User views view_news rubric_id news_rubric_id 3

353-річчя Івано-Франківська або Історія Станіславської фортеці (ВІДЕО + ФОТО)

Сьогодні Івано-Франківську виповнилося 353 роки. Місто Івано-Франківськ (колишній Станіславів) було засноване в 1662 році Андрієм Потоцьким, представником давнього галицького шляхетського роду, на місці стародавнього українського села Заболоття.

Сайт 0342.ua пропонує вам помандрувати історією Станіславова та відчути стародавній дух міста.

Головні будівлі Станіславова

Місто-фортецю було споруджено в короткий термін (5 місяців) за проектом Франсуа Корассіні з Авіньйону (Франція) у формі правильного шестикутника з додатковими бастіонами, редутами і фортом. На вістрях шестикутника розташувались бастіони – зовнішні п’ятикутні укріплення, що дозволяли здійснювати флангуючий мушкетний обстріл вздовж стін. Поперечний розріз стін складав земляний вал завширшки 20 – 30 метрів, зміцнений ззовні дубовими колодами. Вже після 15 років заснування Станіславівська фортеця була настільки сильною, що змогла зупинити у 1672 році величезну турецьку армію, витримавши тривалу облогу.

Роботи над зміцненням Станіславівської фортеці продовжувались до середини XVIII ст. В 1679-1682 роках інженер Кароль Бенуа удосконалив фортецю у напрямі новозбудованого замку – палацу Потоцького. Близько 1680 року твердиня набирає поздовжнього плану.

"Серед усіх прикарпатських міст найбільшим і найкрасивішим є Станіславів… Його фортифікації вражають своєю довершеністю", - пише французький мандрівник Франсуа де Леран у 1687 році.

В 1734 – 1750 роках частокіл був замінений на камінь і цеглу, а арсенал повністю перебудований. Мури стали цегляними, а брами – кам’яними. Всього налічувалося сім великих і малих фортечних бастіонів. Висота фортечних мурів сягала 10 метрів. Фортецю оперізували земляні вали, за ними тяглися рови, що заповнювалися водою з Бистриць і в місто можна було потрапити тільки через перекидні мости, які опускалися за допомогою ручних коловоротів – відкривалася міська брама. З півдня доступ до фортеці перекривався Чорним лісом та смугою суцільних боліт.

Серед усіх прикарпатських міст найбільшим і найкрасивішим є Станіславів… Його фортифікації вражають своєю довершеністю

За давньоєвропейськими канонами містобудування в містах, що мали магдебурзьке право, головною площею була площа Ринок зі спорудженою на ній Ратушею, яка була не тільки органом самоврядування і окрасою міста, але й сторожовою вежею, найвищим пунктом міста-фортеці, з якої велися постійні спостереження чи не наближається до міста ворог та чи не спалахнула десь пожежа. У самій ратуші знаходився магістрат, суд та крамниці. Перше приміщення ратуші було дерев’яним.

У 1699 році було завершено будівництво мурованої ратуші. Кожна сторона Ринку була щільно забудована будинками, що як правило, не могли бути вищими двох, а пізніше трьох поверхів і не ширшими трьох – чотирьох вікон. Це – вимога традиції містобудування за магдебурзьким правом і було продиктовано міркуваннями безпеки. Загальна площа тогочасного Ринку становила 9667 кв.м. На ній могло розміститися майже 34 тис. осіб з розрахунку 4 людини на 1 кв.м.

Населення Станіславова

Місто було багатонаціональним. В ньому проживали українці, вірмени, євреї, поляки, австрійці, відсоткове співвідношення яких у різний історичний період мінялося. На початку ХУІІІ ст. найбільше було українців.

За часів Австрії

Після приєднання Галичини до Австрійської монархії у 1772 році Станіславівська фортеця втратила своє оборонне значення. Імператорським указом від 1804 року знесено мури, засипано фортечні рови, вали розбирали до 1870 року По засипаних ровах прокладені вулиці, з каменю і цегли мурів викладено 4 площі, 24 вулиці та побудовано житлові будинки.

