Пам'ятку з княжого Галича відновили львівські реставратори. ФОТО

На кафедрі реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» відреставрували унікальну пам’ятку ХІІ ст., відому серед науковців як «камінь Кузьми». Це вапняковий блок із написами, який був знайдений в с. Крилос на городищі княжого Галича.

Про це сьогодні, 27 червня, Гал-інфо розповів кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Василь Петрик.

Як зазначив кандидат історичних наук, асистент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»Віктор Мельник, пам’ятка була знайдена під час археологічних розкопокекспедиції Інститут українознавства імені І.Крип'якевича НАН України.

«Двоє з членів цієї експедиції – це керівник експедиції Юрій Лукомський та Василь Петрик працюють на нашій кафедрі. Їхня знахідка - це так званий «камінь єпископа Кузьми», який потім почали називати «каменем Кузьми», через напис виявлений на ньому. Він є дуже цінними, адже ми маємо принаймні ім’я, маємо стилістику різьблення, що є унікальним для архітектури Галича», - сказав Віктор Мельник.

Він зазначив, що є кілька версій походження каменю. Оскільки його знайшли біля місця, де був великий Успенський собор, то припускають, що він саме з цього храму. Інша версія – він може походити з менших церков, які були на цьому терені.

Знахідка, за словамиВіктора Петрика, була виявлена археологами під час досліджень в с. Крилос Галицького району Івано-Франківської області, на території якого в середні віки існувала столиця Галицько-Волинської держави — Галич.

«Перед нами різьблений білокам’яний блок, котрий має характерні мотиви розвинутого романського мистецтва з написами. Це унікальна пам’ятка для цілої України. Це єдиний екземпляр на території України та Центральної Європи, який не має аналогів, відомих науковцям», - зазначив Василь Петрик.

Читайте також:

Полонинське літо на Прикарпатті