Зелені свята, або Трійця, — це одне з найшанованіших християнських свят, яке водночас зберігає глибокі дохристиянські традиції. У цей день українці не лише йдуть до церкви, а й особливо готують свої домівки — прикрашаючи їх зеленню, квітами, ароматними травами та гілками дерев. Одним із головних символів цих свят стає так зване "татарське зілля".
Що таке татарське зілля?
Татарське зілля — народна назва лепехи (аїру), довгого мечоподібного листя з приємним ароматом. Його традиційно вважають оберегом від злих духів, хвороб і негараздів. У давнину вірили, що сильний аромат лепехи здатен відганяти все лихе з дому, а її гострі листки «ріжуть» нечисту силу. Саме тому зілля розкидали на підлозі хати, клали біля порогів, на вікнах, а також вплітали у святкове вбрання.
До лепехи також часто додавали м’яту, чебрець, полин, любисток, шавлію, інші пахучі трави — усе це створювало не лише захисну ауру, а й наповнювало оселю приємними ароматами літа.
Чим прикрашають домівки?
Окрім трав, оселі на Трійцю традиційно прикрашають гілками дерев — переважно липи, клена, берези чи дуба. Ними оздоблюють вхідні двері, ворота, вікна, ікони в хаті. У деяких регіонах такі гілки встромляють у землю перед хатою або ставлять у глечики з водою в середині дому.
Підлогу хати вистеляють травами, аби кожен крок був «по живому» — це вважалося своєрідним благословенням природи. Вважалося, що така зелень приносить родині мир, злагоду та добробут на увесь рік.
Що це означає сьогодні?
Сучасні українці дедалі частіше повертаються до давніх традицій, шукаючи в них сили та зв’язок із корінням. Прикрашання оселі зеленню на Трійцю — це не просто ритуал, а спосіб подякувати природі, вшанувати предків і запросити гармонію в дім.
Татарське зілля й досі легко знайти на базарах і в селах перед святом, а особливою атмосферою, яку створюють ароматні трави, важко не захопитися.