«Секретна зброя» станіславських красунь

Як доглядали за своєю зовнішністю мешканці старого Станиславова? До послуг сучасної жінки – величезний вибір косметичних засобів. Щороку світові концерни пропонують новішу й ефективнішу продукцію для краси. Але коли ми дивимося на світлини наших прабабусь, то бачимо, що вони прекрасні, хоч у них і не було сучасної диво-косметики. Як же доглядали за собою красуні й красені Станиславова? Де купували косметику, і чи такою вже примітивною вона була?

Магазини для краси

В 1886 р. в Австро-Угорщині імператорським указом були визначені спеціальні місця для продажу препаратів на основі лікарських трав – дроґерії. Назва цих крамниць походить від слова «Droge», що давньою німецькою мовою означало висушені трави, сировину для виготовлення ліків. Тут продавали ліки й лікувальні чаї, засоби гігієни, косметику. Асортимент різних дроґерій суттєво відрізнявся, адже їхні власники нерідко продавали засоби, виготовлені власноруч – зубний порошок, мило, фарби для волосся, лосьйони й креми для обличчя, подекуди порошки для чищення посуду, взуттєві креми, кулінарні додатки (наприклад, порошок до печива) тощо.

Судячи з рекламних оголошень, на початку ХХ ст. відомою в Станиславові була дроґерія магістра фармації Морица Бібринга, що знаходилася на вул. Сапєжинській, 7 (нині вул. Незалежності). Асортимент закладу був дуже широкий, і значне місце в ньому займали саме засоби гігієни, косметика і парфумерія. Рекламуючи свій товар, власник дроґерії дещо перебільшував його позитивні якості. Наприклад, опис косметичного мила, що там продавалося, викликав би безсилу заздрість у директора будь-якого сучасного косметичного концерну. Судіть самі. «Феолін» – це мило, до складу якого входять аж 42 види найшляхетніших трав. Гарантуємо, що після застосування мила зморшки, прищі, вугри зникнуть без сліду. «Феолін» – то найкращий засіб для очищення шкіри й волосся та покращення їхнього вигляду, усуває випадіння волосся, лисину і біль голови». Не менш цікавим було й рекламне оголошення про помаду для змащування волосся. В ньому дівчина-русалка стверджувала, що завдяки цьому засобу в неї виросла коса завдовжки 185 см за чотирнадцять місяців. Втім, таке «художнє перебільшення» взагалі було властиве тогочасній рекламі.

Станом на 1929 р. у Станиславові вже було дев’ять дроґерій, причому аж шість з них знаходилися на вул. Сапєжинській.

Косметика з аптек

Засоби гігієни та косметику мешканцям Станиславова пропонували й аптеки. Особливо широкою пропозицією вирізнялася аптека доктора Бейля на площі Ринок, 4. Тут можна було придбати, наприклад, жирну пудру (пол. tlusty pudr). В сучасних жінок такий косметичний засіб, мабуть, викликав би здивування, адже пудра якраз і використовується для того, щоб зменшити жирний блиск обличчя. Пояснення тут просте: в процесі виробництва жирної пудри в неї додавали ефірні олії, найчастіше трояндову й мигдальну. Звідси й назва засобу, адже до його складу входили жири. Така пудра дуже позитивно впливала на здоров’я й зовнішній вигляд шкіри. Головним її компонентом був рисовий крохмаль, який і в наші дні нерідко застосовується для такої косметики.

В аптеці доктора Бейля пропонували й крем для обличчя на основі ланоліну, виготовлений безпосередньо в самому закладі. Крем, як обіцяло рекламне оголошення, робив шкіру ніжнішою, усував дрібні висипання за кільканадцять годин (!), його навіть можна було використовувати для лікування лишаю. Як відомо, ланолін – це натуральна речовина, так званий шерстяний віск, який отримують при виварюванні шерсті овець. Він і тепер використовується для виготовлення медичних препаратів та входить до складу косметики.

Ще один «косметичний шедевр» від аптеки доктора Бейля – хінна помада для змащування волосся. Хінін – речовина, яку отримують з кори хінного дерева, він і зараз входить до складу деяких знеболювальних, антисептичних ліків, препаратів для лікування шлунково-кишкового тракту. Він також дуже позитивно впливає на волосся – усуває себорею, лупу, додає шевелюрі блиску, покращує кровообіг шкіри голови. До речі, сучасні жительки Івано-Франківська цілком можуть перевірити дієвість рецепту краси їхніх прабабусь. Адже є й сучасні засоби, до складу яких входить хінін, наприклад, шампунь і бальзам від французької фірми «Klorane» з хініном і вітаміном В.
Всі засоби, виготовлені в аптеці доктора Бейля, були позначені фірмовим знаком у вигляді підпису аптекаря. Споживачам рекомендували звертати на цей знак особливу увагу, адже в інших крамницях і аптеках начебто траплялася підроблена продукція.

