Святий вечір: традиції святкування та обряди

Сьогодні, 6 січня, православні франківці та креко-католики відзначають Святий вечір. Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн — і східного, і західного обрядів — та одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім'я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди.

Свята вечеря багата українськими традиціями та звичаями. Вранці господиня розпалювала в печі і починала готувати 12 пісних страв. У цій багатій, але пісній вечері використовували плоди поля, саду, дари лісу. Різноманітна і багата їжа в цей день, за народними уявленнями, повинна була забезпечити добробут і щастя сім’ї у наступному році.

Щоб вчасно приготувати страви, господиня вставала дуже рано, набирала до сходу сонця воду, заливала нею пшеницю, сушені фрукти і ставила в піч варити дві головні страви — кутю і узвар. Окрім цих страв, господині готували капусняк із пшоном і квасолею, горох, борщ пісний з карасями, кашу гречану, пшоняну, вареники з капустою, картоплею. Також смажили рибу, пекли млинці з кислого тіста, варили страви з грибами.

Традиційно вважається, що страв на столі має бути 12. Але можливі локальні відмінності, де подають 9 страв. Також кількість став і їхні складники відрізняють залежно від заможності родини

Традиційно вважається, що страв на столі має бути 12. Але можливі локальні відмінності, де подають 9 страв. Така традиція пов’язана з переконанням, що число 12 є символом сонця у народній міфології, а в християнській традиції число 12 символізує 12 апостолів Ісуса Христа. Страви готують пісними, тобто без яєць, сметани, молока й масла, а також, звичайно ж, і без м’яса. Також кількість став і їхні складники відрізняють залежно від заможності родини.

Всі члени родини повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу. Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. 

В оселях завжди ставили Дідуха — сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив. Він символізував місце перебування померлих, а ще — новорічний врожай, добробут людей, багатство, долю. На Покутті, Гуцульщині та Бойківщині дідух символізує родоначальника сім’ї — діда, а також усіх предків, які жили в давні часи. Саме в час перебування дідуха в оселі мають зійтися всі душі родичів, щоб разом повечеряти.

Святий стіл у селах застеляли сіном, по кутках клали часник (він виконував роль оберегу), а потім покривали скатертиною. На святково застелений стіл викладали обрядових хліб, у ньому робили дірку і вставляли високу воскову свічку. Стіл символізує Тайну Вечерю, коли Христос зібрав Своїх апостолів. На святу вечерю ніжки стола обв’язують ланцюгом, щоб родина, як кажуть, трималася купи. Стіл — це символ єдності спільноти, розуміння одне одного, вміння слухати інших. У родинному домі стіл — це символ зустрічі поколінь, символ передачі основних цінностей і традицій, символ спільної молитви родини під час трапези. 

Про атрибути святої вечері:

Кутя — пісна страва, основу якої становить відварена пшениця, до неї додають мак, горіхи, мед. Серед усіх страв, приготовлених із зерна, кутя є “найживучішою”. Вживання її цього дня, в якому “програмували” весь рік, мало забезпечити хороший урожай, добрий приплід у худоби і продовження роду. Також це символ єднання людини з Богом, із світом померлих. Варена пшениця з медом і маком є актом жертви Богові, бо пшениця з медом — це сакральна частина святої вечері. Пшеницю з медом ще називають коливом і подають в день поминок за померлими. Як бачимо, тема життя і смерті, а також єднання світу живих зі світом мертвих є однією з наскрізних тем Різдва.

Мак — символ мучеництва, невинно пролитої крові. Тому його освячують у храмі двічі на рік — на празник Маковеїв (першого Спаса) і на Преображення Ісуса Христа (другого Спаса). В куті макові зернята символізують безконечну множинність Божих ласк, отриманих людьми через жертвопринесення Христа в Таїнстві Євхаристії. Освяченим маком обсипають господарі двір, щоб нечиста сила не могла до нього залізти.

Мед — символ чистоти, Божого слова. Мед у посудині ставлять на святвечірній стіл. У християн мед символізує земне пастирство Христа й солодкість Слова Божого.

Горох або гриби на вечерю варять і заправляють олією. Це символ християнського життя і Божої весни, яка завжди відроджується в людині після упадку.

Капусняк — це перша пісна страва із квашеної капусти, заправлена олією. Капуста символізує простоту, міцність, єдність довкола однієї основи. Це і є символом християн, які всією родиною вечеряють за святвечірнім столом.

Борщ готують пісний із квашених буряків або рідше зі свіжих буряків (червоний борщ). Символ торжества добра. Борщ відзначається простотою й міцністю, що і є прикметами новонародженого Месії. Різдвяний борщ заквашують заздалегідь приготовленим квасом з буряків, тому він має темно-червоний колір. Він ще символізує кров вифлеємських дітей, знищених за наказом ірода.

