Цьогоріч Геловін традиційно святкуватимуть 31 жовтня. Це свято, яке останні десятиліття активно перекочовує в український культурний простір із Заходу, водночас викликаючи чимало запитань: святкувати чи ні? А чи не зраджуємо ми своїм традиціям, захоплюючись "чужим"? Та чи й справді Геловін - лише про костюми й гарбузи?
Геловін своїм корінням сягає давньо кельтського свята Самайн, яким мешканці Британських островів проводжали літо й зустрічали зиму. Вважалося, що в ніч з 31 жовтня на 1 листопада відкривається межа між світом живих і мертвих, а душі предків та інші духи приходять у цей світ, пише 0342.ua
Пізніше цю традицію "підхристиянило" католицьке свято День усіх святих (1 листопада), а переддень - All Hallows' Eve - став тим, що сьогодні знаємо як Halloween.
Традиції Геловіну
Сучасний Геловін - це не лише дітлахи в костюмах, що просять цукерки, чи тематичні вечірки. Це також:
- Виготовлення ліхтарів з гарбузів (Jack-o'-lanterns)
- Костюмовані паради
- Оповідання страшних історій
- Перегляд фільмів жахів
- Тематичні частування (печиво у формі привидів, кекси з павутинкою тощо)
Для багатьох - це просто можливість втекти від рутини, трохи пофантазувати, пожартувати зі страхів або ж подивитися у вічі власним темним сторонам.
Чи святкувати українцям?
Питання, чи варто українцям святкувати Геловін, щороку викликає жваві суперечки. З одного боку - критика, мовляв, це "чужа культура", "сатанинське свято" або навіть "західна пропаганда". З іншого - багато молоді сприймають його як креативну гру або можливість для самовираження.
Насправді ж усе залежить від змісту, який ми самі вкладаємо у будь-яке святкування. Україна - не перша і не єдина країна, що приймає запозичення з інших культур. Але ми маємо свої традиції вшанування предків - Дідівські вечори, Осінні поминальні дні, Свято Покрови, які, до речі, мають дуже схожі корені.
Можливо, Геловін в українському варіанті - це не про "чужі" святкування, а про переосмислення страхів, творчість і трохи самоіронії. І в умовах війни, коли страшне - не вигадане, а реальне - вміння сміятися, навіть у темряві, стає актом сили.
Святкувати чи ні - особистий вибір
Варто чи ні святкувати Геловін - вирішувати кожному окремо. Якщо вам це близьке - перевдягайтесь, вирізайте гарбузи, робіть фотосесії чи просто пийте гарбузовий латте. Якщо ні - вшанування предків, тихі вечори з родиною, молитва - це теж доречне і цінне в цей час.
Головне - щоб святкування (будь-яке) не витісняло своє. А своє - завжди буде жити, якщо ми самі це зберігаємо й передаємо далі.