У першій половині XIX ст. в місті, як і раніше, відбувалися три річні ярмарки. Виділилася багата купецька верхівка з досить помітним капіталом, яка мешкала та розбудовувалась в кращих кварталах міста.

Будівництво ще більше активізувалося з 1816 року, коли спостерігається пожвавлення торгівлі і мануфактурного виробництва. Наказано було зводити будинки з каменю і цегли, а старі будівлі з дерева розбирати, всі дороги і вулиці встелялися бруківкою.

Бурхливі революційні події змусили імператора Фердинанда 17 квітня 1848-го підписати патент (указ) “про скасування в Галичині з 15 травня 1848 року всіх панщинних робіт і підданських данин” за винагороду поміщикам в майбутньому за рахунок держави.

В першому десятиріччі після цього у Станіславові працювало три промислових підприємства. Біля залізничного вокзалу (вул. Залізнична, 22) працює нині локомотиворемонтний завод – одне з найстаріших підприємств міста. Регулярний рух поїздів на лінії Львів – Чернівці почався з 1 вересня 1866 року. На цій лінії працювало 67 паротягів, 190 пасажирських, 115 вантажних і поштових вагонів.

У вересні 18660-го введено в дію головні майстерні, які входили в число п’яти найбільших промислових підприємств тодішньої Східної Галичини. В місті також було багато готелів, ресторанів, кав’ярень. Відкривалися філії віденських і львівських банків, збільшились операції в міській ощадній касі (рік заснування - 1860 р.)

У другій половині XIX – на початку XX ст. значні зміни відбувалися в розбудові міста. На місці старих будинків з’явилися нові, переважно триповерхові кам’яниці. У 1880 році їх налічувалося 1350, близько 500 з них знаходилися в центрі міста.

Центром міста залишалася площа біля ратуші, звідки розходилися основні вулиці, які поєднувалися з меншими. Всього було 45 вулиць та 10 площ і скверів. Головні вулиці мали тротуари і були забруковані. В 1876 році в місті з’явилося вуличне світло, спочатку вокзал, а потім й центральні вулиці частково освітлювалися газовими ліхтарями.

Центром міста залишалася площа біля ратуші, звідки розходилися основні вулиці, які поєднувалися з меншими. Всього було 45 вулиць та 10 площ і скверів

Відкриття залізничного руху стало для Станіславова не лише чинником престижу, а й господарського піднесення та розвитку туризму. Почалися масові мандрівки на Покуття і Чорногору. Туристи, етнографи, лінгвісти почали відвідувати Гуцульщину – Ворохту, Яремче, Микуличин, Жаб’є та інші села і містечка. Українці Станіславова заснували своє туристичне Товариство “Чорногора”.

З другої половини XIX ст. галицькі українці значно активізували свої національні інституції. Починаючи з 70-х років, у Станіславові, за прикладом Львова, що був центром галицько-українського відродження, виникають осередки різних українських товариств. Національними осередками були: “Просвіта”, “Пласт”, “Соколи”, “Руська бесіда”, філія Українського Педагогічного Товариства, “Учительська Громада”, “Товариство Руських жінок”, “Товариство ремісників” та інші.

Пропонуємо вам візуалізувати історію закладання міста, переглянувши документальне відео:

