Смітники: нестача і відвертий "передоз"

Як то кажуть, коли є – то є, а як нема, то вже й не допросишся. Інколи вражає "передоз" якихось речей в одному місці, в той час, як в іншому на ті речі страшенна криза.

Мабуть, усім відома ситуація, коли, ідучи містом, маємо потребу викинути якусь зайву дрібничку, а смітника нема. Тож на смітники приходиться перетворювати свої сумки та кишені. Це в кращому випадку, себто тоді, коли внутрішня культура не дозволяє смітити де попало.

Звісно, частенько трапляється інше. Буває, люди просто не замислюються, що і де викидають. А що вже говорити про тих особливих індивідуумів, котрим не поможе смітник навіть перед самим носом. Бо все одно нагадить коло нього.

Та все ж, добре було б, аби в усьому зберігалася міра. І щоб такі милі ящички для сміття не приходилося шукати, проходячи чималенькі відстані. І тим, що полюбляють смітити де попало, і тим, що ніколи цього не зроблять. Особливо, у той час, коли в якомусь іншому місці цих смітників аж понад міру.

Як от, для прикладу, на автобусній зупинці по вулиці Гната Хоткевича.

У цьому випадку ще й було би дуже добре, якби не так близько із зупинкою сусідувала сама смітярка. Адже деколи дочекатися свого автобуса у такому сусідстві зовсім нелегко, особливо влітку.

А таких речей, якщо відверто, у нашому місті теж не бракує…

Читайте також: Чому в Городенки вкрали контейнери для сміття?