Як працювали і заробляли мешканці старого Станіславова?

Ні для кого не секрет, що ринок праці зараз переживає не кращі часи. Кількість вакансій зменшується, а шукачів роботи все більшає. Крім того, попит і пропозиція робочих місць в Івано-Франківську «несиметричні»: одних спеціалістів забагато, а інших, навпаки, не вистачає. І ось уже той чи інший шукач вакансій невдоволено зітхає: «Напевно, нашим дідам-прадідам було легше!» Чи справді це так? Спробуємо розібратися.

Ринок праці сто років тому і сьогодні

Виявляється, і на початку минулого століття в місті були «зайві» спеціалісти. Зокрема в Станиславові було забагато адвокатів. «Неможливо заперечити, що в адвокатурі нині тісно, – зауважувала місцева преса в 1904 р. – Мало не щомісяця новий адвокат відкриває свою канцелярію і відбирає у своїх колег певну кількість клієнтів, частково за допомогою добровільних чи платних «переманювачів», частково за допомогою родини».

Здавалося би, сильна конкуренція повинна була змушувати правників підвищувати якість своїх послуг, але виходило навпаки. Через зменшення доходів і «брудну» конкуренцію місцеві адвокати хапалися за ведення будь-якої справи, яка лише потрапляла до них, аби не втратити клієнта і гонорар. При цьому вони не надто зважали, чи «потягнуть» цю справу. Судовий процес того часу в багатьох випадках вимагав особистої присутності адвоката – на судових аудієнціях, перед трибуналом, в повітових розглядах… І нерідко траплялися «накладки» – адвокат у ті самі години мав бути присутнім у різних місцях для розгляду справ своїх клієнтів. Не дивно, що правники постійно були заклопотані й змушені бігати з місця на місце і благати суддів, аби ті перенесли засідання на більш зручний час. Все це дуже негативно позначалося на якості послуг, нерідко призводило до плутанини й непорозумінь. Врешті-решт надто жадібні адвокати все одно втрачали клієнтів, які віддавали перевагу їхнім менш «забіганим», але більш відповідальним колегам.
Якщо порівняти з сьогоденням, то бачимо, що ситуація дуже схожа. Серед івано-франківських вступників протягом останніх років найбільшим попитом користувалися наступні спеціальності: правознавство, менеджмент, туризм, економіка, фінанси, облік і аудит, технічний переклад. Разом з тим спостерігається велике навантаження на одну вакансію економіста, юриста, спеціаліста у сфері туризму, бухгалтера. За даними Міського центру зайнятості, на одну вакансію юриста в середньому претендує 5 осіб.

А кого не вистачало?

Разом з тим були спеціалісти, яких у місті гостро бракувало. В пресі 1904—1910 рр. час від часу з’являлися розпачливі повідомлення про нестачу у місті висококваліфікованої домашньої прислуги. «В нас у Станиславові брак доброї служби дуже відчутний, особливо це стосується служби жіночої», – бідкався «Кур’єр Станиславівський». Причини такої ситуації називалися різні. Перш за все це дуже низький рівень виховання та інтелігенції тих верств населення, звідки набирали домашніх працівників. Домашня обслуга в Станиславові наймалася в основному серед дівчат з навколишніх сіл, яким удома жилося не вельми добре, або ж їх приваблювало веселіше й перспективніше життя у місті. Порядніші й освіченіші сільські родини зазвичай не пускали своїх доньок до міста, побоюючись наявних тут спокус для молодих дівчат. Новоспечені служниці, природно, нічого не вміли, тож починати свою кар’єру їм доводилося в будинках небагатих єврейських родин. Там їх змушували або доглядати за дітьми, або робити брудну й важку роботу. Навчитися ж більш майстерного виконання обов’язків покоївки чи служниці дівчата на такій роботі не могли. Крім того, навіть такі невмілі служниці були дуже вередливими – при найменших конфліктах з господинею залишали службу й тікали додому. Офіційні органи міста не вели практично ніякого контролю за домашньою прислугою, тож нерідко траплялися прикрі несподіванки. На роботу влаштовувалися не зовсім порядні люди чи … з венеричними хворобами.

Не вистачало в місті й кравців, шевців взуття, будівельних робітників, ковалів, «сторожів» житлових кам’яниць, чиї обов’язки радше нагадували консьєржів. Вони повинні були слідкувати за чистотою і спокоєм у будинку, причому за чистотою коридорів біля квартир слідкували самі мешканці. Сторожі мали право приймати від мешканців гроші як оплату за різні дрібні послуги, проте їм не дозволялося пригощатися спиртними напоями. Заборонялося також… мати власний музичний інструмент і грати на ньому під час служби. Може, це й було причиною того, що бажаючих зайняти цю посаду було небагато? Адже сидіти цілий день у під’їзді без спиртного й музики було, мабуть, дуже нудно.
І знову ж таки напрошуються паралелі з сьогоденням. За інформацією Міського центру зайнятості, в місті гостро бракує кухарів, водіїв, кваліфікованих робітників. Проте бажаючих зайняти ці посади небагато.

Зарплата чи власна справа?

Найзаповітнішою мрією багатьох молодих іванофранківців є відкриття власної справи. Важко повірити, але сто років тому молоді люди думали зовсім інакше. Той же «Кур’єр Станиславівський» у 1910 р. опублікував замітку «Гонитва за зарплатою», яка сучасним молодим людям здалася би парадоксальною. Виявляється, молодь початку ХХ ст. зовсім не прагнула відкрити власний магазин чи стати дрібним підприємцем. Неохоче молоді люди переймали бізнес навіть від батьків. Усі прагнули вступити до гімназії й зайняти посаду «на зарплаті» – лікаря, чиновника… Особливо престижною вважалася робота чиновника. Та й власники невеликого підприємства чи майстерні, сільського господарства, крамниці часто прагнули дати своїм дітям до рук легший шматок хліба, ніж мали самі. Проте зарплати чиновників, лікарів та іншого кваліфікованого найманого персоналу були не такі вже й високі, але, мабуть, стабільні. Очевидно, молодь Станиславова більше прагнула стабільної роботи, а не тієї, де наявний певний ризик, але більше можливостей реалізувати себе.

Скільки заробляли в Станиславові?

Якими ж були заробітки в місті сто років тому і які вимоги ставили роботодавці до кандидатів? Досить багато заробляв начальник міської поліції – 3600 корон в рік чи 300 корон щомісячно. Для порівняння: простий поліцейський заробляв лише 576 корон в рік. Проте, щоб зайняти цю відповідальну керівну посаду, потрібно було представити докази хорошого стану здоров’я, мати незаплямовану репутацію, здати три екзамени на правничі та професійні знання й мати як мінімум трирічний досвід роботи в поліції.
Лише 780 корон в рік заробляв екзекутор, тобто чиновник, який відав господарчими справами в державній установі. Він повинен був мати не більше 40 років, крім хорошого здоров’я та репутації, від нього вимагалося також знати всі мови, які використовувалися в державі, мати завершену шкільну освіту. Міський лікар заробляв близько 1700 корон у рік і, крім доказів свого доброго здоров’я й репутації, повинен був представити диплом про медичну освіту, мати не більше 40 років та щонайменше два роки лікарського досвіду. Середня зарплата в місті для кваліфікованого персоналу складала близько 1000—1500 корон в рік (83-125 корон у місяць), наприклад, практикант при Касі ощадності заробляв саме 1000 корон в рік.

Щоб зрозуміти купівельну спроможність мешканців міста на початку ХХ ст. і порівняти її з теперішньою, використаймо «індекс торта». Торт у Станиславові в той час коштував приблизно 4 корони. Отже, на щомісячну середню зарплату 125 корон мешканець міста міг придбати 31 вишуканий торт. В сучасному Івано-Франківську великий торт вартує близько 100 грн., а середня зарплата, за офіційною статистикою, у 2014 р. складає 2786 грн. Отже, на середню зарплату можна придбати майже 28 тортів. Це свідчить про те, що купівельна спроможність наших сучасників усе ж нижча, хоча й ненабагато.
Оголошення про заміщення вакансій в українських громадських організаціях розміщувалися в газеті «Станиславівські вісті», а кандидатів для державних, муніципальних органі в та різноманітних польських організацій підшукували через «Кур’єр Станиславівський». Через цю газету оголошувалися конкурси на заміщення вакантних посад не тільки в місті, а й у воєводстві.

З даного міні-дослідження добре видно, що, на жаль, сучасні мешканці міста стають на ті ж «граблі», що й їхні предки сто років тому. А саме орієнтуються перш за все на «престижність» професії і мало враховують актуальну ринкову ситуацію та її тенденції на майбутнє. В результаті чого лише поповнюють лави безробітних. Можливо, перш ніж вибрати професію, все ж варто вивчити аналітичну інформацію про ринок праці та його перспективи? Адже в сучасному світі, де панують цифрові технології, зробити це значно легше, ніж сто років тому.

kuryer-if.info
Івано-Франківськ новини Івано-Франківська як працювали і заробляли мешканці старого Станіславова
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
107 переглядів в серпні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Синьо-жовтий стяг виготовили у стилі “печворк”, або “клаптикування”, інформують на сторінці закладу у Facebook. Клаптики тканини для створення прапора принесли працівники з усіх відділів. Півтори сотні різноманітних шматочків синього та жовтого кольору зшили докупи, створивши величезне полотнище знамена розміром 2.50 на 9 м. У виготовленні прапора з клаптиків медики вбачають певний символізм: як кожен шматочок тканини є часточкою прапора, так і кожен украї...
Суспільство
Бійці 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади записали чуттєвий відеоролик до Дня Державного прапора України. Відповідне відео з’явилось на сторінці бригади, пише Бліц-інфо. “Він символ! Вже сто років тому за нього вмирали найкращі. І сьогодні ми продовжуємо ціною власного життя захищати його”,– йдеться у відео.
Культура
Сьогодні, 23 серпня, під час кіноперегляду під відкритим небом у палаці Потоцьких з дев‘ятої вечора і до першої ночі франківці зможуть переглянути три фільми: «Припутні», «Кров’янка», «Позивний «Бандерас».  «Припутні» – український фільм 2017 року, який розповідає про долю трьох жінок, а саме: бабусі, доньки і онуки, чиї долі переплетені, а життя наповнене складнощами і самотністю. Дія картини відбувається в полишеному мешканцями селі Припутні протягом одн...
Суспільство
Завтра, 24 серпня впродовж дня кожен охочий, на Вічевому майдані, може зробити фото та долучитися до благодійної акції.  Метою акції є збір коштів на допомогу дитині, яка позбавлена батьківського піклування, пише Служба дітей ІФ.  Це Герасимчук Олександра Володимирівна, 26.02.2005 року народження, дівчинка яка проживає у прийомній сім’ї Лігун Світлани Василівни.  Діагноз: нейрофіброматоз I типу (синдром Реклингхаузена) з ураженням обох півкуль, серединних...
Культура
Наша вишивка - це генетичний код нації. Це те, що передають з покоління в покоління. Це копітка праця, яка є перетворюється у спражні шедеври.  За останні кілька років, українська вишивка впевнено завойовує світові подіуми. Світові дизайнери все частіше використовують її у своїх колекціях.  У Івано-Франківська торгово-промислова палата сьогодні відбувся семінар «Розвиток вишивки в легкій промисловості» у рамках фестивалю етно-моди "Крайка".  Також тут підв...
Пригоди
На трасі Н-09 між селами Лоєва та Стримба Надвірнянського району перекинулась вантажівка. ДТП трапилось 23 серпня пообіді. Про це в Телеграм-чаті Франківськ 112 повідомляють водії-очевидці. Аварія трапилась біля заправки. Проїзд ускладнено. Інформації про постраждалих наразі немає. Всі деталі згодом. Читайте також: Переломи ніг та шиї: наслідки потрійної ДТП на Прикарпатті
Суспільство
Документи приймають до 06.09.2019 року включно в Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Леся Курбаса, 2. Потенційні виконавці повинні подати такі документи: – проект договору про проведення земельних торгів у формі аукціону та підготовку лотів до проведення земельних торгів; – проект завдання на виконання послуг з виконання робіт із землеустрою та/або оцінки земельної ділянки, у якому,...
Культура
28 серпня до Гошівського монастиря отців Василян прибудуть митці та музиканти на П’ятий міжнародний фестиваль карильйонного і дзвонового мистецтва. Розпочнеться дійство Божественною літургією об 11-ій годині, з 12.15.год продовжиться концертом дзвонів, повідомляють у прес-службі ОДА. Як інформували в управлінні культури, національностей та релігій облдержадміністрації, цей фестиваль приурочений X-ій річниці накладання коронації Чудотворної ікони Гошівської...
Культура
Dakh Daughters Band у Івано-Франківську! Їм аплодують Сіетл та Сан-Франциско, про них пишуть The New York Times та Rolling Stone. Фрік-кабаре Dakh Daughters Band повертаються додому після великого туру Америкою та Канадою. Вони вже готові зустрітись зі своїми українськими слухачами 6 жовтня у національному драмтеатрі ім. Івана Франка Dakh Daughters – проект ЦСМ “ДАХ” та Влада Троїцького. Цей гурт не має аналогів на українській музичній сцені. Їхня творчіст...
Новини по темі
До Дня Прапора Івано-Франківський пологовий пошив великий стяг з клаптиків
Бійці коломийської “десятки” зняли зворушливе відео до Дня Прапора
Збір коштів на допомогу дитині у Франківську
В Івано-Франківську планують продати з аукціону чотири земельні ділянки
101-й день народження відзначила жителька Городенки
Українці платитимуть абонплату на всю комуналку: в Кабміні назвали ціни
У середмісті Франківська стартував ярмарок вина і винограду (фото)
Завтра на Прикарпатті відбудеться конкурс краси «Міс Коломия 2019» (відео)
Ярнбомбінг у сквері Міцкевича: франківцям представили незвичне вуличне мистецтво (фото)
Покликані Богом. На Прикарпатті розпочалася молодіжна проща до Гошева [ВІДЕО]