29 серпня українці вшановують пам’ять Усікновення глави святого пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана.
Подія бере свій початок із біблійної історії. Іван Хреститель сміливо викривав беззаконня царя Ірода Антипи, який одружився на дружині свого брата - Іродіаді. Саме через її ненависть до пророка та підступність під час бенкету, коли дочка Іродіади Саломія станцювала перед царем, Ірод дав клятву виконати будь-яке її бажання. Дівчина за намовою матері попросила голову Івана Хрестителя. Так пророк був страчений, а церква встановила цей день як спомин мученицької смерті праведника.
Духовний зміст
Усікновення голови Іоана Хрестителя - це нагадування про силу правди, яка не боїться викривати зло. Свято спонукає вірян замислитися над вартістю духовної чесності та відваги у відстоюванні Божих заповідей.
Традиції та заборони
В Україні здавна вважалося, що цього дня потрібно дотримуватися суворого посту. Віруючі утримуються від вживання м’яса, молочних продуктів та алкоголю. Особливою є заборона на страви круглої форми - як символа відтятого голови: не їли яблук, кавунів чи капусти. Також уникали різання ножем круглих овочів і фруктів.
Народні прикмети наголошували: на Усікновення не можна веселитися, справляти гучних бенкетів чи весіль, бо це день скорботи. У багатьох регіонах України люди йшли до храмів, щоб помолитися за рідних, а також відвідували могили близьких.
Сучасність
У сучасній Україні традиції залишаються живими. У храмах цього дня відправляють літургії та молебні, священики закликають вірян до молитви й стриманості. Деякі громади проводять благодійні акції на підтримку нужденних, адже пам’ять про мученицьку смерть Іоана Хрестителя спонукає ділитися добром і допомогою.
Для багатьох українців Усікновення - це не лише церковне свято, а й духовний орієнтир: приклад того, що правда, навіть заплачена життям, не може бути знищена.