1 жовтня українці відзначають велике християнське свято - Покрову Пресвятої Богородиці. Його історія сягає ще Київської Русі, коли Богородицю почали вшановувати як заступницю воїнів та всього народу.
Не випадково в сучасній Україні цей день поєднав у собі одразу кілька важливих символів - духовний захист, козацьку спадщину та День захисників і захисниць.
У народі здавна вірили, що Покрова має особливу силу. Наші предки молилися до Богородиці про мир, добрий урожай і сімейне щастя. Для дівчат це свято мало особливе значення: вважалося, що саме на Покрову потрібно просити Пресвяту Діву про доброго чоловіка. Існувала навіть приказка: “Прийшла Покрова - покриє і голову, і долю”. Тож не дивно, що чимало весіль відбувалося саме після цього дня.
З Покровою пов’язано й чимало прикмет. Якщо на свято стояла ясна й суха погода - осінь обіцяла бути теплою, а зима пізньою. Коли ж на Покрову йшов сніг, казали, що він “накриває весільний рушник” і наступного року буде багато шлюбів. А от сильний вітер вважався ознакою холодної та затяжної зими.
Не обходилося й без забобонів.
Наприклад, господині намагалися обов’язково щось спекти - пиріг чи коровай, щоб дім був ситий і багатий. Чоловіки ж вважали цей день вдалим для нових починань у господарстві та полюванні. Вважалося також, що будь-яка добра справа, розпочата на Покрову, матиме благословення Богородиці.
Сьогодні свято Покрови зберігає свій сакральний зміст, поєднуючи вікові традиції та сучасні символи. Це день молитви, вдячності та віри в захист, який приходить із небес.