Про життя жильців "Будинку нічного перебування"

У Будинку нічного перебування безхатьки відчувають себе потрібними і непокинутими. Василь ще від появи на світ зазнав від життя усіх негараздів. Він походить із закарпатських циганів. Мати його підкинула у пологовий будинок, потім хлопець виховувався у школі-інтернаті. Таке життя не передбачало для нього нічого доброго, адже після закінчення інтернату він став людиною вулиці.

Тепер Василь вже три роки мешкає у Будинку нічного перебування. А до цього тричі побував за гратами. При чому два рази Василь просто брав на себе вину за злочини, котрих не чинив. Він зізнається, що робив це виключно з метою мати хоч якийсь дах над головою, бо йому набридло жити на вулиці. У розмові із соціальними працівниками чоловік також зізнався, що його тримали у рабстві цигани у Сумській області. Таких поневірянь для Василя було забагато, тому й звернувся до Будинку нічного перебування, куди приходить, як до рідної домівки. Тут йому підшукали роботу. Зараз Василь працює  на ПАТ «Івано-Франківськцемент».

Протягом останнього тижня до Будинку нічного перебування за допомогою звернулося чотири особи. Тут вони знайшли прихисток від холоду, змогли привести себе до ладу.

«Робота в нас є постійно, але посилено ми працюємо тоді, коли надворі холодні ночі. Наше основне завдання – зменшити кількість осіб, які ночують на вулиці, – розповідає директор Будинку нічного перебування Іван Боберський. – Ми надаємо низку соціальних послуг, щоби наші клієнти нормально себе почували».

Цей заклад функціонує в Івано-Франківську вже майже вісім років. Проте проблем безхатьків він вирішити самотужки не в змозі. Як запевняє директор Будинку нічного перебування Іван Боберський, для подолання такого соціального явища бодай у межах нашого міста недостатньо ентузіазму та однієї соціальної структури.

У гонитві за квадратними метрами та достойним життям часто діти стають запеклими ворогами своїх батьків, виганяють тих на вулицю і викидають їх із свого серця

«Якби до цього питання взялися разом усі структури – і міліція, і лікарні, – тоді у місті не було б безхатьків», – наголошує пан Іван.

Зараз постійно у Будинку нічного перебування ночує 15-16 осіб. Переважно це чоловіки. Вдень їх можна побачити в місті. Але значна частина клієнтів цього закладу не жебракує на вулиці, а намагається бути чимось корисною суспільству – спільно із Центром зайнятості для них підшуковують посильну роботу.

Центр обліку бездомних людей функціонує як структурний підрозділ Будинку нічного перебування. Вдень тут реєструють бездомних людей. Але ні в якому разі ніхто нікого навіть не думає називати образливим словом «бомж», котре у суспільстві викликає відразу.

Для того, аби стати повноправним мешканцем цього закладу, знедоленим достатньо написати заяву. Вони потрапляють до списку безпритульних осіб. До речі, станом на середину листопада в Івано-Франківську офіційно було зареєстровано 60 таких осіб. В Будинку нічного перебування нас запевнили, що кількість таких людей у місті постійно зростає. Як це не прикро, але у багатьох  клієнтів закладу є діти, житло. От тільки там їм не раді.

Найбільше вражає людська байдужість навіть до найрідніших людей. У гонитві за квадратними метрами та достойним життям часто діти стають запеклими ворогами своїх батьків, виганяють тих на вулицю і викидають їх із свого серця. Так сталося з однією клієнткою закладу. Жінка є власницею напівособняка у місті. Її дочка є власницею другої половини будинку, але виганяє маму і каже, що та любить випити і краде з дому речі. З безвиході жінка звернулася до Будинку нічного перебування. Але працівники цієї структури не мають повноважень повернути її додому. Натомість донька навіть і чути не хоче про повернення матері і навідріз відмовляється від неї.

«Ми написали заяву і подали звернення у міліцію, зараз чекаємо на відповідь. Результату немає. Будемо звертатися за безкоштовною юридичною допомогою», – каже Іван Боберський.

На жаль, як переконують працівники Будинку нічного перебування, вони стикнулися із проблемою, коли протягом останніх декількох місяців таке явище стає дедалі масовішим. Боротьба за квадратні метри викидає людей на вулицю.

Ночівля, санпропускник, душова кімната, прання одягу, гуманітарна допомога, обід у їдальні благодійного фонду «Карітас». Це лише мінімум тих послуг, котрими користуються клієнти цього соціального закладу. У їхньому розпорядженні телевізор, невелика бібліотека, а також медичний кабінет та їдальня. Працівникам закладу доводиться брати на себе представництво інтересів у різних структурах – виготовлення документів, паспортів, кодів, встановлення групи інвалідності, влаштування на лікування, супровід у всіх установах.

Двічі на тиждень на вулицях міста можна зустріти  так званий соціальний патруль. Працівники Будинку нічного перебування разом із патрульними  проходять за спеціально розробленими маршрутами, виявляють таких людей і намагаються їх запросити на нічліг у Будинок нічного перебування. На жаль, не завжди ті бездомні мають бажання сюди приходити, бо вони надають перевагу алкоголю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Будинок нічного перебування готовий приютити івано-франківських безхатченків, але ... тверезих

«Як правило, ми намагаємося їх якось зайняти. Хоча не всі хочуть працювати. Якось викручуються. Є такі, що отримують пенсію і намагаються самотужки виживати. За законом, такі люди мали би перебувати у будинках-інтернатах», – продовжує Іван Боберський і зауважує, що дуже багато людей вдалося влаштувати у геріатричний пансіонат.

Від такого нещастя не застрахований ніхто

Свого часу біля міської ратуші сидів чоловік на прізвище Мовчан із милицями та обрізаними ногами. Люди писали скарги, чому влада міста нічого не робить. Зрештою, він став одним із клієнтів Будинку нічного перебування. Чоловік зареєстрований за адресою, де живе його дочка. Вона відмовляється дати копію будинкової книжки, аби виготовити документи. Мовляв, батько її заживо хоронив, то вона тепер таким чином відмовилася від нього. У Будинку нічного перебування домоглися того, що Мовчанові призначили другу пожиттєву групу інвалідності.

Про те, що від такого нещастя не застрахований ніхто, говорить і історія колишнього відомого забудовника. Життя його склалося так, що він помер у цьому закладі. Чоловік потрапив у передінсультному стані у лікарню без документів. Зрештою, працівникам Будинку нічного перебування вдалося віднайти його першу дружину і єдину дочку. Дочка у сльозах кинулася допомагати, відновлювати документи. Але було вже надто пізно.

Іван Боберський, розповідаючи історії теперішніх і колишніх клієнтів закладу, переконує, що піднятися і повернутися до нормального життя реально. І знає декількох таких чоловіків, котрі змогли впоратися із своїми бідами. Один працює завгоспом у шкірвендиспансері, там і живе у спеціально виділеній кімнатці. Інший колишній спортсмен, майстер східних єдиноборств зараз проживає у Коломийському районі, займається сільським господарством.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без даху над головою: короткі історії франківських безхатченків (ВІДЕО) 

Керівник цього соціального закладу каже, що, крім утримання закладу із міського бюджету, постійно відгукуються ще й небайдужі люди. Саме завдяки підтримці благодійників нещодавно на вулицях Івано-Франківська вдалося провести благодійний обід для безхатьків. Допомозі благодійників тут тільки раді, відмовляються лише від допомоги політичних партій, бо вважають неетично піаритись на чужій біді.

З настанням холодної пори року безхатьки вирушають у пошуках порятунку від холоду. Вони поселяються там, де зазвичай тепліше, – у підвали, колодязі тепломереж. Значна кількість із безвиході вдається до алкоголю. Нещодавно на сміттєвих контейнерах міста, у місцях скупчення безхатьків появилися інформаційні листки про Центр обліку безхатьків та Будинок нічного перебування.

Іван Боберський запевняє, що у кожного їхнього відвідувача своя особлива історія.

«Із таких життєвих історій можна книжку писати», – зауважує пан Іван.

