Як гуцульський спортсмен став чемпіоном світу

Наприкінці жовтня в місті Маріна-ді-Каррара (Італія) пройшов Чемпіонат Світу з кікбоксингу за версіями WTKA, WKA, IAKSA, ICO, WKL, WCSA, участь в якому взяли 4000 спортсменів із 48 країн світу. Золото на Прикарпаття привіз відомий гуцульський борець Іван КОЗЛОВСЬКИЙ. 

Довідково: кікбо́ксинг - спорт, в якому сполучаються техніка і правила боксу з прийомами східних єдиноборств 

Офіційні представники організації змагань - президент Міжнародної Федерації з кікбоксингу WTK, італієць Кріштіану Радічі та віце – президент Федерації кікбоксингу в Україні Дмитро Олійник. Ініціатор Чемпіонату - Federaçao Brasileira de Karate-FPK 

Гуцульський спортсмен Іван КОЗЛОВСЬКИЙ з Чорних Ослав став володарем Кубка Світу з кікбоксингу за версією WТКА. Чемпіонат проходив у Італії в місті Маріна-ді-Карара. В чемпіонаті, наголосимо, взяло участь 4000 спортсменів з 48- ми країн світу. Козловський виступив у складі збірної України у суперважкій ваговій категорії у розділах: лоу-кік, лоу-кік лайт, кік-лайт. В усіх трьох – переможець!

Спортсмен народився і виріс в Чорних Ославах Надвірнянського району на Прикарпатті. Зараз Іван живе в Надвірній. Наша розмова з ним відбулася в затишку Палацу Гартенбергів в Івано-Франківську.

- Спорту я вчився в надвірнянському спорткомплексі «Нафтохімік Прикарпаття» та Луцькому інституті фізичної культури, якщо говорити про спорт. А загалом – то закінчив 9 класів і Чорних Ославах, 10-11 клас – екстерном в Надвірній, а далі - диплом економіста ТНЕУ та реабілітолога ЛІФК.

Чому саме кікбоксинг?

Загалом, для спортсменів фізичні навантаження - справа звична. Але мені цікавили, як би то незвично не звучало, інтелектуальні акценти у фізичному навантаженні. Бойові мистецтва мені подобалися давно - це одна з кращих форм спорту, ну а кікбоксинг об’єднує в собі не лише техніку ударів, а має таку своєрідну філософію тактики та стратегії. Мені це близьке – з дитинства люблю шахи.

Як виникли ці амбітні плани - чемпіонат світу?

- На таких змаганнях я не вперше, раніше доводилося бувати, та не доводилося перемагати. А тут щось подумав, зважив можливості і бажання, вивчив алгоритм шляху і готуватися розпочав рік тому. Підготовку до змагань розпочав раніше, потім – навчально-тренувальний збір в Харкові. Далі згідно з вимогами Чемпіонату пройшов змагання в Одесі, після цього у вересні – Кубок України з кікбоксингу в Павлограді, де здобув перемогу в розділі К-1, К-1 лайт, і так я ввійшов у збірну і зміг уже взяти участь у чемпіонаті світу з кікбоксингу в складі збірної України, що власне і відбувся в Італії 30 жовтня , в чудовому курортному місті Маріна – ді – Каррара.

 З чого все починається?

- Спочатку ми як приїжджаємо, важимося - ну, такі норми участі.. Я маю 102 кг, моя вагова категорія - від 91 кг…Далі поселилися в готелі, відпочили, а в четвер розпочали попередні поєдинки…В них я вже запримітив хлопців, які багато вміли і могли стати мені суперниками. Так, наприклад, я побачив свого суперника з Ірану, в нього, до речі, дуже добра ударна техніка ногами. Решта – одинакові, техніка плюс-мінус, спортсмен з Польщі теж був непоганий. Тобто, в попередніх поєдинках уже все видно, але лишається,  звісно, доля напруги і хвилювання.

- Ти їхав з відчуттями перемоги чи зрозумів можливість перемоги уже під час попередніх поєдинків?

