Літо в Україні традиційно завершується трьома особливими святами, які в народі називають Спасами. Для багатьох вони асоціюються не лише з церковними богослужіннями, а й з освяченням меду, яблук, горіхів та щедрих дарів нового врожаю.
Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар дати цих свят змінилися. Тож у 2026 році українці відзначатимуть Спаси на 13 днів раніше, ніж за старим стилем.
Медовий Спас -1 серпня
Перший Спас, або Медовий, припадає на 1 серпня. У церковному календарі цього дня вшановують Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, а також пам'ять святих мучеників Макавеїв.
У народі свято називають Маковієм або Медовим Спасом. До храмів несуть мед нового збору, мак, запашні трави та букети з польових квітів. Після освячення мед традиційно вважають особливо корисним, а господині готують випічку з маком і медом.
Яблучний Спас - 6 серпня
Другий Спас у 2026 році святкуватимуть 6 серпня. Це одне з найважливіших літніх церковних свят — Преображення Господнє.
За традицією цього дня освячують яблука, груші, виноград та інші плоди нового врожаю. У багатьох родинах існує звичай не куштувати яблук нового врожаю до цього дня, хоча це більше народна традиція, ніж церковна вимога.
Горіховий Спас - 16 серпня
Третій Спас припадає на 16 серпня. Церква цього дня відзначає Перенесення Нерукотворного образу Ісуса Христа.
У народі його називають Горіховим або Хлібним Спасом. До храмів приносять для освячення горіхи, хліб із нового зерна та різноманітну випічку. Саме з цього часу традиційно починали збирати ліщину та завершували основні польові роботи.
Чому змінилися дати
Зміни пов'язані з переходом більшості українських церков на новоюліанський календар. Через це всі нерухомі церковні свята, які раніше відзначалися за юліанським календарем, змістилися на 13 днів раніше.
При цьому народні традиції, пов'язані зі Спасами, залишилися незмінними. Українці й надалі освячують дари нового врожаю, збираються родинами та дякують за літо, щедрий урожай і Божі благословення.
Ці свята й надалі залишаються одними з найулюбленіших в українській традиції, поєднуючи християнські звичаї, народні обряди та вдячність за щедрі дари природи.