Не пасла задніх і аптека «Під Божим провидінням» (знаходилася на вул. Казимирівській, 4, нині вул. Гетьмана Мазепи). Зокрема тут пропонували засоби для догляду за шкірою немовлят – антибактеріальні присипки й мило, а також косметику для боротьби з ластовинням. Як відомо, біла й чиста шкіра була найдорогоціннішим предметом гордості жінок того часу. До складу таких засобів часто входила померанцева ефірна олія, яка добре відбілює шкіру, усуває «судинну сітку», зменшує запалення, додає шкірі пружності й еластичності. Засоби з цією олією продаються й у наш час. Проте «в чистому вигляді» наносити її на шкіру не можна, та й коштує вона дорого.

Секрети краси сторічної давності

Газета «Кур’єр Станиславівський» в 1907 р. надрукувала цікаву замітку щодо правильного використання парфумів. В ній стверджувалося, що користуватися парфумами дуже корисно для здоров’я. Зокрема вони можуть уберегти від застуди, адже до їхнього складу входять натуральні ефірні олії. Тому варто обприскувати ними не лише одяг, а й носові хусточки. Проте парфумами не слід зловживати, адже це може викликати головний біль. На жаль, сучасні парфуми навряд чи вбережуть когось від застуди, але рекомендація щодо їхнього помірного використання є слушною й тепер.

В 1911 р. той же часопис опублікував корисні поради з догляду за шкірою. Зокрема наголошувалося, що краще активніше використовувати косметичні засоби для збереження природної краси шкіри та її здоров’я, а не намагатися маскувати недоліки за допомогою пудри, рум’ян та іншої декоративної косметики. За результатами статистичних досліджень, сучасні українські жінки витрачають значно більше грошей на декоративну косметику, ніж на засоби догляду за шкірою. Тож до цієї поради сторічної давності їм таки варто дослухатися. При вугровій висипці газета рекомендувала засіб на основі мигдальної олії, яка регулює дію шкірних жирових залоз, а при надмірно червоній шкірі обличчя – вмиватися теплим відваром бедринця ломикаменевого (ядринець) з розрахунку 50 г трави на 1 л води. Мигдальну олію і косметику на її основі й зараз нескладно знайти у продажу. Траву ж, яка з вигляду нагадує «парасольки» звичайного кропу, можна придбати або й назбирати власноруч під час прогулянки в лісі.

Не обійшла газета увагою й сильну половину людства. В статті про те, як повинен поводитися й виглядати у товаристві вихований пан, даються трохи екзотичні, як на сучасний погляд, рекомендації. Зокрема вважалося, що зачіска світського чоловіка повинна бути «зачесана гладенько з проділом, що аж сягає шиї». Крім того, чоловікам рекомендувалося… запускати довгі нігті. Мовляв, це свідчитиме про їхній високий статус. «Це ознака того, що цьому чоловікові не потрібно працювати фізично, лише головою, або, ще краще, свідчить, що він нічого не робить». Разом з тим газета категорично не рекомендувала запускати довгі нігті жінкам. Адже під час сімейної сварки дама могла застосувати їх «не за призначенням».

В 1912 р. на сторінках «Кур’єра Станиславівського» була опублікована цікава дискусія про те, в якому віці жінка найкрасивіша. Називалися різні вікові межі краси: від 16-ти до 30-ти років, він 25-ти до 30-ти, від 14-ти до сорока. Або ж навіть від чотирнадцяти до двадцяти. Висловлювалися й більш прогресивні погляди: жінка є прекрасною доти, доки старанно дбає про свою зовнішність. З чим, безумовно, погодяться й наші сучасники.

Незважаючи на те, що старовинна реклама косметичних засобів суттєво «прикрашала» їхні властивості, в сучасних жительок Івано-Франківська все ж є підстави заздрити жінкам старого Станиславова. Адже вони мали можливість користуватися косметикою, виготовленою вручну з цінних і дієвих компонентів. Сьогодні подібні засоби коштують цілий маєток і доступні лише багатим людям. А косметика «mass market» – це силікони, продукти нафтової переробки і «ударна» доза парабенів та інших консервантів. Залишається тільки уважніше читати етикетки й обирати засоби, в яких більше натуральних складників. А також звернути увагу на ефірні олії. Вони і зараз, і в давні часи – найкращі помічники для збереження краси і здоров’я.