Piligrim Hostel
Івано-Франківськ новини Івано-Франківська історія Станіславів 1662 Бастіон фортеця
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
52 перегляди в лютому
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Євробачення
Сьогодні відбувся фінал Національного відбору на Євробачення-2019, яке відбудеться в травні в Ізраїлі. У півфінал потрапили 6 конкурсантів: гурти YUKO, KAZKA, Freedom Jazz, Brunettes Shoot Blondes, співачка MARUV та дует Анна-Марія Перемогу здобула співачка MARUV з піснею Siren song, яка вже в травні поїде в Ізраїль, щоб представити Україну на "Євробаченні". Ще у першому півфіналі MARUV назвала свій виступ “інтелигентною провокацією”. Читайте також: Виклад...
Викладач-чемпіон
Днями у стінах київської міської школи вищої спортивної майстерності відбувся відкритий чемпіонат Києва з легкої атлетики категорії «Мастерс» у приміщенні. Викладач Івано-Франківського національного медичного університету став призером цих змагань. Збірну Івано-Франківщини представляли чотири учасники. Серед них був і доцент кафедри фізичної реабілітації, ерготерапії та фізичного виховання, заслужений працівник фізичної культури і спорту України Ярослав Ос...
Суспільство
В Івано-Франківську з'явилось нове кольорове інформаційне табло. Розмістили його на автобусній зупинці навпроти готелю "Надія". У міському управлінні транспорту і зв'язку кажуть, що на це не витратили жодної копійки з міського бюджету. Інформаційна панель надана та змонтована компанією "Dozor.Україна" в рамках пілотного проекту. Заступник начальника профільного відомства Андрій Гіглюк розповідає, що нове табло має низку переваг. "В першу чергу новий дизайн...
Турнір з міні-футболу
22-23 лютого в Коломиї проходив турнір з міні-футболу пам'яті Романа Фурика. Два дні напружених поєдинків між командами районної та міської ради міста Коломия, 10-ої гірсько-штурмової бригади, поліції, ДСНС та ФК "Прикарпаття АТО". Франківська команда з першого місця в групі вийшла в півфінал турніру і премогла з рахунком 4-1 команду 10-ої ГШБ. Фінальний матч з командою поліції теж закінчився перемогою для "Прикарпаття АТО" з рахунком 3-1. ФК "Прикарпаття...
Кримінал
10 лютого працівники Долинського відділення поліції затримали 23-річного чоловіка, який пограбував жителя району. Проводиться розслідування. Долинські оперативники затримали зловмисника за підозрою у вчиненні грабежу. Застосувавши фізичну силу, нападник відібрав у потерпілого 5 тисяч гривень. З’ясовано, що 43-річний мешканець району пізно ввечері повертався з місцевого розважального закладу. В той час зловмисник напав на чоловіка, побив та пограбував його,...
Пригоди
Черговою зміною Івано-Франківської рятувально-водолазної станції на міському озері проведено заміри товщини льоду, який становить від 3 до 10 см. Лід крихкий та небезпечний. Порушень Правил охорони життя людей на водних об’єктах не зафіксовано. Черговою зміною Коломийської рятувально-водолазної станції на міському озері в м. Коломия проведено заміри товщини льоду, який становить від 3 до 9 см. Не допущено на крихкий та небезпечний лід 2 рибалок. З ними про...
Кримінал
20 лютого, у селі Задністрянськ Галицького району сталася дорожньо-транспортна пригода з трагічним наслідком, пише - Галка. Неподалік зупинки автомобіль «Фольксваґен Пассат» на литовській реєстрації наїхав на пішохода. Потерпілий від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події. Про це інформує прес-служба ГУНП в Івано-Франківській області. Чиатайте також: Протягом доби на дорогах Прикарпаття очікується ожеледиця
Суспільство
Тернополянку Ольгу Рибалку, яка вийшла з дому 15 лютого і не повернулася, знайшли 20 лютого аж у Івано-Франківську. Дві франківчанки допомогли повернутися Ользі до рідних. Про це повідомили у відділі комунікації поліції в Тернопільській області. Жінку помітили перехожі дівчата і зателефонували рідним. Донька пані Ольги Тетяна Сідорова дякує усім небайдужим людям, які усі ці дні допомагали у пошуку її матері та підтримували. “Ось вона чарівна сила “Фейсбуку...
Пожежі
Про це повідомляють в управлінні з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА. Учора, 22 лютого, близько 07.24 в Івано-Франківську на вулиці Пстрака горіло сміття. Того ж дня близько 9:00 у Долині на вулиці Промисловій трапилася пожежа вантажного автомобіля КРАЗ. Також, у Надвірній спалахнув приватний житловий будинок, а на Снятинщині горіла стайня. А в Калуші спалахнула сажа у димоході. Крім того, сьогодні, 23 лютого, в селі Іванців на Коломийщині г...