Фотографувати я почала відносно недавно, в 2009 році. До цього завжди працювала програмістом. Просто прокинувшсь одного ранку я зрозуміла, що дуже хочу, щоб в мене був фотоапарат. І коли я його нарешті купила (а то було навесні), то побачила те, чого раніше не помічала: дивовижний світ навкруги – розпускаються бруньки на деревах, з`являються зворушливі перші квіти, маленьке тендітне сонечко на листочку, вранці краплини роси виблискують наче діаманти… Жанр макрозйомки став для мене пріоритетним. Влітку я тижнями жила в наметі в лісі. І кожного ранку до сходу сонця виходила на фотополювання. Іноді щастило – мене зустрічали метелики чи стрекозки, які були вкриті ранковою росою. Хвилин 15-20 , не більше, можна було насолоджуватися їх красою у сонячному випромінюванні. Я милувалась та фотографувала.
В 2012 році я здобула 2 і 3 місце в жанрі «Макро» в аматорській категорії Всеукраїнського фотоконкурсу «Фотограф року 2012».
Це так було в моєму минулому житті. В вересні 2014 року я вимушена була покинути свій дім і своє місто Донецьк. Коли тікали, з собою брала тільки саме необхідне: кота, трошки одягу, взуття, комп`ютер і, звісно, фотоапарат.
З того часу перебуваю на Прикарпатті, в селі Раковець Богородчанського району. Я багато фотографую. І зараз фотографія додає моєму життю певний зміст. А ще, в тому числі і завдяки камері, в моєму життю з`явились нові знайомі і друзі. До речі, чудові люди! І за це я дякую долі.
З любов’ю та повагою до цього дивного краю та його людей Коренєва Тамара