- Як я  вже і говорив -  був на цьому чемпіонаті раніше, чотири роки тому, але тоді не виграв, бо не мав відповідної підготовки, молодший був, але це було безцінно в плані досвіду, бо я вже міг «прицінити» свої можливості і реально зважити всі фактори, щоб зрозуміти, що я таки можу спробувати перемогти…Така, знаєте, здорова амбітність може, а може це звичайний шлях будь-якої людини, що щось хоче в цім житті. Просто так, без плану, аналізу і визначення потенційних шансів нічого не дається. Тобто, я був настроєний на перемогу, так, я не буду приховувати.

- Як загалом проходили бої?

- В одному попередньому розділі я мав 3-4 поєдинки, загалом провів десь десять боїв: три фінали по одному бою і ще сім боїв у трьох розділах – у попередніх.У фінальному розділі К-1 лайт я вийшов у фінал з спортсменом з Данії, в розділі лоу кік-лайт – зі спортсменом з Чехії, а в розділі лоу кік – мав поєдинок зі спортсменом з Ірану. Найбільше переживав, щоб всі три розділи не попали одночасно, тому що такий розклад дуже виснажує, і можна просто не встигнути відновити сили...І нам переставили, дякувати Богу, ці поєдинки так, що мені якраз підходило все, ми домовилися з данцями, щоб перенесли.

-Уже у фіналі мені вдалося перемогти іранця в нокдауні в першому раунді, далі була уже просто відмова секунданта, тому це була безумовна перемога. Ця перемога технічно мені вдалася, тому що в мене сильніша позиція рук, хоча, нагадаю, ногами він «лупив» як треба…Стратегія, яку ми вибрали з моїм полтавським тренером, спрацювала: суперник просто не сподівався нокдауну. А сама тактика вже формується на ходу. Шкода трохи, що зі мною не було моїх рідних надвірнянських тренерів - Андрія Лозинського, Тараса Вінтоняка, інших, але в них не було фінансової змоги всім поїхати.Тому я був з нашими полтавськими колегами-тренерами.

Що було найважчим у поєдинках?

- Я думав що найважчим буде поєдинок з іранцем, а виявилося, що це не так. Коли на ринг вийшов данець, я щось почав йому пропускати удари ногами, я не міг щось ніяк зрозуміти його, але в другому раунді зрозумів що до чого - я з ним працював на середній дистанції, тому програвав, а коли перейшов на дальню – тоді все вийшло…І це вже була третя перемога. Так я отримав три золоті медалі в трьох фінальних поєдинках.

- Які відчуття в момент отримання медалі і усвідомлення, що ти – Чемпіон світу? Все –таки 4 тисячі учасників, 48 країн світу…Що відчувається ?

- Ну приємні відчуття, ціль досягнута. Я люблю таке. Сяєш кілька хвилин, а далі – життя як життя, небо від того не падає.

Що дає тобі ця перемога, крім самих відчуттів перемоги?

-Гроші я витрачав свої, але є надія, що Федерація якось це компенсує. Можливо. А що дала ця перемога? Медаль, грамоту і присвоєння статусу Заслуженого майстра спорту України з кікбоксингу. Якщо працювати за спеціальністю, то можна мати 20-відсоткову надбавку до зарплати. Та і все. Ну ще в Надвірні якусь премію обіцяють. А дала, в основному, мені моє становлення і віру в правильність вибраного шляху.

І все-таки: які складові твого успіху?

Я з Чорних Ослав Надвірнянського району. Там нема ні спортзалу відповідного, ні умов, ні тренерів. Тому тренування всі мої, нагадаю, приходили в Надвірній, в спорткомплексі «Нафтохімік Прикарпаття». Мої тренери – Андрій Лозинський, Тарас Вінтоняк, Віктор Григоришак – сильні і професіональні спортсмени, база «Нафтохіміка» – добра: є де та ні чім тренуватися…Це важлива складова тренувального процесу, бо на одному ентузіазмі далеко не заїдеш. Потрібні добре устатковані тренувальні зали, фахові майстри з тренувань, можливість їздити на змагання, проходити всі ці процеси становлення професійно. Я веду до того, що в нас багато здібних хлопців до спорту, але не всім так щастить як мені. Так, в мене впертий характер, я вмію працювати, з дитинства розумію що таке добра , якісна робота, але мені таки пощастило. І на тренувальну базу, і на тренерів. Сам я би теж чогось добився. Але це, напевно, був би не той масштаб.

