ЗМІ: Уряд і Нацбанк відкотили успіхи попередників на чотири роки назад

Уряд і Нацбанк не здатні зупинити обвал національної валюти. Про це пишуть «Известия в Украине» у статті «Новий економічний курс: провали без досягнень».

«Що ж роблять нині уряд і Національний банк для того, щоб зупинити обвал гривні, повернути стабільність у банківську систему? - цікавиться автор статті. - Абсолютно нічого - просто пливуть за течією. І це разюче відрізняється від того, що робив той же Арбузов. При цьому потрібно розуміти, що у попередньої влади і у влади нинішньої вихідні умови були абсолютно однакові - економічна та політичний криза, брак валюти в країні, панічні очікування населення. Тим не менш у 2011-2013 роках Нацбанк успішно проводив політику дедоларизації економіки, оздоровлення банківської системи, боротьби з інфляцією та зменшенням готівкового грошового обороту. А в 2014-му Нацбанк може лише розводити руками і кивати на МВФ».

«На кінець 2010 року, коли на посаду глави НБУ був призначений Сергій Арбузов, згідно з даними Нацбанку, у валюті зберігалося 48,2% усіх банківських вкладів, - пише видання. - Завдяки політиці дедоларизації вже до кінця 2010 року цей показник скоротився до 41,5%. На жаль, з приходом нинішньої влади все відкотилося на рівень чотирирічної давності всього за кілька місяців».

«Зайнявши посаду глави Нацбанку наприкінці 2010 року, Сергій Арбузов визначив одне з головних завдань - відновлення довіри українців до національної валюти, - зазначають «Известия». - Завдання було непростим, оскільки після багаторічних експериментів політиків та чиновників над фінансовою системою українці все більше й більше воліли користуватися саме валютою, а не гривнею. В результаті курс гривні поступово знижувався. Щоб повернути українцям віру в гривню, Нацбанк за Арбузова зосередився на вирішенні двох завдань: вирівнюванні інфляції та жорсткої прив'язки долара до гривні. Обидва завдання були виконані на відмінно. Вже у 2011 році ціни в країні зросли у середньому лише на 4,6%, що для країн, які розвиваються, є дуже хорошим показником. У 2012 році ціни навіть трохи скоротилися - на 0,2%. Нульовою інфляція виявилася і в 2013 році, коли Арбузова на посаді глави Нацбанку змінив Ігор Соркін, який продовжив політику попередника».

Видання нагадує, що з кінця 2010 року був зафіксований і курс гривні до долара. Аж до лютого 2014 року долар коштував близько 8 гривень за долар.

«Щоб стабілізувати інфляцію і валютний курс, НБУ за часів Арбузова і Соркіна застосовував досить винахідливі способи, - нагадує автор. - Наприклад, ще восени 2012 року запроваджено обов'язковий продаж половини валютної виручки підприємствами-експортерами. Ці підприємства, левова частка яких була під контролем українських олігархів, були змушені «заводити» валюту, яку одержували від своїх покупців, у країну, продавати її на валютному ринку і задовольняти попит на долари, не даючи курсу зростати. НБУ також збільшив норми резервування за валютними вкладами, тобто змусив банки перераховувати на рахунки Нацбанку більше грошей від вкладів, розміщених у валюті, на що банки були змушені відповісти зниженням відсоткових ставок - і таким чином валютні вклади стали менш вигідними, ніж гривневі».

«Були зроблені й інші кроки, спрямовані на вилучення валюти з-під матраців - розпочався продаж казначейських валютних облігацій, системам грошових переказів було наказано видавати перекази тільки в гривні, було організовано продаж золотих і срібних інвестиційних монет. Восени 2012 року була підвищена максимальна сума гарантій за вкладами в банках з 150 тис. до 200 тис. грн. Врешті-решт, Нацбанк за Арбузова і Соркіна дуже акуратно займався банківським наглядом, без паніки й істерик позбавляючи систему від «поганих» банків із миттєвою виплатою грошей вкладникам», - йдеться у статті.

Не дивно, зазначає видання, що громадяни, бачачи усе це, самі почали нести гроші в банки, до того ж обирали саме гривневі депозити. «В результаті за три роки обсяг розміщених у банках депозитів зріс на 60,7% - до 670 млрд грн. Все змінилося у лютому, коли змінилося керівництво Нацбанку. Люди, які прийшли до влади, не залишили і каменя на камені від досягнень своїх попередників. Намагаючись гасити пожежу гасом, НБУ вже до квітня примудрився роздати понад 100 мільярдів рефінансування, які, звісно, відразу ж опинилися на валютному ринку. Чи варто дивуватися, що гривня впала у прірву?» - пишуть «Известия».