Про них відгукуються, як про колег, котрі випадково стали жертвами злого фатуму. Це не зовсім втрачені люди, їх можна направити до нормального життя. Найважче, як запевняють соціальні працівники, зробити так, щоб безхатьки самі захотіли вийти із критичної життєвої ситуації.

kuryer-if.info
Івано-Франківськ новини Івано-Франківська безхатченко будинок нічного перебування
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
157 переглядів в лютому
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Фотовиставка
22-річний фотограф із Тисмениці представив переважно пейзажі – місто вдень і вночі, схід і захід сонця. Чому саме “Тиша”? Микола Дяченко має ваду слуху, а ще його фотографії справді передають атмосферу тиші та спокою. “Тут представлені тільки 45 робіт Миколи, а він займається фотографією з 2012 року, – каже Андрій Негрич, товариш фотографа. – Але сталося так, що його ноутбук згорів. Більшість знімків була втрачена назавжди. Микола дуже сором’язливий, він д...
Військові навчання
Такі результати тижневих навчальних зборів з кулеметниками ПК та НСВ («Утес»), які проходили на навчальному центрі Національної гвардії України «Старий Лисець». У зборах взяли участь кулеметники дванадцяти військових частин із Західної України. Окрім вогневої підготовки, яка безпосередньо впливала на кінцевий результат, військовослужбовці здавали заліки по тактичній, військово-медичній підготовці, а також діяли по ввідним за допомогою засобів зв’язку. «Не...
Річниця розстрілів Майдану
Очолили її молоді люди, які несли портрети загиблих. Учасники акції запалили смолоскипи і пронесли їх вулицею Незалежності до Меморіального скверу. Ходу супроводжувала поліція та преставники ДСНС. У Меморіальному сквер відбулася панахида. Заступник голови Рожнятівської райради Олег Понайда нагадав, чому ходу організовують саме 18 лютого. “Сьогодні п’ять років, як загинув у Києві наш побратим, герой Небесної сотні , голова городенківської районної “Свободи”...
Суспільство
14 лютого, з ініціативи управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій облдержадміністрації, відбулась зустріч із представниками національних природних парків. Зокрема, на захід прибули представники таких НПП: «Галицький», «Карпатський», «Верховинський», регіонального ландшафтного парку «Дністровський», профільних громадських організацій, зокрема, ІФРФ «Карпатські стежки», «Територія Карпат», «Гірський рятувальний центр», «Т...
Суспільство
На Прикарпатті незаконно передали у приватну власність земельну ділянку водного фонду. Впродовж серпня-вересня минулого року прокуратура області опрацювала інформацію органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з приводу правомірності виділення й використання земель водного фонду. Також скерувала з цього питання місцевим прокурорам лист-орієнтування, пише Місто Про це повідомили в прес-службі прокуратури Івано-Франківської області. За результатами...
Драмтеатр відтепер національний
Відзнаку керівнику театру Ростиславу Держипільському вручив особисто Президент Петро Порошенко. Петро Порошенко підписав указ Президента України про надання Драмтеатру статусу національного, пишуть Версії. “Я дякую Богові, бо нічого не робиться без його волі. Дякую всім тим, без кого не могла б творитися історія Драматичного театру. Всім низький уклін і браво. Дякую глядачам”, – відзначив Ростислав Держипільський. Івано-Франківський академічний обласний му...
Сонячна електростанція на Прикарпатті
У селі Торговиці, Івано-Франківської області, на вулиці Шевченка встановлять сонячну електростанцію. Про це передає pobudovano.com.ua. Земельну ділянку площею 14,3 га та дозвіл на будівельні роботи отримало ТОВ “Хутіренергоінвест” (м.Івано-Франківськ). За даними ЄДРПОУ, засновниками ТОВ “Хутіренергоінвест” є жителька Угорників Івано-Франківської міської ради Шарабуряк Катерина Юріївна, житель с. Драгомирчан Кавлак Василь Миколайович та жителька Івано-Франк...
Нагородження поета
Сьогодні, 18 лютого, в Івано-Франківську відбулася презентація монографії Ольги Деркачової «Між мовчанням і світом:Лірика Богдана Томенчука. Сфери буття». Під час презентації обговорили також творчість самого Томенчука – прикарпатського поета та публіциста. “Треба мати сміливість, щоб проаналізувати сучасного поета, але авторка знайшла правильну ноту. Також я сказав Томенчуку, що великого поета роблять великі читачі», – сказав літератор Євген Баран. Під ча...
Відновлення костелу в Городенці
Голова Городенківської районної державної адміністрації Ярослав Левкун прийняв делегацію вірмен в Україні, яку організував редактор альманаху "Ямгорів" Володимир Никифорук. У ході зустрічі йшлося  про залучення вірменської громади України до відновлення Вірменського костелу в Городенці, пишуть Версії з посиланням на  Городенківську РДА. Нагадаємо, що восени,  з ініціативи народного депутата України Анатолія Матвієнка  відбулась його зустріч  з власниками ...