Дмитро Міхалець: «Вороги не дочекаються»

Місяць тому «громадський Франківськ» умовно розділився на два табори: тих, хто підтримав керівника франківських патрульних і тих, хто засудив його дії. До надміру роздутого конфлікту з атовцем Іваном Чайковським Міхалець у місцевій пресі майже не з’являвся. Публічність його посади і так внесла в життя певні корективи.

Про те, чи був цей конфлікт спробую "забрати" Міхальця з посади, адже незадоволені його принциповістю були завжди; як керманич місцевих патрульних сьогодні дивиться на поліцейську реформу і чому майже ніколи не проводить свої вікенди в Івано-Франківську, 0342.ua поспілкувався за горням запашної кави. 

― Ваш конфлікт з атовцем Іваном Чайковським, який обговорювало чи не все місто, вичерпано?

Наразі прокуратура проводить розслідування по заяві Чайковського. Я ж бачу його щодня, адже ми працюємо в одній будівлі, він працівник сервісного центру, який розміщується на першому поверсі. Сьогодні теж віталися.

― То все ж таки, що це було: конфлікт старої і нової систем?

З подібними ситуаціями стикаюся доволі часто. Люди порушують правила, отримують приписи, їм це не подобається й вони вирішують іти скаржитися до мене. Часто дозволяють собі розмови в підвищеному тоні. Конкретно по цьому випадку ― його більше роздули. Але з такого публічного конфлікту, все таки, виніс для себе урок: як керівник, я мав відійти від цього взагалі, але сталося те, що сталося.

―  А як ваше столичне керівництво відреагувало на цей випадок?

Своє керівництво я повідомив наперед, вони знали про конфлікт. Як того вимагає процедура, призначили службове розслідування.

Дмитро Міхалець: «Вороги не дочекаються», фото-1

― Звучали версії, що вас провокують, адже певним людям на цій посаді ви не подобаєтесь.

Знаєте, як кажуть в народі: коли запитують: «Як справи?», я кажу: «Вороги не дочекаються». Коли погодився бути керівником патрульної поліції в Івано-Франківську, я розумів на що йду. Можливо спочатку не усвідомлював публічність цієї посади. А вона приносить, як позитив, так і негатив. Після конфлікту з Чайковським, я побачив велику підтримку громади: мені писали, телефонували. І через таку довіру, не здамся. А не подобаюся я багатьом, адже не залежу від схем, просто працюю. Коли я тільки приступив до роботи керівника франківських патрульних, то були дзвінки, пропозиції, натяки на співпрацю, але все це я швидко «обрубав».

Коли я тільки приступив до роботи керівника франківських патрульних, то були дзвінки, пропозиції, натяки на співпрацю, але все це я швидко «обрубав».

― Від кого були такі дзвінки?

Особи різного типу при певних посадах. Спочатку до мене ходили мало не щодня. Проте, вони швидко зрозуміли: ходити сюди нічого. Багато хто намагався потоваришувати. Але тих, хто бачив в мені вигоду, я одразу «відшив». Я взагалі мало з ким спілкуюся тут у Франківську. В житті маю усього двох друзів.  

― Чи змінилася українська система поліції загалом?

Патрульна змінилася кардинально. Щодо усієї поліції, думаю ще роки два зміни проходитимуть ― не без боротьби. Коли мене призначили керівником, я знав, що кілька років ще відчуватиму протидію. Але йшов сюди з єдиною ціллю, як і всі ті, хто зараз у моїй команді, ― змінити систему і повернути довіру людей до поліції. І за це буду «рвати». В цьому випадку переживаю лише за свою сім’ю. Не за себе.

― А що вже були погрози?

В житті все буває.

― Чи скидаєтеся грошима на подарунки вищому керівництву, як це часто було в старій системі?

Від цього відійшли повністю. Якщо я особисто, як керівник, захочу когось привітати, то можу це зробити. Але, щоб всі скидалися, ні, такого немає.

― Загалом з технічним забезпеченням проблем не виникає?

Забезпечення непогане. Звісно, не все ідеально, адже ще на початку бюджет, який виділили на реформу поліції, передбачив не всі пункти витрат. Проте, ми також співпрацюємо з міською владою. Вони допомагають нам, до прикладу, з купівлею комп’ютерів, меблів деяких. Затримок у заробітній платі чи забезпеченню пальним немає.

Дмитро Міхалець: «Вороги не дочекаються», фото-2

― То які зараз зарплати у патрульних?

Від 8-ми тисяч гривень у простого патрульного. Є ще премії.

― А як щодо плинності кадрів. Чи багато ваших підопічних звільнилося?

Шестеро людей з 207-ми. Зараз маємо вакантні місця, адже деякі патрульні перейшли в апарат.

― Чи є у вас система показників, за яку критикують нагорі?

Такого немає. Є рейтинг роботи, але це не лише показник складених постанов, а загалом усе: як працює патрульний, чи є зауваження до нього, як складає матеріали, скільки робить помилок тощо. Загалом патрульні щодня звітуються про свою роботу командиру роти.

― До поліції, чим ви займалися? І чи знали щось про Івано-Франківськ?

Закінчив Хмельницький національний університет, факультет телекомунікаційних систем, трохи працював у сфері ІТ, займався власною справою, деякий час працював на державній роботі. Коли був набір у патрульну поліцію, спонтанно прийняв для себе рішення спробувати. Мене запросили на навчання, я пройшов в число 2000. Потім в 100. Після чого став одним з 44 командирів рот в Києві. Деякий час попрацювавши там, отримав запрошення від керівництва стати начальником патрульної поліції в Івано-Франківську. Тоді про місто знав лише те, що це колоритна західна місцина.

― В Івано-Франківську маєте квартиру?

Ні, винаймаю. Як і в Києві, там теж не мав свого житла. Я отримую хорошу заробітню плату, але недостатню, щоб одразу придбати собі житло.

Я отримую хорошу заробітню плату, але недостатню, щоб одразу придбати собі житло.

― Зараз вам доводиться керувати чималим колективом. Як справляєтеся саме з керівничими функціями?

Це якось приходить саме по собі. Коли є складні робочі питання, буває зачиняюся в своєму кабінеті, збираюся з думками і рішення приходить. Крім того, як керівник, постійно займаюся самоосвітою. У вільний час читаю книги по менеджменту.

Дмитро Міхалець: «Вороги не дочекаються», фото-3

У вільний час читаю книги по менеджменту.

― Часто в мережі патрульних критикують через незнання законодавства. А як ви оцінюєте обізнаність своїх підлеглих?

Своїм підлеглим завжди наголошую: якщо в чомусь сумніваєтесь, відкрийте книжку, прочитайте. Ви зобов’язані знати, але є моменти, коли треба уточнити. При мені завжди кодекс України про адміністративне правопорушення, закон про національну поліцію, кримінальний кодекс.

― Ходять чутки, що за кожного оштрафованого правоохоронця старої системи патрульних преміюють…

Ні, такого немає. Об’єктивність роботи має бути, заохочення теж. Але заохочення за якість роботи, а не за когось.

― Ваші думки щодо новоствореного комунального підприємства «Муніципальна варта», яке також має слідкувати за порядком на вулицях міста.

Патрульні, звісно, за будь-яку допомогу, але коли вона не суперечить нашій роботі. Коли цей орган лише планували створювати, ми переглянули їхній статут і запропонували внести туди деякі корективи. По певних пунктах було незрозуміло, якою буквою закону вони керуватимуться. Своє бачення роботи цього органу ми направили і його наче прийняли до уваги. Сподіваюся, що все буде в рамках закону.

Дмитро Міхалець: «Вороги не дочекаються», фото-4

― Кричущі правопорушники, типу кримінального авторитета Бури, часто трапляються патрульним?

Випадок з затриманням Халаменди показав: перед законом всі рівні. Тоді говорили, що патрульного, який затримував його, звільнено. Це неправда.  Так, зізнаюся, тоді мав переживання за своїх працівників, але обійшлося без погроз.

― Не боїтеся, що українським політикам набридне «гратися» в нову поліцію?

Я живу роботою і цією реформою, вірю в неї до сьогодні, хоча стикаюся досі з великою протидією. Головне, що сюди прийшли люди чисті, які не грали за старими правилами. Коли я дивився на корумпованих старих міліцейських, вони в мене викликали лише зневагу. Відверто скажу, колись на собі довелося відчути їхнє свавілля і нечесність. Я був різко вражений цією байдужістю.

Мій робочий день пролітає блискавично, хоча я на роботі з 7:00 до 21:00. А це показник того, що я на своєму місці.

Колись на собі довелося відчути їхнє свавілля і нечесність.

― Вас майже неможливо побачити у розважальних закладах міста, публічних місцях відпочинку. Ви взагалі відпочиваєте?

На вікенди мене ніхто не бачить, адже я проводжу їх або вдома, або за містом. Люблю коли до мене в гості приїздять друзі чи родичі. З ними я можу бути простим, яким був до поліції. Публічність моєї посади, чесно кажучи, не дозволяє ось так просто посидіти з друзями в кафе, адже одразу почнуться розмови.

 

 

 

Івано-Франківськ новиниІвано-Франківська ДмитроМіхалець інтерв'ю патрульні
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі