Війна на Донбасі - виклик на шляху до безвізового режиму з ЄС

Влада в Києві підігріває очікування українців щодо скасування віз до ЄС. Та війна на Донбасі, анексія Криму й сплеск тероризму в Європі створюють нові виклики. Експерти не радять очікувати швидкого прогресу.

Запущений у 2010 році план з лібералізації візового режиму між Україною та ЄС передбачає виконання Києвом низки - передусім технічних - умов. Ідеться, зокрема, про посилення безпеки документів, покращення управління міграцією, боротьбу з корупцією, захист персональних даних та протидію дискримінації.

В останній доповіді Єврокомісії, оприлюдненій ще у травні 2014 року, виставлена Києву оцінка, зрештою, дала можливість перейти до так званого другого етапу виконання плану, який передбачає моніторинг за реалізацією на практиці схвалених перед тим законодавчих змін. Згідно з оцінкою коаліції громадських організацій "Безвізова Європа" (Visa-Free Europe Coalition), Україні в цілому вдалося виконати свої зобов'язання на 7,5 балів за 10-бальною шкалою.

Нереалістичні надії?

Утім, позитивні очікування громадян поки пророкують лише політики в Україні. Президент Петро Порошенко вже неодноразово заявляв про свої сподівання на те, що лідери Євросоюзу вирішать скасувати візи для українців на саміті Східного партнерства в Ризі, який має відбутися 21-22 травня. "Головне очікування від саміту - позитивне політичне рішення, яке відкриває для нас можливості практичного та технічного застосування безвізового режиму для громадян України вже до кінця поточного року", - сказав він у четвер, 19 лютого, під час зустрічі з комісаром ЄС з питань політики сусідства і розширення Йоганнесом Ганом у Києві.

Думаю, у травні ми отримаємо певний сигнал підтримки, можливо, це будуть сформульовані слова про те, що ми рухаємося в правильному напрямку. Але рішення, що Україна може завершити цей процес та отримати безвізовий режим, думаю, прийнято ще не буде

Та експерти обережні в своїх оцінках. За словами очільниці громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірини Сушко, з одного боку, залишаються кілька технічних критеріїв, які потребують остаточного узгодження з європейськими колегами, а з іншого - політичні фактори та війна на Сході України. "Думаю, у травні ми отримаємо певний сигнал підтримки, можливо, це будуть сформульовані слова про те, що ми рухаємося в правильному напрямку. Але рішення, що Україна може завершити цей процес та отримати безвізовий режим, думаю, прийнято ще не буде", - сказала вона в інтерв'ю DW.

Схожа думка і у представника Європейського політичного центру Пола Айвена. "Політичні лідери України, з одного боку, хочуть задовольнити ці райдужні очікування (українців щодо безвізового режиму - Ред.), але також і спробувати здійснити певний тиск на партнерів з ЄС. Це дуже складно, тому варто бути більш консервативним у тому, що стосується очікувань", - зазначив експерт. Він також нагадав, що одним з визначальних факторів успіху кроків у напрямку до безвізового режиму між Києвом та Євросоюзом буде розвиток подій на Донбасі.

Фактор війни

Між тим ситуація на Сході України може як стати на заваді на шляху до скасування віз, так і сприяти цьому, кажуть експерти. "Усе залежить від того, наскільки вміло ми попрацюємо з групою підтримки країн-членів ЄС", - переконана Ірина Сушко. Вона нагадала, що реформи, які вже здійснені Києвом, мають розглядатися як такі, що сприяли посиленню безпеки у питаннях управління кордонами та міграцією, а також боротьби з організованою злочинністю.

Водночас тепер перед Києвом постали нові виклики у вигляді внутрішніх переселенців через бойові дії на Донбасі. "У розмові з експертами ЄС ми ставили запитання, чи існують чіткі критерії, за яким вони будуть оцінювати, чи можна завершити процес лібералізації візового режиму. У них немає чіткої відповіді", - каже Сушко.

Ситуація на Донбасі чимось схожа на проблему Придністров'я для Молдови, каже Пол Айвен. Як відомо, Кишинів домігся скасування віз до країн ЄС для своїх громадян попри відсутність контролю над Тирасполем. "Тож уряду в Києві треба надати Європейській комісії достатньо доказів того, що буде забезпечена безпека, в тому числі, кордонів. Як це було в Придністров'ї. Але відмінність ситуації на Донбасі полягає в тому, що конфлікт триває", - зазначив експерт.

Тероризм у Європі та Крим

Іще одним негативним фактором, який може вплинути на рішення лідерів Євросоюзу, є черговий сплеск тероризму в Європі. Під час останнього неформального саміту Євросоюзу 9 лютого керівники країн-членів ЄС навіть зазначили у своїх висновках, що необхідно переглянути Шенгенський кодекс, згідно з яким кордони між країнами-членами Союзу відкриті.

Метою такого перегляду може бути якраз посилення захисту внутрішніх кордонів ЄС. У результаті змін, можливо, будуть запроваджені перевірки для європейців, які в’їжджають до Євросоюзу з території третіх країн, в усіх поліцейських базах даних. "Звичайно, що страхи, пов’язані з терористичними нападами останніх днів, не сприяють (прогресу в питанні скасування віз для українців - Ред.), бо політики побоюються дій щодо відмови від віз. Клімат найсприятливіший", - сказав Пол Айвен.

Коли ми в 2010 році отримали весь перелік завдань, це був виклик. Але зараз, станом на 2015 рік перелік завдань подвоївся, а то й збільшився втричі. Тому ситуація в Україні з цим якась фатальна

Ще однією проблемою може стати видача паспортів громадянина України для вихідців з Криму. За даними представництва президента України в Криму, станом на середину лютого мешканцям півострова було видано 5800 біометричних паспортів, з них 86 - тим, хто проживає безпосередньо на території півострова. "На цей момент не було продумано чіткого алгоритму, як цю проблему вирішувати, - розповіла пані Сушко. - Ця проблема лежить на межі захисту прав людини, доступу до документів та боротьби з організованою злочинністю".

Дедалі більше викликів

Українська експертка також нагадала, що для Києва процес лібералізації віз ніколи не був легким. "Коли ми в 2010 році отримали весь перелік завдань, це був виклик. Але зараз, станом на 2015 рік перелік завдань подвоївся, а то й збільшився втричі. Тому ситуація в Україні з цим якась фатальна", - вважає Сушко.

Оптимізму надає те, що, на відміну від Молдови та Грузії, процес підготовки до лібералізації візового режиму з ЄС в Україні став частиною модернізації державної політики. Адже кожен крок було детально обговорено з представниками громадянського суспільства, каже експертка і нагадує, що інколи окремі кроки уряду навіть блокувалися експертами з тим, аби не допустити схвалення рішень, які б не сприяли скасуванню віз.

www.dw.de
Євросоюз Україна Європа безвізовий режим
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
21 перегляд в листопаді
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати