Підлітки довіряють чат-ботам більше, ніж людям: що кажуть психологи

Сучасні діти все частіше звертаються по підтримку не до батьків чи друзів, а до чат-ботів і штучного інтелекту. Те, що ще кілька років тому було новою технологією, нині стало звичною частиною життя підлітків. Вони спілкуються з ботами, ставлять їм особисті запитання, діляться емоціями та шукають поради.

За словами дитячого психолога Олени Погорєлової, така тенденція несе як користь, так і серйозні ризики.

З одного боку, штучний інтелект допомагає швидко знайти інформацію, пояснити складні теми та підтримати навчання. Але з іншого — він може стати небезпечною заміною реального спілкування.Одна з головних проблем — відсутність критичного мислення у дітей. Підлітки часто сприймають відповіді ШІ як абсолютну істину, хоча алгоритми можуть помилятися або давати некоректні поради. У деяких випадках це може призвести до небезпечних рішень, адже дитина просто не здатна оцінити ризики.

Ще один важливий аспект — емоційна залежність.

Спілкування з ботом простіше, ніж із реальними людьми: він не критикує, не конфліктує і завжди “підлаштовується”. Через це діти можуть втрачати навички живої комунікації, особливо якщо вже мають труднощі у спілкуванні або переживають булінгПсихологи також наголошують: штучний інтелект не має емпатії, навіть якщо створює її ілюзію. Він не здатен по-справжньому зрозуміти чи підтримати дитину, а отже потреба у реальній емоційній допомозі залишається незадоволеною.

Додаткову небезпеку становить вільний доступ до великого обсягу інформації. Діти можуть натрапити на контент, до якого їхня психіка ще не готова, і не мати інструментів для його правильного осмислення.

Водночас експерти підкреслюють: проблема не в самому штучному інтелекті, а в тому, як ним користуються. Він може бути корисним інструментом для навчання та розвитку, якщо є контроль і розумні обмеження.

Батькам радять не забороняти технології повністю, а навчити дітей правильно ними користуватися. Важливо пояснювати, що ШІ може помилятися, заохочувати перевірку інформації та підтримувати відкритий діалог із дитиною.