Як гуцульський спортсмен став чемпіоном світу

Наприкінці жовтня в місті Маріна-ді-Каррара (Італія) пройшов Чемпіонат Світу з кікбоксингу за версіями WTKA, WKA, IAKSA, ICO, WKL, WCSA, участь в якому взяли 4000 спортсменів із 48 країн світу. Золото на Прикарпаття привіз відомий гуцульський борець Іван КОЗЛОВСЬКИЙ. 

Довідково: кікбо́ксинг - спорт, в якому сполучаються техніка і правила боксу з прийомами східних єдиноборств 

Офіційні представники організації змагань - президент Міжнародної Федерації з кікбоксингу WTK, італієць Кріштіану Радічі та віце – президент Федерації кікбоксингу в Україні Дмитро Олійник. Ініціатор Чемпіонату - Federaçao Brasileira de Karate-FPK 

Гуцульський спортсмен Іван КОЗЛОВСЬКИЙ з Чорних Ослав став володарем Кубка Світу з кікбоксингу за версією WТКА. Чемпіонат проходив у Італії в місті Маріна-ді-Карара. В чемпіонаті, наголосимо, взяло участь 4000 спортсменів з 48- ми країн світу. Козловський виступив у складі збірної України у суперважкій ваговій категорії у розділах: лоу-кік, лоу-кік лайт, кік-лайт. В усіх трьох – переможець!

Спортсмен народився і виріс в Чорних Ославах Надвірнянського району на Прикарпатті. Зараз Іван живе в Надвірній. Наша розмова з ним відбулася в затишку Палацу Гартенбергів в Івано-Франківську.

- Спорту я вчився в надвірнянському спорткомплексі «Нафтохімік Прикарпаття» та Луцькому інституті фізичної культури, якщо говорити про спорт. А загалом – то закінчив 9 класів і Чорних Ославах, 10-11 клас – екстерном в Надвірній, а далі - диплом економіста ТНЕУ та реабілітолога ЛІФК.

Чому саме кікбоксинг?

Загалом, для спортсменів фізичні навантаження - справа звична. Але мені цікавили, як би то незвично не звучало, інтелектуальні акценти у фізичному навантаженні. Бойові мистецтва мені подобалися давно - це одна з кращих форм спорту, ну а кікбоксинг об’єднує в собі не лише техніку ударів, а має таку своєрідну філософію тактики та стратегії. Мені це близьке – з дитинства люблю шахи.

Як виникли ці амбітні плани - чемпіонат світу?

- На таких змаганнях я не вперше, раніше доводилося бувати, та не доводилося перемагати. А тут щось подумав, зважив можливості і бажання, вивчив алгоритм шляху і готуватися розпочав рік тому. Підготовку до змагань розпочав раніше, потім – навчально-тренувальний збір в Харкові. Далі згідно з вимогами Чемпіонату пройшов змагання в Одесі, після цього у вересні – Кубок України з кікбоксингу в Павлограді, де здобув перемогу в розділі К-1, К-1 лайт, і так я ввійшов у збірну і зміг уже взяти участь у чемпіонаті світу з кікбоксингу в складі збірної України, що власне і відбувся в Італії 30 жовтня , в чудовому курортному місті Маріна – ді – Каррара.

 З чого все починається?

- Спочатку ми як приїжджаємо, важимося - ну, такі норми участі.. Я маю 102 кг, моя вагова категорія - від 91 кг…Далі поселилися в готелі, відпочили, а в четвер розпочали попередні поєдинки…В них я вже запримітив хлопців, які багато вміли і могли стати мені суперниками. Так, наприклад, я побачив свого суперника з Ірану, в нього, до речі, дуже добра ударна техніка ногами. Решта – одинакові, техніка плюс-мінус, спортсмен з Польщі теж був непоганий. Тобто, в попередніх поєдинках уже все видно, але лишається,  звісно, доля напруги і хвилювання.

- Ти їхав з відчуттями перемоги чи зрозумів можливість перемоги уже під час попередніх поєдинків?

