, визнають у регуляторі, пошук працівників в умовах війни ускладнений через низку причин. Зокрема, через:

міграцію;

мобілізацію.

Загалом же, зазначається, складна ситуація на ринку праці зберігатиметься ще довго. Адже:

після завершення війни Україна потребуватиме великої кількості робочих рук – для відбудови країни;

регіональні відмінності й структурні зміни – зокрема, галузевий перерозподіл, нові демографічні реалії тощо – провокуватимуть додаткові труднощі.

"Тому Україна потребуватиме як державних, так і приватних ініціатив щодо повернення мігрантів, адаптації ветеранів до цивільного життя. А також перепрофілювання та перенавчання працівників", – резюмували в НБУ.

Українцям "занижують" зарплати

Водночас, за даними великого кадрового порталу, під час пошуку роботи українці запитують вищі зарплати, ніж готові їм запропонувати роботодавці. В середньому,у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн. Тобто роботодавці готові платити майже на 5000 менше того, що просять українці.

Найбільший же розкид між бажаною зарплатою і тією, яку готові забезпечити роботодавці, зафіксовано у сферах: сільське господарство, агробізнес і страхування – у них різниця сягає понад 16 000 грн. Так:

фахівці в сільському господарстві просять зарплату на середньому рівні 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм 25 476 грн;

страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.

Водночас у сфері нерухомості середня зарплата у вакансіях становить 44 123 грн. А середня запитувана – 40 218 грн. Тобто шукачі просять майже на 4000 грн менше, ніж їм готові платити.