Твої Чорні Ослави віддавна славляться дуже «робітними» людьми: всі щось у вас там роблять, виробляють, десь возять...Як так сталося, що ти «не пішов» у ліжники, ковдри, килими?

Моя мама – вчителька української мови та літератури, тато фізик, директор школи. Як сприйняли? Та нічого особливого, вони вже звикли до моїх перемог ( сміється – авт.) А в ліжники і килими, як ви говорите, я не пішов, бо я це не люблю, мені нецікаво. Мені з дитинства цікаві олімпіади з фізики, біології, математики, цікаві перемоги в них, а праця на нудне здобування хліба насущного – це не моє. Але я поважаю всіх людей, що роблять наші ліжники-ковдри, це дуже важкий труд.

Які твої плани?

Зараз я працюю тренером секції кікбоксингу у спортивній школі Богородчанського відділу освіти, треную дітей на базі Підгірської ЗОШ Богородчанського району. Чи бояться мене? ( сміється – авт.) Ну не знаю. Ходять чемно, дисципліна є, довіряють, слухають. Та не думаю, що бояться. Я ж не б’юся з ними. Планую змагання, уже статусні, і найближчим часом поїду на запрошення Чехії і Польщі взяти участь у відповідних змаганнях.

Як ти прожив своє дитинство?

Вчився на відмінно, 9 клас закінчив у Ославах, а тоді екстерном у 4-й школі м. Надвірна закінчив 10-11 клас. Вчитися на відмінно у нас дома було приблизно так як дихати, жити…Батьки мої, сестра – всі старалися робити свою роботу якнайкраще. Я в цім оточенні виріс, від батьків отримав добрі гени, мав якісне оточення вдома, непоганих вчителів, а згодом, повторюся , таких же тренерів.

Зараз маю дві вищі освіти – Тернопільський НЕУ Луцький Інститут фізичної культури та здоров'я СНУ імені Лесі Українки ...Тобто я економіст і реабілітолог… Економістом бути мене заставила мама, а реабілітологію я вибрав уже сам, коли зрозумів, що моє – це спорт… Загалом, по житті я мало кого слухав, так роблю і тепер. Трохи вже навчився слухати себе самого, цього бажав би і читачам. Це потрібна річ – навчитися слухати себе.

Кого найбільше слухав у дитинстві?

Мій чорноославський дідо, котрому зараз 86 років, колись був фист «фашаґа», всі парубоцьки діла дідо вирішував просто: приходив і бив. Він і зараз сильний чоловік, я його дуже поважаю. Бо це не питання шо «сила є, ума не треба», це питання справедливого і сміливого чоловіка.

Бо успіх, по-моєму, можна здобути за двох умов: сміливість і впертість. Сміливість почати, впертість - не зійти з початого.

Які жінки тобі подобаються?

Жінка має бути красива. А потім – розумна. Бо дурна буде боротися за владу в хаті. А я – прихильник любові і чоловічого домінування в сім’ї.

Що ти би не пробачив у житті ніколи?

Зради.

Що найбільше подобається тобі в людях?

Характер. Вовк і пес однакові, коли малі, і тільки з часом вовк у лісі на волі, а пес на ланцах коло хати. Тут і відрізняється характер. Тут має значення генетика і оточення.

Хто твій кумир в кікбоксингу?

Нідерландець Ернесто Гост.

А в житті?

Дідо. 

