Ручний опонент чи політичний пройдисвіт: що пишуть про Саакашвілі західні ЗМІ

З огляду на те, що значна частина політичної осені в Києві пройшла під знаком самопіару колишнього грузинського президента, ми звернулися до західної преси, щоб зрозуміти як до протесту Саакашвілі ставиться закордон і чи варто очікувати можливостей його підтримки в українській політиці з-за кордону.

Ні вашим, ні нашим

Британська газетаThe Guardian називає події навколо Саакашвілі «грою в кішки-мишки» з українською владою.

У матеріалі видання доволі нейтрально викладений хід подій: арешт, мітинг під Радою, заяви Луценка і Саакашвілі, звинувачення у зв’язках з Курченко і так далі. Згадують автори і про заяви колишнього одеського губернатора під Радою, який назвав Порошенка «зрадником України» та «головою організованого злочинного групування».

Також у виданні цитують слова Саакашвілі про те, що він є «головним ворогом Путіна на пострадянському просторі», що нібито знімає з нього звинувачення у переговорах з Курченком.

Журналіст The Guardian Шон Волкер підсумовує, що картинка «спецпризначенців у масках, які заарештовують Саакашвілі» є небажаною для Порошенка, який просуває імідж реформатора. Однак з іншого боку сам Саакашвілі також дискредитує себе перед міжнародною спільнотою через «імпульсивний стиль» своїх висловлювань та дій.

До того ж британська газета відзначає, що він має низьку підтримку, і за його партію «Рух Нових Сил» готові проголосувати менше 2% українських виборців.

У схожому ключі написаний матеріал британської агенції Reuters- однієї з найстаріших та найпопулярніших в світі.

Перш за все автори статті вказують, що «хаотичні сцени» арешту та визволення Саакашвілі з-під варти можуть підірвати образ стабільності, який українська влада намагається презентувати закордонним партнерам. Також журналісти Reuters відзначають, що поки малоймовірно, що ці події призведуть до серйозних заворушень, оскільки Саакашвілі «має доволі обмежену підтримку в Україні»: видання цитує результати проведеного у жовтні соціологічного опитування, згідно з яким «Рух Нових Сил» підтримує лише 1,7% виборців.

«Прихильники Саакашвілі вважають його безстрашним борцем проти корупції, але критики кажуть, що за його радикальною риторикою немає реального змісту», - підсумовують автори статті.

Також у стилі «ні вашим, ні нашим» подана інформація у BBC та арабській агенції Аль-Джазіра.

Причому, попри нейтральний тон, в обох виданнях автори сконцентрувалися не на заявах самого Саакашвілі, а на звинуваченнях, які висунула українська влада, а ще раніше – грузинська. Також примітно, що у статті для видання Telegraph автори відзначили, що на мітингу на підтримку Саакашвілі виступила депутат від британської євроскептичної партії UKIP Джейн Коллінз.

Хто підтримує Саакашвілі за кордоном

Зовсім інша подача матеріалу в одному з ключових американських видань – The Washington Post.

Саакашвілі називають «провідним лідером опозиції» та «борцем-антикорупціонером» та цитують його заяви про упередженість дій влади і силовиків. Разом із тим у виданні пишуть про «невдалу спробу штурму» наметового містечка під Радою та цитують слова одного з учасників протестів, який отримав поранення під час бійки з поліцією.

«Спроби заарештувати Саакашвілі викликали страхи, що Україна може зіткнутися з найсерйознішою політичною кризою з часів революції 2014-го року», - резюмує автор.

Загалом позиція видання є доволі прихильною для Саакашвілі – і разом з тим жорстко критикує Порошенка і його уряд. Зрештою, це доволі символічно, якщо звернути увагу, що автором статті для американського видання є журналіст Наталія Васільєва з Москви.

Ще один позитивний для Саакашвілі матеріал надрукувала британська газета The Independent.

У матеріалі видання його називають «іноземцем, який намагається врятувати іншу країну» та фактично транслюють риторику самого Саакашвілі, у світі якого він є реформатором та антикорупціонером, який героїчно бореться проти української влади – авторитарної кліки, що складається зі злочинців.

«Колишній улюбленець Заходу»: за що його критикують

Стаття у топовому американському виданні The New York Timesпочинається з вдалого каламбуру:

«У вівторок Міхеіл Саакашвілі, колишній улюбленець Заходу, піднявся на нові висоти у своїй карколомній кар’єрі, коли заліз на дах п’ятиповерхової будівлі у центрі Києва, столиці України, втікаючи від правоохоронців».

Далі у статті йдеться про реакцію Росії на ці події. Журналісти NY Times відзначають, що Росія використала скандал із Саакашвілі для того, аби вкотре нагадати, що Україна перебуває у стані хаосу й український уряд не здатний владнати свої справи самостійно.

Разом із тим автори статті пишуть, що українські політики «постійно звинувачують один одного у співпраці з Кремлем, і неважливо, наскільки це правда». Таким чином критикується спроба Луценка «пояснити дії СБУ операцією проти проросійських сил». Та все ж, ключова ідея статті полягає в тому, що Саакашвілі цього разу поставив під загрозу свою політичну кар’єру, адже «за останні роки спалив так багато мостів, кидаючись між Грузією та Україною, що тепер не має громадянства і по суті є біженцем».

Найважливіший меседж статті в NY Times полягає в тому, що Саакашвілі більше не є фігурою, яку підтримує Захід:

«як президент Грузії, Саакашвілі спочатку отримав підтримку Вашингтону та інших західних столиць за викорінення корупції та перетворення своєї маленької держави на рідкий зразок успішних реформ серед інших пострадянських країн. Та він втратив цей образ героїчного реформатора після конфлікту з Росією у 2008-му та хвилі арештів, які торкнулися не тільки корупціонерів, але також і його політичних опонентів».

Про те, що Саакашвілі дискредитує українську політику та створює потрібну Кремлю картинку - пише і німецьке видання Deutsche Welle.

Ручний опонент чи політичний пройдисвіт?

Насамкінець можна зробити наступний висновок стосовно реакції Заходу на останні події у Києві.

Меседж більшості ключових західних ЗМІ полягає в тому, що, по-перше, арешт та подальше звільнення Саакашвілі створює негативний образ України як держави, де панує хаос і правоохоронці не володіють ситуацією.

По-друге, українська влада дискредитує себе тим, що спочатку віддає наказ про арешт, а тільки потім намагається довести, що Саакашвілі грає на руку Кремлю.

По-третє, сам Саакашвілі та його прихильники не менше дискредитують себе заявами про необхідність скинути нинішній уряд, тоді як за популістською риторикою немає конкретних справ і – найважливіше – підтримки з боку населення, яка становить рекордно малі цифри: в будь-якому разі, це не більше кількох відсотків виборців.

Як підсумок, все це дає підстави говорити про «політичну кризу» та репутаційні втрати в очах Заходу – у час, коли Україна як ніколи потребує підтримки з-за кордону, як дипломатичної, так і фінансової.

Також цікаво відзначити, про що не говорять західні ЗМІ. Перш за все, жодне з цитованих видань (навіть Washington Post та Independent) не підтримують версію Саакашвілі про те, що його переслідування правоохоронними органами свідчать про диктатуру або авторитарне правління Порошенка. Так, окремі ЗМІ прямо звинувачують Порошенка і його уряд у корупції – але не у встановленні диктатури.

Інакше кажучи, попри те, що самому Саакашвілі вигідно подавати українському виборцю образ прозахідного реформатора та борця з корупцією, на Заході він не має такої одноосібної підтримки і позитивного образу, і тим паче там не вірять у його заяви про авторитарного лідера Порошенка, який править залізною рукою і винищує опонентів. Радше, після останніх подій там почнуть вважати того ж Порошенка доволі слабким політиком, який не може навіть забезпечити арешт та ув’язнення багато разів скомпрометованого політичного авантюриста, якого визволяють в самому центрі столиці з рук правоохоронців лише декілька сотень чоловік.

Як і після історії з «проривом кордону», можна говорити, що скандал навколо Саакашвілі знову зводиться до одного: дискредитації як влади, так і опозиції, дії яких справді створюють образ України як держави, де панує корупція і хаотичні розбірки політиків-популістів.

Читайте також: 

Саакашвілі. Останні події вечора. Спецрепортаж. ФОТО