- Як я  вже і говорив -  був на цьому чемпіонаті раніше, чотири роки тому, але тоді не виграв, бо не мав відповідної підготовки, молодший був, але це було безцінно в плані досвіду, бо я вже міг «прицінити» свої можливості і реально зважити всі фактори, щоб зрозуміти, що я таки можу спробувати перемогти…Така, знаєте, здорова амбітність може, а може це звичайний шлях будь-якої людини, що щось хоче в цім житті. Просто так, без плану, аналізу і визначення потенційних шансів нічого не дається. Тобто, я був настроєний на перемогу, так, я не буду приховувати.

- Як загалом проходили бої?

- В одному попередньому розділі я мав 3-4 поєдинки, загалом провів десь десять боїв: три фінали по одному бою і ще сім боїв у трьох розділах – у попередніх.У фінальному розділі К-1 лайт я вийшов у фінал з спортсменом з Данії, в розділі лоу кік-лайт – зі спортсменом з Чехії, а в розділі лоу кік – мав поєдинок зі спортсменом з Ірану. Найбільше переживав, щоб всі три розділи не попали одночасно, тому що такий розклад дуже виснажує, і можна просто не встигнути відновити сили...І нам переставили, дякувати Богу, ці поєдинки так, що мені якраз підходило все, ми домовилися з данцями, щоб перенесли.

-Уже у фіналі мені вдалося перемогти іранця в нокдауні в першому раунді, далі була уже просто відмова секунданта, тому це була безумовна перемога. Ця перемога технічно мені вдалася, тому що в мене сильніша позиція рук, хоча, нагадаю, ногами він «лупив» як треба…Стратегія, яку ми вибрали з моїм полтавським тренером, спрацювала: суперник просто не сподівався нокдауну. А сама тактика вже формується на ходу. Шкода трохи, що зі мною не було моїх рідних надвірнянських тренерів - Андрія Лозинського, Тараса Вінтоняка, інших, але в них не було фінансової змоги всім поїхати.Тому я був з нашими полтавськими колегами-тренерами.

Що було найважчим у поєдинках?

- Я думав що найважчим буде поєдинок з іранцем, а виявилося, що це не так. Коли на ринг вийшов данець, я щось почав йому пропускати удари ногами, я не міг щось ніяк зрозуміти його, але в другому раунді зрозумів що до чого - я з ним працював на середній дистанції, тому програвав, а коли перейшов на дальню – тоді все вийшло…І це вже була третя перемога. Так я отримав три золоті медалі в трьох фінальних поєдинках.

- Які відчуття в момент отримання медалі і усвідомлення, що ти – Чемпіон світу? Все –таки 4 тисячі учасників, 48 країн світу…Що відчувається ?

- Ну приємні відчуття, ціль досягнута. Я люблю таке. Сяєш кілька хвилин, а далі – життя як життя, небо від того не падає.

Що дає тобі ця перемога, крім самих відчуттів перемоги?

-Гроші я витрачав свої, але є надія, що Федерація якось це компенсує. Можливо. А що дала ця перемога? Медаль, грамоту і присвоєння статусу Заслуженого майстра спорту України з кікбоксингу. Якщо працювати за спеціальністю, то можна мати 20-відсоткову надбавку до зарплати. Та і все. Ну ще в Надвірні якусь премію обіцяють. А дала, в основному, мені моє становлення і віру в правильність вибраного шляху.

І все-таки: які складові твого успіху?

Я з Чорних Ослав Надвірнянського району. Там нема ні спортзалу відповідного, ні умов, ні тренерів. Тому тренування всі мої, нагадаю, приходили в Надвірній, в спорткомплексі «Нафтохімік Прикарпаття». Мої тренери – Андрій Лозинський, Тарас Вінтоняк, Віктор Григоришак – сильні і професіональні спортсмени, база «Нафтохіміка» – добра: є де та ні чім тренуватися…Це важлива складова тренувального процесу, бо на одному ентузіазмі далеко не заїдеш. Потрібні добре устатковані тренувальні зали, фахові майстри з тренувань, можливість їздити на змагання, проходити всі ці процеси становлення професійно. Я веду до того, що в нас багато здібних хлопців до спорту, але не всім так щастить як мені. Так, в мене впертий характер, я вмію працювати, з дитинства розумію що таке добра , якісна робота, але мені таки пощастило. І на тренувальну базу, і на тренерів. Сам я би теж чогось добився. Але це, напевно, був би не той масштаб.

