Катерина Осадча: «Івано-Франківськ - це місто позитивних людей»

Нещодавно телепроекту «Світське життя з Катериною Осадчою» виповнилося 5 років, й з цієї нагоди найпопулярніша світська ведуча країни завітала до Івано-Франківська, де в самому серці міста, ресторані «Фран•ко», продовжила серію вечірок, присвячених ювілею найпопулярнішого телепроекту країни.

Проте для самої Катерини цей час ― не тільки кінофестивалі й світські вечірки, а ще й виснажлива праця і постійні трудові будні. Тим не менше, такий робочий графік не втомлює гламурну теледіву: в ексклюзивному інтерв’ю нашому журналу вона з задоволенням розповідає про свою роботу, ділиться секретами творчої майстерності й пригадує, з чого розпочалася історія ії капелюшків.

VERSAL: На всю Україну ви відомі своїми провокативними запитаннями. Це плід колективної праці чи ваша творчість?

Катерина Осадча: П’ять років над проектом працює команда професіоналів, і все те, що ви бачите на екрані, ― робота великого колективу: шеф-редактора, креативного продюсера, виконавчого продюсера і багатьох інших майстрів своєї справи. Я можу сказати, що команда «Світського життя» є однією із найбільш професіональних команд в Україні, й саме тому наш продукт виходить настільки якісним і цікавим.

V: Нещодавно ви розширили поле своєї творчої діяльності й тепер робите репортажі з найвідоміших вечірок світу, спілкуєтеся з передовими зірками Голлівуду, берете ексклюзивні інтерв’ю в найбагатших людей планети. Яким чином українському телеканалу вдалося досягнути такої високої планки?

К.О.: Знову ж таки, завдяки роботі нашого великого колективу. Редактор з міжнародних зв’язків заздалегідь домовляється про такі інтерв’ю, після чого ми вирушаємо на різноманітні прем’єри й кінопокази. Проте іноді трапляються непередбачувані ситуації: коли про інтерв’ю немає попередньої домовленості, тоді потрібно, в прямому сенсі, «працювати ліктями». В такі моменти й розпочинається суто наша з оператором робота: я повинна встигнути опинитися поряд із «зіркою», оператор ― розмістити камеру навпроти, ― це вже роками відпрацьовані маневри.

V: Мабуть, усі фанати вашої телепередачі добре пам’ятають скандальну розмову з Іриною Білик, котра під час бесіди з вами розтрощила достатньо дорогу апаратуру. Звісно, гострі запитання Катерини Осадчої провокують чимало подібних ситуацій, а що з них ви можете пригадати на рівні веселого казусу?

К.О.: Веселого казусу… Бувають випадки, коли люди буквально тікають від камери чи, не відповівши на запитання, відвертаються і йдуть геть… Колись Олесь Довгий, який образився на запитання про його дружбу з Андрієм Ющенком і про подарунок на весілля президентського сина, просто відвернувся від камери і пішов. Звісно, всі ці моменти ми показуємо, адже саме вони є «фішкою» нашого проекту.

V: Вам ніколи не нав’язували того, що, як, коли і кому говорити на наступній вечірці?

К.О.: Ми працюємо над продуктом, у якого є формат, і наше завдання ― спровокувати людину на нестандартні емоції, а для цього, як кажуть, «усі методи підходять», основний з них ― несподівані запитання. Тому ми шукаємо про людину різноманітну інформацію, звісно ж, ― не тільки з преси, а й із особистих джерел, аналізуючи й зіставляючи факти.

V: Невже за п’ять років жодного разу не виникало ситуацій, коли до вас підходив прес-секретар якоїсь публічної особи і просив не турбувати відому людину незручними запитаннями?

К.О.: Якщо навіть з колишнім президентом України Віктором Ющенком ми спілкувалися без посередників, то, повірте, можемо зробити це з будь-ким іншим. Крім того, зі всіма публічними особами я знайома особисто, і якщо вони починають спілкуватися зі мною через свого прес-секретаря, то це сигналізує тільки про одне: вони чогось бояться. Зазвичай, він інтерв’ю відмовляються ті, кому є що приховувати.

V: Чи є у вас якась мрія професіонала, що досі не втілилася в життя?

К.О.: «Світське життя» ще не робило репортажів із церемоній «Оскар», «Золотий Глобус», «Греммі». Ми не брали інтерв’ю у Леді Гаги, Роббі Вільямса, Мадонни… Нам ще є до чого прагнути.

V: Колись ви були достатньо успішною моделлю, проте залишили подіум у 18 років. Чому, адже ваша кар’єра тільки починалася?

К.О.: Ця професія не приносила мені бажаного успіху. Я дуже швидко зрозуміла, що стати топ-моделлю ― це воля випадку, адже гарних, харизматичних манекенниць з ідеальною фігурою більш як достатньо. Я усвідомила, що не буду навіть у першій сотні, що це мізерний шанс, на який у мене немає часу. Я знала, що зможу займатися більш цікавими, продуктивними справами. Крім того, ще одним фактором, який повпливав на закінчення моєї модельної кар’єри, був шлюб і народження сина.

V: Загалом професії телеведучої й моделі чимось подібні. Але невдалий досвід багатьох свідчить, що достатньо важко, працюючи професійною моделлю, стати не менш професійною ведучою. Тим не менше, вам це вдалося. Поділіться секретом свого успіху.

К.О.: Я опинилася в потрібний час у потрібному місці, де зустріла продюсера Олесю Ногіну, яка повірила в мене, ― це, безперечно, стало початком успішної телевізійної кар’єри.

А далі був постійний ріст і навчання, ненормований робочий графік й місяці праці без вихідних. Доводилося багато жертвувати особистим життям, за цих п’ять років я майже не бачила, як росте мій син…

V: Подейкують, що іноді під час зйомок чи якогось модного показу ви полюбляєте випити кілька бокалів сухого білого вина. Це вам не заважає працювати?

К.О.: Ось і від вас дочекалася провокативного запитання (сміється ― авт.) Звісно, це лише кумедні плітки. Сьогодні під час святкування Дня народження «Світського життя» разом із гостями вечірки я можу випити кілька бокалів, коли ж працюю ― це суворе табу. До речі, як правило, я завжди за кермом.

V: Якщо не помиляюся, то за кермом Maserati?

К.О.: Ні, в мене BMW 3-ої серії. Компанія Maserati колись була партнером програми «Світське життя», тому деякий час я справді їздила на такому авто.

V: Окрім «незручних» запитань, ще однієї вашою візитівкою є капелюшки. З чого розпочалася історія під назвою «Катерина Осадча і капелюшки»?

К.О.: Коли я ще працювала моделлю, вже тоді мала невеличку колекцію головних уборів. Звісно, вони не були такими ж «божевільними», як сьогодні, а достатньо стриманими. Креативний продюсер проекту Олеся Ногіна вирішила «додати» до мого телевізійного образу таку не звичну для ведучої деталь, як капелюшки. Сьогодні ж вони значно еволюціонували, тобто ми зрозуміли: чим божевільніше виглядає капелюшок, тим епатажніше. Я одягала головний убір у вигляді мозку, футбольного поля чи навіть омара на тарілці…

V: Який із них є вашим улюбленим?

К.О.: Це все моя робота, тому не потрібно плутати її з особистими вподобаннями. Мені подобаються капелюшки, але в повсякденному житті я не фанатію від них, те саме можу сказати й про високі підбори.

V: Невже Катерина Осадча справді є фанатом балеток?

К.О.: Так, у мене їх дуже багато. Під час кожного відрядження купую собі нові балетки або тапочки. Обожнюю взуття на плоскій підошві, зимою я ношу валянки, влітку ― балетки.

V: Як відпочиває гламурна телеведуча?

К.О.: Намагаюся весь вільний час, якого завжди катастрофічно не вистачає, проводити зі своїм сином, а ще люблю переглядати хороші фільми, читати книги, журнали. Влітку їду відпочивати на дачу, катаюся на вейкборді, велосипеді…

V: Правда, що без макіяжу і капелюшка вас практично не впізнають на вулицях?

К.О.: Так, хоча здивувало те, що на Західній Україні мене впізнають більше, ніж у Києві. Цього року, на Пасху, я була у Львові й уперше в житті, коли йшла по вулиці, мені вслід кричали: Катя, Катя!.. В Києві такого не траплялося.

V: Чи є шанси в найближчому майбутньому побачити весілля Катерини Осадчої?

К.О.: Сьогодні я схильна до позиції громадянського шлюбу. Якщо між людьми є почуття і довіра, то чому не можна бути сім’єю без штампа в паспорті. В моєму житті вже було: весілля, біло-червона сукня, кохана людина, обручки, РАГС, ресторан, джаз, гості, подарунки… Чи хочеться мені всього цього вдруге? Сьогодні, мабуть, ні.

V: «Світське життя» святкувало свій День народження вже в багатьох містах України. Чим відзначилося на таких вечірках наше місто? Що вам запам’яталось тут найбільше?

К.О.: Надзвичайно теплий прийом, дуже приємні люди. Я знала, що в Івано-Франківську живе багато наших прихильників, сьогодні ж велика кількість жінок, які прийшли до ресторану «Фран•ко» на вечірку в капелюшках, їхня підготовка до нашого свята ― це щось неймовірне. Дуже приємно, що немає ніякої скованості, люди щиро радіють, веселяться. Така відкритість і бажання отримувати від життя задоволення притаманна людям Західної України, це мені неймовірно імпонує. Я щиро хочу сказати, що тут надзвичайно чудові люди й прекрасне місто. Я в захопленні!