«Майстерня сільських ініціатив»: мрійники на селі

У Косівському районі школярі створюють еко-меблі для літнього класу, збирають гроші на облаштування шкільного майданчика, розповідають про користь еко-торб.

Організаторка програми «Майстерня сільських ініціатив» Іванна Чупак написала для UFRA, чому ці учні восьмих – одинадцятих класів можуть стати прикладом для будь-якого громадського активіста з багаторічним стажем реалізації проектів.

Все почалося у жовтні 2014-го року, коли я почала їздити по селах і школах Косівського району, щоб набрати учасників на нову пілотну програму неформальної громадянської освіти шкільної молоді «Майстерня сільських ініціатив». Її мета – розвивати сільський публічний простір, підтримувати молодіжні ініціативи, спрямовані на соціальний, культурний і освітній розвиток сіл, розширювати мережі нових форм освіти для сільської молоді і розвивати волонтерство в сільській місцевості.

Зараз «Майстерня сільських ініціатив» втілюється в Івано-Франківській, Черкаській, Донецькій та Дніпропетровській областях.

Косівський район був для мене новим і маловідомим регіоном для роботи. Проте, я обрала Косівщину для цієї експериментальної програми не просто так. З одного боку, постійно чула про культурний ресурс гірського району з його майстрами, гуцульською культурою, ба навіть екзотичним базаром щосуботи. З іншого боку, поїхавши туди вперше, зрозуміла, наскільки вдвічі або й утричі важче місцевій молоді отримати ті можливості саморозвитку, які має молодь в околицях Івано-Франківська чи навіть Коломиї.

Щойно потрапила на косівські бездоріжжя, коли добиратися з одного села в інше треба щонайменше годину, я зрозуміла, що зробила правильний вибір.
Зусилля виправдали себе. З-поміж понад п’ятдесяти школярів сільських шкіл я обрала двадцять п’ять. Учні з Яблунівської, Старокутської, Космацької загальноосвітніх шкіл та Яблунівської школи-інтернату, які мешкають у дев’яти селах Косівського району протягом чотирьох місяців втілили десять громадських ініціатив!

Програма складалася з чотирьох етапів. Спочатку – два семінари-тренінги. Під час них учасники розвивали ідеї та навчалися основам проектного менеджменту, отримували навички й інструменти для творення власної громадської позиції та активності. Далі – реалізація власної ініціативи та семінар-оцінка й розвиток перспектив.

Чим же ж я так пишаюся? Типовими толоками зі збирання сміття або черговою промоцією еко-торб? Можливо, це звично у великому місті і з іншою віковою групою та громадою. У випадку ж цих учасників це унікальні процеси, до яких долучалися як бабусі, дідусі, батьки, вчителі, так і лісництво, місцеві ЗМІ та приватні підприємці.

Докладніше спинюся на проекті «Еко-меблі», який реалізували двоє хлопців у Яблуневі. Збираючи від односельчан непотрібний їм пінопласт і підключивши до процесу вчительку трудового навчання, вони почали шити крісла з мішковини та пінопластовим наповнювачем, легкі й зручні для сидіння. Мрією і метою хлопців є створити таку кількість крісел, щоб навесні оформити для Яблунівської школи літній клас.

Ще один проект – побудова місця для відпочинку у дворі школи – став для мене нетиповим через те, що взялися за нього четверо дівчат. Вони створили в селі справжню фандрайзингову кампанію для будівництва майданчику: зібрали макулатуру на понад 1500 гривень, а серед дрібного бізнесу – понад 4000 гривень.

Особисто мене цей результат вражає. Адже йдеться про пошуки додаткових ресурсів для першого проекту чотирнадцяти – шістнадцятирічних школярок. Тепер у дворі школи можна знайти лавиці для сидіння й турніки для занять спортом.

У Яблуневі активістки розповсюджують еко-торби. Не просто торби для багаторазового використання, а пошиті з екологічно чистої мішковини. Дівчата, які розробили ідею, підключили до процесу шиття однокласників на уроках трудового навчання, власних мам і бабусь. Так вони несвідомо зробили проект не тільки екологічним, та ще й трансгенераційним. В рамках проекту ідея еко-торб розповсюджувалась, насамперед, у школі. Наступний крок – поширення її в селі та співпраця з магазинами в Яблуневі.

Це тільки три приклади з десяти. Було ще творення смітників на вулицях Космача, відродження гуцульських посиденьок у тому-таки селі, благодійні проекти для підтримки одиноких старших людей в Яблуневі, побудова спортивного майданчика на території школи-інтернату, допомога безпритульним тваринам, еко-толоки зі збирання сміття в околицях села Люча і нарешті творення документального фільму-інтерв’ю зі старожилами села Кути.

Ці ініціативи – тільки старт формування живого сільського простору, який тримає в собі величезний нерозкритий ресурс. Під час «Майстерні сільських ініціатив» ми використовували так званий підхід ABCD – Asset Based Community Development. Це означає розвиток громади, зіпертий на її ресурси. Ми менше говорили про проблеми сіл, і в такий спосіб привернули увагу молоді до нерозкритих людських та інституційних ресурсів села. Цей підхід дозволяє створити позитивне бачення того, що є навколо у сільській місцевості, не «зациклюючись» на негативі.