Твої Чорні Ослави віддавна славляться дуже «робітними» людьми: всі щось у вас там роблять, виробляють, десь возять...Як так сталося, що ти «не пішов» у ліжники, ковдри, килими?

Моя мама – вчителька української мови та літератури, тато фізик, директор школи. Як сприйняли? Та нічого особливого, вони вже звикли до моїх перемог ( сміється – авт.) А в ліжники і килими, як ви говорите, я не пішов, бо я це не люблю, мені нецікаво. Мені з дитинства цікаві олімпіади з фізики, біології, математики, цікаві перемоги в них, а праця на нудне здобування хліба насущного – це не моє. Але я поважаю всіх людей, що роблять наші ліжники-ковдри, це дуже важкий труд.

Які твої плани?

Зараз я працюю тренером секції кікбоксингу у спортивній школі Богородчанського відділу освіти, треную дітей на базі Підгірської ЗОШ Богородчанського району. Чи бояться мене? ( сміється – авт.) Ну не знаю. Ходять чемно, дисципліна є, довіряють, слухають. Та не думаю, що бояться. Я ж не б’юся з ними. Планую змагання, уже статусні, і найближчим часом поїду на запрошення Чехії і Польщі взяти участь у відповідних змаганнях.

Як ти прожив своє дитинство?

Вчився на відмінно, 9 клас закінчив у Ославах, а тоді екстерном у 4-й школі м. Надвірна закінчив 10-11 клас. Вчитися на відмінно у нас дома було приблизно так як дихати, жити…Батьки мої, сестра – всі старалися робити свою роботу якнайкраще. Я в цім оточенні виріс, від батьків отримав добрі гени, мав якісне оточення вдома, непоганих вчителів, а згодом, повторюся , таких же тренерів.

Зараз маю дві вищі освіти – Тернопільський НЕУ Луцький Інститут фізичної культури та здоров'я СНУ імені Лесі Українки ...Тобто я економіст і реабілітолог… Економістом бути мене заставила мама, а реабілітологію я вибрав уже сам, коли зрозумів, що моє – це спорт… Загалом, по житті я мало кого слухав, так роблю і тепер. Трохи вже навчився слухати себе самого, цього бажав би і читачам. Це потрібна річ – навчитися слухати себе.

Кого найбільше слухав у дитинстві?

Мій чорноославський дідо, котрому зараз 86 років, колись був фист «фашаґа», всі парубоцьки діла дідо вирішував просто: приходив і бив. Він і зараз сильний чоловік, я його дуже поважаю. Бо це не питання шо «сила є, ума не треба», це питання справедливого і сміливого чоловіка.

Бо успіх, по-моєму, можна здобути за двох умов: сміливість і впертість. Сміливість почати, впертість - не зійти з початого.

Які жінки тобі подобаються?

Жінка має бути красива. А потім – розумна. Бо дурна буде боротися за владу в хаті. А я – прихильник любові і чоловічого домінування в сім’ї.

Що ти би не пробачив у житті ніколи?

Зради.

Що найбільше подобається тобі в людях?

Характер. Вовк і пес однакові, коли малі, і тільки з часом вовк у лісі на волі, а пес на ланцах коло хати. Тут і відрізняється характер. Тут має значення генетика і оточення.

Хто твій кумир в кікбоксингу?

Нідерландець Ернесто Гост.

А в житті?

Дідо. 

Автор
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
1782 перегляди в листопаді

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Будь ласка, залиште конструктивний, обґрунтований та інформативний текст, що стосується якості роботи компанії, на прикладі особистого досвіду.

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Викладення
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати