Мій домашній улюбленець (лютий)

Привіт! Я Масяна  -  симпатичний рижий котик, з білими лапками. Мені 4 місяці, народивмя я в баготодітній сім’ї, нас було 5 котиків і ще з нами жило троє дорослих котів, всього нас було 8 котів. Але мені повезло адже як раз тоді мої господарі шукали симпатичну рижу кицю. Зараз я живу  з своїми господарями в квартирі на 3- му поверсі.  Вони мене дуже люблять. Намагаються у всьому мені догодити.  

Улюбленою моєю справою є спостерігати за голубами з вікна.  А ще разом зі мною виховуються два хвилястих папуги Зая і Котя яких я також дуже люблю, а ще люблю за ними спостерігати та бавитись з ними. В мене є улюблені іграшки біла мишка та мячик, ними я бавлюсь у свій вільний час - коли не дрімаю.

Привіт! Я Масяна  -  симпатичний рижий котик, з білими лапками. Мені 4 місяці, народивмя я в баготодітній сім’ї, нас було 5 котиків і ще з нами жило троє дорослих котів, всього нас було 8 котів. Але мені повезло адже як раз тоді мої господарі шукали симпатичну рижу кицю. Зараз я живу  з своїми господарями в квартирі на 3- му поверсі.  Вони мене дуже люблять. Намагаються у всьому мені догодити.  

Улюбленою моєю справою є спостерігати за голубами з вікна.  А ще разом зі мною виховуються два хвилястих папуги Зая і Котя яких я також дуже люблю, а ще люблю за ними спостерігати та бавитись з ними. В мене є улюблені іграшки біла мишка та мячик, ними я бавлюсь у свій вільний час - коли не дрімаю.

Привіт! Я Масяна  -  симпатичний рижий котик, з білими лапками. Мені 4 місяці, народивмя я в баготодітній сім’ї, нас було 5 котиків і ще з нами жило троє дорослих котів, всього нас було 8 котів. Але мені повезло адже як раз тоді мої господарі шукали симпатичну рижу кицю. Зараз я живу  з своїми господарями в квартирі на 3- му поверсі.  Вони мене дуже люблять. Намагаються у всьому мені догодити.  

Улюбленою моєю справою є спостерігати за голубами з вікна.  А ще разом зі мною виховуються два хвилястих папуги Зая і Котя яких я також дуже люблю, а ще люблю за ними спостерігати та бавитись з ними. В мене є улюблені іграшки біла мишка та мячик, ними я бавлюсь у свій вільний час - коли не дрімаю.

Привіт! Я Масяна  -  симпатичний рижий котик, з білими лапками. Мені 4 місяці, народивмя я в баготодітній сім’ї, нас було 5 котиків і ще з нами жило троє дорослих котів, всього нас було 8 котів. Але мені повезло адже як раз тоді мої господарі шукали симпатичну рижу кицю. Зараз я живу  з своїми господарями в квартирі на 3- му поверсі.  Вони мене дуже люблять. Намагаються у всьому мені догодити.  

Улюбленою моєю справою є спостерігати за голубами з вікна.  А ще разом зі мною виховуються два хвилястих папуги Зая і Котя яких я також дуже люблю, а ще люблю за ними спостерігати та бавитись з ними. В мене є улюблені іграшки біла мишка та мячик, ними я бавлюсь у свій вільний час - коли не дрімаю.

Привіт! Я Масяна  -  симпатичний рижий котик, з білими лапками. Мені 4 місяці, народивмя я в баготодітній сім’ї, нас було 5 котиків і ще з нами жило троє дорослих котів, всього нас було 8 котів. Але мені повезло адже як раз тоді мої господарі шукали симпатичну рижу кицю. Зараз я живу  з своїми господарями в квартирі на 3- му поверсі.  Вони мене дуже люблять. Намагаються у всьому мені догодити.  

Улюбленою моєю справою є спостерігати за голубами з вікна.  А ще разом зі мною виховуються два хвилястих папуги Зая і Котя яких я також дуже люблю, а ще люблю за ними спостерігати та бавитись з ними. В мене є улюблені іграшки біла мишка та мячик, ними я бавлюсь у свій вільний час - коли не дрімаю.

Привіт! Я Масяна  -  симпатичний рижий котик, з білими лапками. Мені 4 місяці, народивмя я в баготодітній сім’ї, нас було 5 котиків і ще з нами жило троє дорослих котів, всього нас було 8 котів. Але мені повезло адже як раз тоді мої господарі шукали симпатичну рижу кицю. Зараз я живу  з своїми господарями в квартирі на 3- му поверсі.  Вони мене дуже люблять. Намагаються у всьому мені догодити.  

Улюбленою моєю справою є спостерігати за голубами з вікна.  А ще разом зі мною виховуються два хвилястих папуги Зая і Котя яких я також дуже люблю, а ще люблю за ними спостерігати та бавитись з ними. В мене є улюблені іграшки біла мишка та мячик, ними я бавлюсь у свій вільний час - коли не дрімаю.

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Ось уже 8 місяців, як це маленьке, пухнасте чудо опинилося у нашому домі.
Одного спекотного, літнього дня ми з мамою пішли за покупками. Проходячи повз тваринний ринок, я мимоволі зупинилася помилуватися котиками і песиками. Усі вони мявчали, гавкали, намагалися вилізти з кошиків, і лише одне щенятко, схоже на ведмедика, сиділо у кутку, таке сонне, втомлене . Я вже розвернулась, щоб піти, мама ж звичайно тягла мене за руку, нагадуючи за чим ми прийшли. Та в цей момент, "маленьке ведмежа" сонно позіхнуло, широко роззявивши свою маленьку мордочку, і висолопило свого синезного язика. Я потрапила в полон, перевела погляд на маму, вона вирячила очі, усім своїм поглядом заперечуючи мою думку. Це саме те чого вона боялася! Я попросила продавця потримати крихітку, взяла на руки, міцно притисла до себе, і сказала, що більше ніколи її не відпущу . Мамі не залишалось нічого, як змиритись з проживанням у нас вдома цього чуда.
 Ось так, замість нових туфлів, я придбала собі цей маленький промінчик щастя...

Ім'я ми вибирали довго, щодня називали щеня по-іншому... усі члени родини кликали її , як кому подобалось. Та наша розумниця сама вибрала собі кличку, єдину на яку вона відгукнулася - ДЕЙЗІ ( в перкладі з англ.  Daisy - Маргаритка )

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Хілька -це певно найкращий подарунок який я коли небудь отримувала. Це маленьке чудо живе в нашій сім'ї вже трішки більше ніж рік. І насправді без неї ми вже аж ніяк не можемо уявити собі нашу сім'ю! Я дуже довго вимолювала свою красунечку, і от на своє день народження я отримала Хільку! Радість почалася ще тоді коли вона вперше залетіла до квартири, і її лапки розїхались по паркету. І тут все почалося то Хіля з розгону заїхала в тарілку з сметаною...і після цього ще хвилину розглядала свою лапу перш ніж спробувати що це таке. То остовпіла при виході з дому коли побачила сніг. То підгризала всі розетки з гірлянд.І типу таких історій тьма. Хіля у нас це така собі мініатюрна дамочка. Вона дууууже кумедна.Обожнює цілуватися. Вічно мотиляє своїм довгий хвостом. а ще вона дуже больно ним б'є. Деколи витворяє таке, що ми всі падаємо зі сміху. Це дружелюбний кокер, але найбільше любить гратися чомусь з кокерами. Вона боїться менших за себе собак. Але вдома вона герооойка. Хочу сказати з того часу як у нас є Хілька у нашому домі пропали такі слова як поганий настрій!

Амур появився не давно...(перед миколаєм)це дуже активна черепаха..точного віку ми незнаєм...її дуже всі люблять...вона дуже розумна і хоче зрозуміти все що твориться навкруги)♥♥♥

Амур появився не давно...(перед миколаєм)це дуже активна черепаха..точного віку ми незнаєм...її дуже всі люблять...вона дуже розумна і хоче зрозуміти все що твориться навкруги)♥♥♥

Амур появився не давно...(перед миколаєм)це дуже активна черепаха..точного віку ми незнаєм...її дуже всі люблять...вона дуже розумна і хоче зрозуміти все що твориться навкруги)♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

дуже хороша,грайлива,ніжна і мила кицюня,жити не може без грання.У віці 2 місяців її забрали від мамусі і братиків,пережила довгу дорогу щоб добратися додому і навіть не плакала за колишнім домом...у новому домі не злякалася і миттю освоїлась....ми її дуже любимо,і дня прожити без неї не можемо....дякуємо за цю манюню-красуню питомнику alva viva вона дійсно прекрасна і гарно вихована.великі спасибі))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥

Ніжна, весела і надзвичайно мила киця. Кісю ми знайшли на вулиці. Худенька, втомлена, вона не могла не викликати співчуття. Важко навіть думати про те, що така хороша тваринка могла б загинути. Ніколи не будьте байдужі до покинутих напризволяще котиків та песиків. Думаю, цей конкурс допоможе нам бути добрішими...

Ніжна, весела і надзвичайно мила киця. Кісю ми знайшли на вулиці. Худенька, втомлена, вона не могла не викликати співчуття. Важко навіть думати про те, що така хороша тваринка могла б загинути. Ніколи не будьте байдужі до покинутих напризволяще котиків та песиків. Думаю, цей конкурс допоможе нам бути добрішими...

Ніжна, весела і надзвичайно мила киця. Кісю ми знайшли на вулиці. Худенька, втомлена, вона не могла не викликати співчуття. Важко навіть думати про те, що така хороша тваринка могла б загинути. Ніколи не будьте байдужі до покинутих напризволяще котиків та песиків. Думаю, цей конкурс допоможе нам бути добрішими...

Ніжна, весела і надзвичайно мила киця. Кісю ми знайшли на вулиці. Худенька, втомлена, вона не могла не викликати співчуття. Важко навіть думати про те, що така хороша тваринка могла б загинути. Ніколи не будьте байдужі до покинутих напризволяще котиків та песиків. Думаю, цей конкурс допоможе нам бути добрішими...

Ніжна, весела і надзвичайно мила киця. Кісю ми знайшли на вулиці. Худенька, втомлена, вона не могла не викликати співчуття. Важко навіть думати про те, що така хороша тваринка могла б загинути. Ніколи не будьте байдужі до покинутих напризволяще котиків та песиків. Думаю, цей конкурс допоможе нам бути добрішими...

Ніжна, весела і надзвичайно мила киця. Кісю ми знайшли на вулиці. Худенька, втомлена, вона не могла не викликати співчуття. Важко навіть думати про те, що така хороша тваринка могла б загинути. Ніколи не будьте байдужі до покинутих напризволяще котиків та песиків. Думаю, цей конкурс допоможе нам бути добрішими...

Ніжна, весела і надзвичайно мила киця. Кісю ми знайшли на вулиці. Худенька, втомлена, вона не могла не викликати співчуття. Важко навіть думати про те, що така хороша тваринка могла б загинути. Ніколи не будьте байдужі до покинутих напризволяще котиків та песиків. Думаю, цей конкурс допоможе нам бути добрішими...

Давно мрію завести домашнього улюбленця.

І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кицьку. Вона була маленька, пухнаста шийка в неї білого кольору сама вона сіро-чорного кольору.Ми її назвали ліза  У неї була кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками.

Яка вона була кумедна ця кицька! Товстенька, на коротких ніжках. Щоразу, коли вона мене бачила, підбігала, терлося об ноги, ніби запрошувала погратися з нею. Ліза мала веселу вдачу, а тому дуже швидко стала улюбленцем родини. Найбільше Ліза любила гратися з паперовим метеликом.Кицька весело підстрибувала, ставала на задні ніжки, крутила голівкою.

Я дуже люблю свою Лізу і задоволена тим, що вона у мене є.

Давно мрію завести домашнього улюбленця.

І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кицьку. Вона була маленька, пухнаста шийка в неї білого кольору сама вона сіро-чорного кольору.Ми її назвали ліза  У неї була кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками.

Яка вона була кумедна ця кицька! Товстенька, на коротких ніжках. Щоразу, коли вона мене бачила, підбігала, терлося об ноги, ніби запрошувала погратися з нею. Ліза мала веселу вдачу, а тому дуже швидко стала улюбленцем родини. Найбільше Ліза любила гратися з паперовим метеликом.Кицька весело підстрибувала, ставала на задні ніжки, крутила голівкою.

Я дуже люблю свою Лізу і задоволена тим, що вона у мене є.

Давно мрію завести домашнього улюбленця.

І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кицьку. Вона була маленька, пухнаста шийка в неї білого кольору сама вона сіро-чорного кольору.Ми її назвали ліза  У неї була кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками.

Яка вона була кумедна ця кицька! Товстенька, на коротких ніжках. Щоразу, коли вона мене бачила, підбігала, терлося об ноги, ніби запрошувала погратися з нею. Ліза мала веселу вдачу, а тому дуже швидко стала улюбленцем родини. Найбільше Ліза любила гратися з паперовим метеликом.Кицька весело підстрибувала, ставала на задні ніжки, крутила голівкою.

Я дуже люблю свою Лізу і задоволена тим, що вона у мене є.

Давно мрію завести домашнього улюбленця.

І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кицьку. Вона була маленька, пухнаста шийка в неї білого кольору сама вона сіро-чорного кольору.Ми її назвали ліза  У неї була кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками.

Яка вона була кумедна ця кицька! Товстенька, на коротких ніжках. Щоразу, коли вона мене бачила, підбігала, терлося об ноги, ніби запрошувала погратися з нею. Ліза мала веселу вдачу, а тому дуже швидко стала улюбленцем родини. Найбільше Ліза любила гратися з паперовим метеликом.Кицька весело підстрибувала, ставала на задні ніжки, крутила голівкою.

Я дуже люблю свою Лізу і задоволена тим, що вона у мене є.

Давно мрію завести домашнього улюбленця.

І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кицьку. Вона була маленька, пухнаста шийка в неї білого кольору сама вона сіро-чорного кольору.Ми її назвали ліза  У неї була кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками.

Яка вона була кумедна ця кицька! Товстенька, на коротких ніжках. Щоразу, коли вона мене бачила, підбігала, терлося об ноги, ніби запрошувала погратися з нею. Ліза мала веселу вдачу, а тому дуже швидко стала улюбленцем родини. Найбільше Ліза любила гратися з паперовим метеликом.Кицька весело підстрибувала, ставала на задні ніжки, крутила голівкою.

Я дуже люблю свою Лізу і задоволена тим, що вона у мене є.