Творення ментальної мапи села за допомогою ABCD дало учасникам можливість відрефлексувати, чому варто щось підтримувати і змінювати на краще навколо себе, і чому, можливо, варто колись повернутись і сказати: «Я хочу тут залишитись, працювати і жити».

Щойно завершився новий набір учасників на 2015 − 2016-й програмний рік. Нові двадцять п’ять учасників «Майстерні сільських ініціатив» розпочинають навчання з проектного менеджменту 24 жовтня в Косові.

Більше про програму «Майстерня сільських ініціатив» можна дізнатися у соцмережах.

ufra.com.ua
Івано-Франківськ новини Івано-Франківська Майстерня Косівщина
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
69 переглядів у липні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
Як попередньо встановлено, 27-річний мешканець району, керуючи мотоциклом «Kawasaki», рухався у напрямку Івано-Франківська. Чоловік не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого на повороті виїхав за межі дороги та вчинив наїзд на дорожнє огородження. У результаті аварії водій мотоцикла та його пасажир 1992 року народження загинули на місці події.
Пригоди
Про це інформує «Курс» з посиланням на дані ОДА.  Трагедія сталася у с. Старий Лисець.  Блискавка потрапила у аварійний міст на річці Посічанка, внаслідок чого обвалилася бетонна конструкція. Вона придавила 32-річного чоловіка із с. Підлісся.  Потерпілий помер на місці.
Суспільство
33-річна Наталія Опанасюк більше тижня боролась за життя в реанімації. Сьогодні жінка померла, передають "Вікна".  Як згодом з’ясувалося, за кермом Kia Sportage був Богдан Проців — депутат Підберезької сільради. Водій був в стані алкогольного сп‘яніння. Але рідні потерпілих мають підстави вважати, що Проців був лише пасажиром автівки, яка виїхала на зустрічну смугу. Адже спрацювала подушка безпеки на пасажирському сидінні, і на ній залишилася кров.
Суспільство
Фото з виборчої дільниці він опублікував на своїй офіційній сторінці у фейсбук. Люблю Івано-Франківськ, – підписав світлини мер. Також вже проголосувала кандидатка в народні депутати від 83-го округу Оксана Савчук. Голосуємо, бо любимо Івано-Франківськ, – написала вона на своїй офіційній сторінці у фейсбук. Проголосував і кандидат Андрій Сторожук. Проголосував за нове, світле майбутнє України. За зміни в житті українців, – написав він.
Пригоди
Через те, що у транспортному засобі марки Mercedes заклинило руль, водій не зміг керувати і допустив з'їзд з дороги, пишуть "Вікна". Внаслідок такої неприємності, авто протаранило огорожу та врізалося у дерево. За перередньою інформацією, ніхто не постраждав.
Екологія
Працівники найвисокогірнішої сніголавинної метеостанції України, що на полонині Пожижевська (Івано-Франківщини) кожні три години фіксують зміни погоди. На висоті 1450 метрів над рівнем моря, майже у цілковитій ізоляції від суспільства, тижнями живуть метеорологи. Щосереди з Яремче п’ятеро працівників вирушають УАЗОМ на тижневу вахту. Із собою беруть запас продуктів та змінний одяг. Добиратися на Пожижевську непросто. За півтори години з Яремче доїжджають л...
авторський проект
Сьогодні мало хто знає, що Станиславів у минулі часи був відомий як Град Діви. Свою другу назву місто отримало від найбільшої святині – чудотворної ікони Матері Божої Ласкавої Станиславівської, копії відомої Ченстоховської Богородиці. Час створення святині – кін. XVII – поч. XVIII ст. За переказами, ікону написав 70-річний іконописець Даниїл для секретаря станиславівської вірменської ґміни Донінга. Саме Донінг першим побачив сльози на обличчі Богоматері і...
ексклюзив
На одному із старих івано-франківських цвинтарів є скромна могила у вигляді ледь піднесеної над землею звичайної плити. На ній напис: «Володимир Мелех. 1889 - 1959». Тут спочиває людина, що після другої світової війни була депортована в Україну з батьківської землі – Ярославщини (тепер – Польща), ерудит, інтелектуал, прекрасний музичний теоретик та історик, перший і довголітній голова музично-теоретичної предметної комісії Івано-Франківського музичного учи...
Культура
На площі Ринок в Івано-Франківську на цих вихідних – розмаїття медів. Скуштувати і придбати тут можна травневий із різнотрав’я, червневий акацієвий, вербовий, а ще – липовий. Вони різняться за кольором, густиною, ароматом і смаковими якостями. Та навіть – ціною. Найдорожчий – 200 грн за літрову банку. Пропонують пасічники й медові наливки, а також продукти бджолярства – маточне молочко, пергу, віск, прополіс. Андрій Павлюк приїхав із Тернопільщини, припрош...