Івано-Франківськ Івано-Франківськіновини кікбоксинг надвірна спорт бойовімистецтва характер успіх перемога
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
2187 переглядів у вересні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
У рамках стратегічних командно-штабних навчань з органами військового управління та практичними діями військ «Козацька Воля – 2018», підрозділи однієї із десантно-штурмових бригад Десантно-штурмових військ відпрацювали навчально-бойові завдання в гірській місцевості. Хід проведення практичних дій підрозділів українського десанту особисто контролювали керівник стратегічних командно-штабних навчань «Козацька Воля – 2018» – Начальник Генерального Штабу – Голо...
Новини компаній
Останні екземпляри книги "Маріуполь. Останній форпост". Перевидання не буде. Поспішайте купити чесну книгу про події 2014-2015 років в Маріуполі і Приазов'ї. "Маріуполь. Останній форпост" - читають в Празі та Відні, Берліні та Тбілісі, Луцьку і Тернополі, Києві та Львові, Донецьку та Краматорську. Книга говорить голосом тих, хто бачив, чув і сам був учасником страшних і трагічних подій 2014 - 2015 років в Маріуполі. У ній немає оціночних суджень - тільки ф...
Суспільство
На Прикарпатті з’явилося перше поселення родових місць «Щаслива сім’я». Воно розташоване у кількох десятках кілометрів від Івано-Франківська в селі Козина. Зараз тут проживає п'ять сімей, щоправда приїздять здебільшого на вихідні, йдеться у сюжеті ТРК «З студія». Кожна із сімей має по 2 гектари землі. Наразі тільки розбудовують житло. Але вже – вирощують їжу. Правила життя прості: їжу вирощують тільки органічну без будь яких пестицидів. Кажуть, таку їду по...
Суспільство
На Косівщині електрик важко травмувався, упавши із електроопори. Про це інформує управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА. 25 вересня о 14.43 год. в реанімаційне відділення Косівської ЦРЛ доставлено 50-річного працівника Косівського РЕМ. Діагноз – закрита черепно-мозкова травма. Травму отримав внаслідок падіння з електроопори висотою 3 м. Стан потерпілого важкий. Читайте також: П'яний і електроопора. ДТП на Прикарпатті. ФОТО
Культура
Місцевий художник створює прекрасні пейзажі Франківська. Світлинами автор, Анатолій Мельник, поділився на сторінці у соціальній мережі. На світлих акварелях місто здається просто чудовим, легким, чарівним. Відчутно, що полотна написані з любов’ю до міста. Картини вже збирають вподобання у соціальних мережах. Як писав сайт 0342.ua , у Франківську мають з’явитися ще чотири мурали. Читайте також: Місто для життя. Обрали логотип Франківська. ФОТОФАКТ
Кримінал
Під час проведення обшуку на торговій точці фігуранта раніше розпочатого кримінального провадження (ч.1 ст.263 ККУ) оперативники поліції виявили предмет ззовні схожий на мінометну міну та патрони. Продавець так званого «п’яного» ринку, що в Івано-Франківську – 58-річний місцевий мешканець зберігав предмет схожий на міну вилучену із землі та 51 патрон, інформує Сектор комунікації Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. Чолові...
Суспільство
В Івано-Франківській обласній інфекційній лікарні з діагнозом кір перебувають майже 20 пацієнтів. Більшість з них діти, а для дорослих вакцини взагалі немає. Лікарка-інфекціоністка Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні Уляна Недоступ розповідає, що з першого січня у лікарні було проліковано 840 хворих на кір. З них 303 це дорослі, 537 – діти. “Найчастіше хворіє нещеплений прошарок населення та діти, які ще не отримали щеплення. Тому сп...
Новини компаній
Сучасний безконтактний термометр для вимірювання температури тіла і навколишнього середовища - дуже корисний пристрій, який повинен бути в кожному домі. З його допомогою Ви з легкістю і за лічені секунди зможете виміряти температуру тіла членів родини. Але також пристрій дозволить дізнатися й температуру будь-якій поверхні або предмета: стіни, їжі, води. Кожен термометр інфрачервоний безконтактний, представлений у нашому магазині пройшов ретельний відбір і...
Кримінал
Сьогодні вночі у ДУ «Івано-Франківська УВП (№ 12)» оперативники затримали двох чоловків і жінку , які намагалися здійснити перекид через основну огорожу. На місце події черговий помічник начальника установи ДУ «Івано-Франківська УВП (№ 12)» викликав працівників патрульної поліції та слідчо-оперативну групу Івано-Франківського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області , інформує прес-служба Західного міжрегіонального управління з питань виконання криміал...