Голубці — пісна страва у вигляді згорнутих листків капусти, начинених картоплею. Сама назва цієї страви вказує на її символічність. Голуб — символ Божої любові, символ Святого Духа, символ краси і сили.

Риба в ранньому християнстві була символом Христа. Знак риби був першою монограмою Христа. Грецька абревіатура ІХТІОС — ім’я Ісуса — читається як “риба”. Три переплетені рибини або три рибини з однією головою символізують Трійцю.

Вареники з капустою символізують достаток. В один з них заліплюють монету, а хто її знайде, буде багатим протягом цілого року. Місце людини Господь призначив у Царстві Божім, де вона почувається добре, “як вареник у маслі”.

Млинці — своєрідний символ сонця, а новим “сонцем” для християн став Ісус Христос. Сонце — символ Слова Божого. Бог — це світло, і тому сонце є символом Бога.

Каша — традиційна проста пісна страва із пшеничних крупів. Каша символізує продовження роду, це Божий народ, який консолідується навколо новонародженого Ісуса і преображається. Каша — символ спільного союзу людей завдяки освяченню людського роду, що до нас прийшов через Сина Божого. Свою символічність каша теж бере від зерна і сонця — це основа, яка повинна бути міцною в кожному зрілому християнинові.

Пиріжки (коржі) — символ щастя, здоров’я і довголіття, які людина зможе отримати у постійному спілкуванні з новонародженим Ісусом. Про коржі згадується в Старому Завіті як про страву, милу Богові.

Вар (узвар) — відвар із сушених яблук, груш, слив. Він репрезентує життя, яке надає кожній людині Ісус, Сам ставши людиною. Вода — символ здоров’я, оберіг від нечисті, символ воскресіння, духовного відродження. Освячену в церкві, її широко використовують у побуті: дають пити породіллі, нею кроплять дітей, хворих, оселю, криниці тощо. Свята вода є символом очищення і тіла, і душі.

Часник кладуть на стіл під скатертину по чотирьох кутах, щоб відігнати від родини і хати злих духів. Це також символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості і здоров'я.  В народі часник символізує здоров’я та є оберегом від усілякої нечисті. Недарма приповідка говорить: “Аби’с був здоровий, як зубок часнику”.

Пампушки печуть на олії з пшеничного борошна. Пампушки в християнстві уособлюють святих, які повірили в Ісуса й отримали вічне життя. Їх мільйони, і кожна людина, кожен християнин покликаний до того солодкого повноцінного вічного життя. Слово “свято” походить від “святого”, і звідси пампух — символ свята, радості, які Богом даровані людям.

Керечун (василь, васильник, калач) — хліб, спечений у формі великих круглих, схожих на сонце буханців на святвечір. Це основа весільного короваю — хліба, символу сонця, а одночасно й пращурів, що благословляють молодих. Хліб — це символ життя, смерті й воскресіння, символ поживи як для тіла, так і для душі. із цих причин хліб — святий і його не можна викидати, а якщо впав, то його треба підняти, поцілувати і спожити. Хліб — символ гостинності. Хліб у християн — це Христос: “Я — хліб живий, що з неба зійшов”. Крім калача (керечуна), який кладуть на сіно (в деяких районах Прикарпаття кладуть по два калачі, щоб підкреслити дві природи Христа: Божу й людську), до свята Різдва пекли керечун, василь, маланку — обрядовий хліб, який символізував сонце. Господар брав керечун, коновку з водою і так обходив три рази подвір’я, кропив тією водою, промовляючи: “Водице-світлице, очищаєш береги, луки, очисти моє поле, худобу, мою родину”. Подекуди в гуцулів господар брав у руки веретено й сокиру, хліб ставив на плече і так три рази обходив господу. Зайшовши до хати, пускав керечун котитися від порога. Якщо той падав верхом — у господі всі будуть здорові й господарство вестиметься, якщо сподом — на неврожай і покійника.

Свічка — необхідний атрибут різдвяного столу, що символізує початок життя малого Дитяти. М’якість воску є знаком добровільної жертви людини Богові. Свічка є також свідченням віри, належності людини до божественного світла. Фраза “його свічка ясно горить” означає, що він живе праведним життям. Свічка супроводжує віруючу людину від хрещення до похорону, переходячи через шлюб. Це символ готовності людини до зустрічі з Богом.

Сіль кладуть на стіл поряд з медом, свічкою, маком. Сіль вказує на внутрішню суть людини. В народі сіль має практичне застосування не лише в кулінарії, а й виконує захисну магічну функцію. Обсипають нею подвір’я, господарські будівлі для захисту від відьом і нечистих сил.

У пам'ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, розкидали варений біб по кутках, залишали немитими ложки та миски після вечері — «щоб душі могли їх лизати для поживи».

Спочатку куштували кутю. Першу ложку її підкидали до стелі. Якщо зерна куті прилипали до стелі, це віщувало успіх у бджільництві. Усі їли зі спільних мисок і пили з однієї чарки, бо вважалося, що допоки будуть так робити, доти буде і любов і злагоді у родині. А далі кожен мав скуштувати усі 12 страв, що є на столі.

ДО ТЕМИ: На Прикарпатті господині з різних регіонів України варили кутю за оригінальними рецептами (ВІДЕО)

Івано-Франківськ новиниІвано-Франківська святийвечір традиції обряди
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
111 переглядів в червні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Новини компаній
Сьогодні купити продукти з Європи стало простіше, адже для цього не обов’язково їхати за кордон. Достатньо прийти на Центральний ринок Івано-Франківська. В приміщенні «критого ринку» працює магазин «Товари з Європи». Тут можна придбати найкращі імпортні продукти харчування. На прилавках магазину – величезний асортимент відомих світових виробників, які допоможуть створити приголомшливі страви на будь-який смак. Тут можна придбати: різноманітні сири відомих...
Новини компаній
Особливості бескаркасного автокрісла SafeBelt Сучасним батькам доводиться пересуватися з дитиною на машині, щоб відвезти в садок, школу або на додаткові заняття. Однак до безпеки маленького пасажира варто підійти більш грунтовно. Для цього недостатньо буде звичайного ременя безпеки, адже координація дитини ще не повністю розвинена і він не зможе втриматися при зіткненні або різкому гальмуванні. З введенням більш жорстких правил з перевезення дітей, багато...
Суспільство
У селі Коршів Коломийського району урочисто відкрили амбулаторію групової практики сімейної медицини. Про це повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА.   Кошторисна вартість – 9 015 тис. грн. Це, зокрема, кошти субвенції з Державного бюджету (7 225 тис. грн) і місцевий фінансовий ресурс (490,208 тис. грн). Відповідно до проекту амбулаторія прийматиме до 60 пацієнтів щодня. У приміщенні облаштовано два кабінети лікаря, кабінет щеплення, процедур...
Суспільство
В Івано-Франківській області почався  ремонт автодороги загального користування державного значення Т-09-03 Галич – Сатанів за кошти державного бюджету. Як повідомляє сайт Івано-Франківської ОДА, ремонт проводять відповідно до укладеної угоди зі Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області  Ремонт здійснюватиметься методом локальних карт, із фрезеруванням окремих ділянок та влаштуванням асфальтобетонного покриття. Крім того, буде приведено в по...
Суспільство
Всього в лікувальних закладах Івано-Франківській області, які входять до першої лінії та передбачені для лікування хворих з гострою респіраторною хворобою, спричиненою коронавірусом, розгорнуто 1566 ліжок для таких пацієнтів. Як повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА, станом на 3 червня зайняті 506 ліжок, що становить 32,3%, з них 189 пацієнтами з підтвердженим COVID-19 та 317 хворими, які очікують на результати ПЛР-дослідження. Докладніше у...
Суспільство
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 2 червня в Україні підтверджено 24 823 випадки COVID-19, з них 10 440 одужали, 735 померли. За інформацією сайту Івано-Франківської ОДА, впродовж останньої доби лабораторно підтверджено 483 випадки, з них в Івано-Франківській області виявлено 23 нових випадки. З початку пандемії 862 пацієнти з Івано-Франківської області одужали.
Новини компаній
В свое время каждому из нас приходилось бывать на площадке где ведется строительство. Правда вряд ли кто-то задумывался над опасностью такого рода визита, ведь как ни крути, а пребывание на территории строительства – случай, который требует от человека не только осторожности, но и наличия у него специальных индивидуальных средств защиты. Если речь идет о защите головы, то основным средством защиты считается именно специального назначения каска, которая в с...
Суспільство
Сьогодні під головуванням заступника голови облдержадміністрації Василя Івасика відбулося перше засідання обласної призовної комісії. Зазначимо, що на комісію покладаються завдання керівництва і контролю за діяльністю районних (міських) призовних комісій, розгляд скарг громадян на рішення та дії районних (міських) призовних комісій, переглядати та змінювати рішення відповідних районних (міських) призовних комісій та рішень районних (міських) комісій з пита...
Суспільство
У Івано-Франківську буде новий комунальний маршрут. Про це сьогодні, 2 червня, повідомив міський голова Франківська на традиційному онлайн-брифінгу з приводу поширення коронавірусу в місті, інформує сайт Місто.  Як повідомив Руслан Марцінків автобусний маршрут має запрацювати орієнтовно з 10 по 15 червня.  "Мікрорайон Хоткевича ми з’єднаємо з центральною частиною міста: вулиці Чорновола, Петлюри і з’єднано до села Хриплин. Три автобуси по такому ж маршруту...